Доступ малих фермерів до фінансування для купівлі землі залишається невисоким — експерти

Про це повідомляє прес-служба Київської школа економіки.

«Інституційна спроможність малих фермерських господарств мати доступ до фінансування для купівлі землі та інвестицій поки залишається невисокою. Держава, фінансові установи та фермери повинні виконати низку зобов’язань для успішного запуску кредитування невеликих агровиробників», — йдеться в повідомленні.

Так, фермери вважають ключовими при отриманні кредитів такі 4 проблеми:

• високі відсоткові ставки;
• значна сума першого внеску;
• відсутність застави;
• складність бухгалтерського адміністрування фінансової звітності.

«Критично важливо, аби під час запуску земельної реформи влітку 2021 року дрібні фермери мали доступ до фінансування. Якщо не буде нормального доступу до фінансування, умови ведення бізнесу для малих і великих агропідприємств будуть неоднаковими», — розповідає Тимофій Милованов, президент KSE, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (2019/20).

За його словами, це спотворить ефективність і справедливість ринку, з’являться ризики делегітимізації реформи, тому що не буде рівних правил гри. Тому важливо зробити всю домашню роботу до запуску ринку землі, щоб і регулювання, і фінансування було нормальним.

«Для малих агровиробників важливим питанням при отриманні кредитів є застава. Не у всіх вона є, тому відміна мораторію зробить землю сільськогосподарського призначення більш цікавим об'єктом застави для банків», — вважає Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

На думку Соколова, важливо запровадити кредитну програму з доступу дрібних фермерів до готових бізнес-планів та консультацій щодо розвитку власного господарства, а також державну програму з розвитку кооперації. Крім того, слід запровадити низку фіскальних змін для того, щоб вивести в легальне поле тих виробників, що здійснюють тіньовий обробіток землі без сплати податків. Йдеться про 30−35% сільгоспземель в Україні.

«Наразі банки розробляють програми для іпотечного кредитування малих та середніх фермерів. Ключові перешкоди для співпраці — відсутність прозорих фінансових звітів у фермерських господарств та занепокоєння щодо вартості землі через розпорошеність земельних ділянок на різних територіях», — підкреслюють Лариса Бондарева, заступник голови правління «Креді Агріколь Банку», та Євген Заіграєв, керівник дирекції МСБ «Приватбанку».

Експерти стверджують, що ключовим у вирішенні питання забезпечення фермерів доступними кредитними коштами є ухвалення законопроекту № 3205−2 про створення Фонду часткового гарантування кредитів.

«Міжнародна практика показує, що Фонд часткового гарантування кредитів — це саме той інструмент, який допоможе дрібним підприємцям отримати доступ до фінансів і фактично є заміною застави», — наголосив Ваге Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору з глобальної практики фінансів та ринків Світового банку у Білорусі, Молдові та Україні.

В свою чергу Тарас Висоцький, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, додав, що ухвалення законопроєкту №3205−2 очікується найближчим часом, відповідні кошти на створення фонду будуть передбачені в бюджеті.

«Одним зі стратегічних питань в частині доступності фінансів для фермерів є створення Державного аграрного реєстру. Його мета — стимулювання фермерів до більшої прозорості ведення бізнесу шляхом реєстрації в єдиній державній інформаційній системі, створення прозорої процедури розподілу коштів у рамках програм держпідтримки через таку систему», — коментує Висоцький.

Слід зауважити, що Державний аграрний реєстр уже працює у пілотному режимі завдяки підтримці ЄС та Світового банку. Відповідний закон ухвалений Верховною Радою у другому читанні 5 листопада.

«Після його підписання президентом стане можливим повноцінний запуск реєстру, що сприятиме підвищенню прозорості роботи агровиробників, їхньої обізнаності з програмами державної підтримки, а також поліпшенню доступу до кредитних коштів, оскільки система передбачає надання банкам за згоди фермера доступу до даних про його діяльність», — підсумовує заступник міністра.

Нагадаємо, від розвитку ринку землі український ВВП отримає до $85 млрд.