Експерт назвав наслідки довготривалого земельного мораторію

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

Павло Кулинич зазначив, що 2001 році, коли він був членом робочої групи, яка готувала проект Земельного кодексу, вже тоді було зрозуміло, що люди неосвічені в земельних питаннях. Уже тоді вони визначали час, який знадобиться для того, аби змінити ситуацію. Тоді робоча група вирішила, що введення мораторію на продаж с/г землі на три роки — цього «з головою» вистачить для вирішення всіх питань і для підготовки до запуску земельного ринку.

У цьому були переконані майже всі депутати Верховної Ради, але були і незгодні.

«Вітренко — вони виступали проти прийняття Земельного кодексу та запровадження ринку земельних відносин. Ми спочатку пропонували менші терміни — рік, два, які вважалися прийнятними. Потім вирішили, що три роки — це вже все. Цього точно вистачить. Вийшло так, як вийшло. Влада захопилася цим мораторієм і він 9 разів продовжувався», — розповідає Павло Кулинич.

За його словами, наслідками такого довгого строку дії мораторію стали:

• негативні юридичні наслідки. Адже Конституція гарантує громадянам право власності. А це означає, що власник може володіти, керувати та розпоряджатися свою власністю. Мораторій нівелює останній пункт;
• 98% земель с/г призначення використовується на засадах оренди землі. Це найгірший у світі спосіб організації використання с/г землі. Оскільки орендарі використовують чужу землю, вони не дуже переймаються збереженням її якості. В цьому році українські ґрунтознавці заявили, що використання земель у такий варварський спосіб, як це робиться в Україні, призведе до повного знищення родючості земель вже через 75 років (а це не так багато);
• сьогоднішня ситуація демонструє нам, що орендарі не зацікавлені у розвитку виробництва з високою доданою вартістю. Їм зручно торгувати сировиною, адже складніше виробництво потребує значних інвестицій та впевненості у надійності довготривалих контрактів.

Нагадаємо, «аграрні» депутати наполягають, що «земельний мораторій» скасують лише після виборів 2019 року. Прихильникам ринку землі лишається сподіватись на прогресивність районних суддів та інтерес прокурорів оскаржувати приватні земельні угоди селян та аграріїв.