EBITDA українських агропідприємств знизився більш ніж у 4 рази за 2022 рік

Український агросектор через повномасштабну війну зазнав величезних збитків, які аналітики наразі оцінюють у більш ніж 40 млрд доларів. Це і знищена техніка, і зруйновані зерносховища, і втрата поголів’я тварин, і неможливість продати врожай, і багато інших проблем. Проєкт Agrohub Benchmarking провів дослідження, проаналізувавши дані великих агрохолдингів за 2022 рік та порівняв їх із даними за 2021 рік, щоб оцінити, як сильно війна вплинула на прибутки агропідприємств.

Результати дослідження свідчать про те, що показник EBITDA знизився у 2022 році в порівнянні з 2021 більше ніж у 4 рази: якщо у 2021 році він складав 857 доларів на гектар, то у 2022 знизився до рівня 207 доларів на гектар. 

Інший важливий показник ефективності бізнесу — рентабельність оборотного капіталу — демонструє зниження у 4,8 разів: 91% у 2021 році проти 19% у 2022.

Серед основних причин такого зменшення рентабельності в агросекторі аналітики виділяють здорожчання ресурсів і зниження цін на агропродукцію. Саме ці фактори в купі зі складнощами логістики та збуту несуть найбільші фінансові ризики для аграріїв, і це продовжується в поточному році.

Щодо першого фактору, то змінилася структура витрат агрокомпаній, оскільки зросли ціни на певні ресурси. Тепер на добрива підприємства витрачають майже вдвічі більше — ця стаття витрат збільшилася на 94% у сезоні 2022 у порівнянні з попереднім 2021 роком. Ця тенденція пов’язана не лише з повномасштабною війною — стрімке зростання вартості добрив розпочалося ще під час пандемії коронавірусу, проте з війною, серед інших ускладнюючих факторів, ситуація стала критичнішою.

Ціни на паливо теж суттєво зросли: вони у сезоні 2022 на 70% вищі за ціни 2021 року. Можна виділити й інші здорожчання ресурсів, такі як ЗЗР і запасні частини, проте зміна їх цін не така критична. Втім, загалом через економію ресурсів агропідприємства суттєво знизили кількість техоперацій у полі, тобто кількість проходок техніки в полі, добрив, ЗЗР тощо, що не найкращим чином вплинуло на показники врожайності. 

Окрім цього, за рік повномасштабної війни знизилися ціни на основні агрокультури, такі як пшениця, соняшник, кукурудза та соя. Ситуація ускладнюється суттєвим розривом між внутрішніми та світовими цінами, що змушує виробників нести додаткові витрати під час збуту. В цьому розрізі в подальшому багато залежить від дії Зернової угоди та інших логістичних можливостей, адже попит на українську продукцію у світі залишається стабільно високим.

Водночас ризики погодних умов, з якими кожного року доводиться боротись виробникам, також ніхто не скасовував: пізня весна, затяжні осінні дощі та теплий кінець року 2022, що змусив відтягувати збирання кукурудзи, не були сприятливими для прибутковості господарств. 

“Загалом у сезоні 2022 констатуємо суттєве зниження ефективності та підвищення ризиковості ведення агробізнесу. Усі ризики лягають на плечі агрохолдингів. І до прогнозованих ризиків зростання цін на ресурси додається велика кількість нерегульованих ризиків, таких як несприятливі кліматичні умови, чи невизначеність із експортом. Також результати нашого дослідження свідчать про те, що компанії намагаються пристосуватися до нових умов, і навіть внести зміни до структури посівних площ”, — коментує Оксана Боброва, керівниця напряму Agrohub Benchmarking.

Щорічне дослідження компанії Agrohub на основі даних, отриманих від великих агрохолдингів на площі 1,9 млн. га. Період проведення 1 хвилі дослідження — 15 січня - 31 березня 2023 року.

Український агросектор через повномасштабну війну зазнав величезних збитків, які аналітики наразі оцінюють у більш ніж 40 млрд доларів. Це і знищена техніка, і зруйновані зерносховища, і втрата поголів’я тварин, і неможливість продати врожай, і багато інших проблем. Проєкт Agrohub Benchmarking провів дослідження, проаналізувавши дані великих агрохолдингів за 2022 рік та порівняв їх із даними за 2021 рік, щоб оцінити, як сильно війна вплинула на прибутки агропідприємств.

Результати дослідження свідчать про те, що показник EBITDA знизився у 2022 році в порівнянні з 2021 більше ніж у 4 рази: якщо у 2021 році він складав 857 доларів на гектар, то у 2022 знизився до рівня 207 доларів на гектар. 

Інший важливий показник ефективності бізнесу — рентабельність оборотного капіталу — демонструє зниження у 4,8 разів: 91% у 2021 році проти 19% у 2022.

Серед основних причин такого зменшення рентабельності в агросекторі аналітики виділяють здорожчання ресурсів і зниження цін на агропродукцію. Саме ці фактори в купі зі складнощами логістики та збуту несуть найбільші фінансові ризики для аграріїв, і це продовжується в поточному році.

Щодо першого фактору, то змінилася структура витрат агрокомпаній, оскільки зросли ціни на певні ресурси. Тепер на добрива підприємства витрачають майже вдвічі більше — ця стаття витрат збільшилася на 94% у сезоні 2022 у порівнянні з попереднім 2021 роком. Ця тенденція пов’язана не лише з повномасштабною війною — стрімке зростання вартості добрив розпочалося ще під час пандемії коронавірусу, проте з війною, серед інших ускладнюючих факторів, ситуація стала критичнішою.

Ціни на паливо теж суттєво зросли: вони у сезоні 2022 на 70% вищі за ціни 2021 року. Можна виділити й інші здорожчання ресурсів, такі як ЗЗР і запасні частини, проте зміна їх цін не така критична. Втім, загалом через економію ресурсів агропідприємства суттєво знизили кількість техоперацій у полі, тобто кількість проходок техніки в полі, добрив, ЗЗР тощо, що не найкращим чином вплинуло на показники врожайності. 

Окрім цього, за рік повномасштабної війни знизилися ціни на основні агрокультури, такі як пшениця, соняшник, кукурудза та соя. Ситуація ускладнюється суттєвим розривом між внутрішніми та світовими цінами, що змушує виробників нести додаткові витрати під час збуту. В цьому розрізі в подальшому багато залежить від дії Зернової угоди та інших логістичних можливостей, адже попит на українську продукцію у світі залишається стабільно високим.

Водночас ризики погодних умов, з якими кожного року доводиться боротись виробникам, також ніхто не скасовував: пізня весна, затяжні осінні дощі та теплий кінець року 2022, що змусив відтягувати збирання кукурудзи, не були сприятливими для прибутковості господарств. 

“Загалом у сезоні 2022 констатуємо суттєве зниження ефективності та підвищення ризиковості ведення агробізнесу. Усі ризики лягають на плечі агрохолдингів. І до прогнозованих ризиків зростання цін на ресурси додається велика кількість нерегульованих ризиків, таких як несприятливі кліматичні умови, чи невизначеність із експортом. Також результати нашого дослідження свідчать про те, що компанії намагаються пристосуватися до нових умов, і навіть внести зміни до структури посівних площ”, — коментує Оксана Боброва, керівниця напряму Agrohub Benchmarking.

Щорічне дослідження компанії Agrohub на основі даних, отриманих від великих агрохолдингів на площі 1,9 млн. га. Період проведення 1 хвилі дослідження — 15 січня - 31 березня 2023 року.

Український агросектор через повномасштабну війну зазнав величезних збитків, які аналітики наразі оцінюють у більш ніж 40 млрд доларів. Це і знищена техніка, і зруйновані зерносховища, і втрата поголів’я тварин, і неможливість продати врожай, і багато інших проблем. Проєкт Agrohub Benchmarking провів дослідження, проаналізувавши дані великих агрохолдингів за 2022 рік та порівняв їх із даними за 2021 рік, щоб оцінити, як сильно війна вплинула на прибутки агропідприємств.

Результати дослідження свідчать про те, що показник EBITDA знизився у 2022 році в порівнянні з 2021 більше ніж у 4 рази: якщо у 2021 році він складав 857 доларів на гектар, то у 2022 знизився до рівня 207 доларів на гектар. 

Інший важливий показник ефективності бізнесу — рентабельність оборотного капіталу — демонструє зниження у 4,8 разів: 91% у 2021 році проти 19% у 2022.

Серед основних причин такого зменшення рентабельності в агросекторі аналітики виділяють здорожчання ресурсів і зниження цін на агропродукцію. Саме ці фактори в купі зі складнощами логістики та збуту несуть найбільші фінансові ризики для аграріїв, і це продовжується в поточному році.

Щодо першого фактору, то змінилася структура витрат агрокомпаній, оскільки зросли ціни на певні ресурси. Тепер на добрива підприємства витрачають майже вдвічі більше — ця стаття витрат збільшилася на 94% у сезоні 2022 у порівнянні з попереднім 2021 роком. Ця тенденція пов’язана не лише з повномасштабною війною — стрімке зростання вартості добрив розпочалося ще під час пандемії коронавірусу, проте з війною, серед інших ускладнюючих факторів, ситуація стала критичнішою.

Ціни на паливо теж суттєво зросли: вони у сезоні 2022 на 70% вищі за ціни 2021 року. Можна виділити й інші здорожчання ресурсів, такі як ЗЗР і запасні частини, проте зміна їх цін не така критична. Втім, загалом через економію ресурсів агропідприємства суттєво знизили кількість техоперацій у полі, тобто кількість проходок техніки в полі, добрив, ЗЗР тощо, що не найкращим чином вплинуло на показники врожайності. 

Окрім цього, за рік повномасштабної війни знизилися ціни на основні агрокультури, такі як пшениця, соняшник, кукурудза та соя. Ситуація ускладнюється суттєвим розривом між внутрішніми та світовими цінами, що змушує виробників нести додаткові витрати під час збуту. В цьому розрізі в подальшому багато залежить від дії Зернової угоди та інших логістичних можливостей, адже попит на українську продукцію у світі залишається стабільно високим.

Водночас ризики погодних умов, з якими кожного року доводиться боротись виробникам, також ніхто не скасовував: пізня весна, затяжні осінні дощі та теплий кінець року 2022, що змусив відтягувати збирання кукурудзи, не були сприятливими для прибутковості господарств. 

“Загалом у сезоні 2022 констатуємо суттєве зниження ефективності та підвищення ризиковості ведення агробізнесу. Усі ризики лягають на плечі агрохолдингів. І до прогнозованих ризиків зростання цін на ресурси додається велика кількість нерегульованих ризиків, таких як несприятливі кліматичні умови, чи невизначеність із експортом. Також результати нашого дослідження свідчать про те, що компанії намагаються пристосуватися до нових умов, і навіть внести зміни до структури посівних площ”, — коментує Оксана Боброва, керівниця напряму Agrohub Benchmarking.

Щорічне дослідження компанії Agrohub на основі даних, отриманих від великих агрохолдингів на площі 1,9 млн. га. Період проведення 1 хвилі дослідження — 15 січня - 31 березня 2023 року.