Експортувати молоко в Японію зможуть близько 10 українських виробників — експерт

Таку думку висловила Ганна Лавренюк, генеральний директор Асоціації виробників молока (АВМ), передає прес-служба асоціації.

«Якість та безпечність української молочної продукції за останні роки виросла в рази. Частка екстра-ґатунку — тобто молока, що за європейськими стандартами придатне для харчової переробки — збільшилась з 21,6% у 2018 році до 34,6% у 2020 році», — йдеться в повідомленні.

Крім того, зростає і географія експорту. Свою молочну продукцію Україна завозить в Молдову, Казахстан, Грузію, Азербайджан і навіть у Китай та Ізраїль. Одночасно, в грошовому і фізичному еквіваленті експорт демонструє низхідні тренди. Найбільша частка експорту припадає на сухі молочні продукти: молоко, вершки, сироватку. Вітчизняні підприємці експортують навіть морозиво.

«Погодження ветеринарного сертифікату на експорт молочної продукції — це не лише усунення бюрократичних перепон, але й визнання імпортуючою країною стандартів безпечності нашої продукції. Погодження сертифікату з Японією також має позитивне сигнальне значення, оскільки ця країна виставляє високі вимоги до безпечності продукції, і що вона такою визнає українську молочну продукцію. Крім того, це дає позитивний сигнал і для інших країн, з якими Україна планує погодити подібні сертифікати», — розповідає Лавренюк.

Звернемо увагу, що Японія виставляє високі вимоги до безпечності продукції. За підсумками 2020 року вона була на 95 місці серед держав, до яких Україна експортувала молочку. Можна вважати, що вітчизняна продукція туди не ввозилася. Тому узгодження ветеринарного сертифіката на імпорт, безсумнівно, є позитивною подією для українських трейдерів.

«Розраховувати вітчизняним експортерам слід у першу чергу, на експорт масла, сиру та групи сухого молока. Однак на співпрацю з Японією поки що можуть розраховувати близько десятка вітчизняних компаній. Аби кількість експортерів збільшилась, держава має забезпечити надійні механізми стимулювання розвитку вітчизняної молочоної галузі, зокрема навести лад із неконкурентним імпортом молочних продуктів з боку ЄС», — додає експерт.

Інакше, на думку генерального директора, молочний сектор України ще більше заглибиться у кризу і не зможе скористатися шансом виходу на нові ринки.

«Вітчизняні виробники молока і молочної продукції потерпають від тиску дешевого імпорту. Сьогодні ціни на молочну продукцію, ввезену з ЄС, нижчі ніж на вітчизняні продукти. Причиною є субсидії, які отримують європейські експортери з бюджету співдружності. Тобто українські виробники молока-сировини та молочних продуктів вже на старті перебувають в нерівних умовах з аналогічними виробниками Польщі, Німеччини, Італії та інших країн ЄС», — наголошує Микола Северин, власник ТОВ «Дзензелівське».

Крім того, за діючими умовами СОТ, від 2022 року на імпорт молочних продуктів із ЄС до України встановлюють нульові митні ставки, одночасно для експорту української продукції діють жорсткі дискримінаційні обмеження. Для європейського ринку, де спостерігається істотний надлишок молока, це — зелене світло.

«Велика вірогідність, якщо ми не змінимо умов співпраці з СОТ, то з 1січня 2022 року до нас хлине неконтрольований імпорт молокопродуктів з ЄС. Галузь тваринництва зараз, як ніколи, потребує не лише фінансової, а й політичної та економічної підтримки держави», — підкреслює Северин.

Таким чином в АВМ стверджують, якщо не застосувати засобів захисту і створення конкурентних умов для молочного сектору, український виробник якісної молочки програє. А разом з ним програє й економіка, адже сектор тваринництва генерує найбільшу кількість податків та робочих місць серед інших аграрних галузей економіки.

Нагадаємо, зміни клімату стали подвійним ударом для виробників молока.