Дощі на фініші: потепління загрожує хворобами зерновим і садовим культурам

Тривалі дощі завжди загрожують розвитком грибних хвороб на всіх видах культур — від садових до зернових. Травень видався багатим на опади у всіх регіонах України. Локально вимокають посіви пшениці та уражуються гнилями суниці садові. В північних та центральних регіонах місячні норми перевищено, проте сумарно посуха останніх п’яти місяців в країні ще не компенсована.

Читайте також: Пилові бурі: зниження врожайності може сягати 10-30%

Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру, вважає, що останній місяць весни не був аномальним за погодою:

-Травень 2020 року був нижче норми на два градуси, у північних регіонах — на три градуси. В кліматології аномалією вважаються відхилення понад 5 градусів. Ми не досягли такого рівня. Останній схожий прохолодний травень спостерігався у 1980 році. Опади по всій території різні, але в середньому випало півтори місячної норми, а в центральних і північних регіонах — 2−2,5 норм. Деякі регіони на півдні країни не досягли норми за підсумками травня, та в цілому покриття дощами території України становило майже 100%.

Експертка вважає, що погодні умови травня були задовільними для ранніх зернових, які є холодостійкими культурами, хоча їх ріст дещо гальмувався. 

Кукурудза замість озимих — реалії травня

Відголоски осінньої посухи чутно ще у травні. Аграрії Київщини переорюють частково озиму пшеницю, а на її місце сіють кукурудзу. Спостерігається «випадіння пшениці».

Юрій Горбачов, агроном ФГ «Аллазаров», розповів про стан полів у Київські області:

-У нашому господарстві пересіяли 65 гектарів озимої пшениці, бо вона почала «випадати». Переорали посіви і пересіяли кукурудзою. Такі роботи проводили 19−20 травня. По Київській області не тільки ми в цей час переорювали пшеницю. Схожа картина і на сусідніх полях, коли в травні виявилося, що пшениця не закущилася, коренева система не сформувалася.

Читайте також: Гібриди та захист: як оптимізувати витрати при вирощуванні ріпаку?

Вважаю, що це наслідки несприятливих погодних умов осінньої посівної 2019 року. Тоді через брак вологи насіння довго лежало в ґрунті, не могло прорости, це сприяло у подальшому розвитку кореневих хвороб. Тепер пшениця «випадає», у сусідньому господарстві нещодавно також переорали 29 га. По кукурудзі в нас 50% посівів у незадовільному стані, решта 50% - не можу сказати, що в хорошому стані, а просто в задовільному.

Наслідки осінньої посухи ще не компенсовані - так вважають і в Укргідрометеоцентрі. «Кількість опадів за останні 5 місяців ще не досягла норми. Потрібен ще місяць чи два таких дощів, як у травні, хоч і не всюди», — говорить Тетяна Адаменко.

Локальні вимокання озимої пшениці

Володимир Дукач, фермер з Чернігівщини свідчить про випадки вимокання озимої пшениці:

-Нас заливає, випало більше піврічної норми. На посівах озимої пшениці є ділянки з вимоканням, в господарстві такий рельєф — є пониження, де стоїть вода. Кількість води у ґрунті, вологість повітря, вимивання поживних речовин — всі показники надмірні. Холодний травень був для полів некритичним, а от опадів виявилося забагато. Соняшник і соя — вони ще більше гниють і вимокають, ніж пшениця, до прогнозованого потепління 15−20% врожаю можуть просто згнити.

В Укргідрометеоцентрі вимокання посівів вважають локальним явищем. «Щодо вимокання посівів у нас немає даних, локально таке явище може бути. В цілому по Україні було занадто сухо напередодні травневих дощів», — говорить Тетяна Адаменко.

За прогнозами синоптиків, попереду країну чекають тепло та типові літні опади. «Починаючи з 6−8 червня в Україні температура буде вище 20 градусів. За попередніми оцінками, після 12 червня позначки термометрів можуть перевищити і 30 градусів. Дощі будуть „кошлаті“, смугами, типово літні, циклонів та фронтів немає», — ділиться прогнозами Тетяна Адаменко.

Обробки агрохімікатами потрібні та в поле не вийдеш

Дощовий травень може обернутися додатковими позаплановвими обробками засобами захисту рослин (ЗЗР), та поки навіть планові заходи аграрії часто змушені відтерміновувати.

— Навіть ті що за планом обробки не можемо здійснити, — говорить Володимир Дукач, — завжди є пошкодження в цей час, та шкодочинність хвороб цього травня зросла, ознаки більше, ніж зазвичай.

Юрій Горбачов розповідає: «Колос на пшениці вийшов, іде налив зерна. Планували зробити фунгіцидну та інсектицидну обробки, та за цієї дощової погоди важко планувати завтрашній день. Поки сильної потреби вийти в поле на пшеницю з обробками — немає. З потеплінням приймем рішення щодо додаткових обробок.

Які хвороби очікувати у зв’язку з дощовою і холодною погодою?

На зернових це в першу чергу септоріоз, перонофороз, висока ймовірність фузаріозу. Так вважає Сергій Ретьман, заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин.

«На цьому тижні були інтенсивні опади, а ще й холод. Опади дають змогу збудникам хвороб прогресувати, а низькі температури стримують їх розвиток. На нижніх листках рослин збудників достатньо. Холод одночасно стримує і розвиток культури, і розвиток інфекцій», — говорить вчений.

Читайте також: Приборкати невразливого: методи контролю ваточника сирійського

З приходом тепла розвиток хвороб може активізуватися. Олександр Мигловець, к.с.-г. наук, директор агрономічного департаменту «UKRAVIT» розповідає:

-Відбудеться умовна «катастрофа», коли припиняться дощі, і піднімуться температурні позначки. Наразі перебіг певних хвороб відбувається, є інфікування та поширення, але поки масово їх не відмічаємо. Зернові в багатьох регіонах перебувають у фазі цвітіння, в деяких регіонах окремі сорти відцвіли, десь — у фазі прапорцевого листа. Якщо цьогоріч не обробити озимі проти фузаріозу колосу, можна буде недоотримати значну частину врожаю. Якщо і цю фазу пропустити, то в період дозрівання будуть на уражених колосках посилиться дія сапрофітних грибів, і отримане зерно буде дуже важко продати внаслідок низької якості. Хлібопекарські властивості урожаю також знизяться.

Підвищення температури буде сприяти дуже швидкому розповсюдженню та інфікуванню хворобами майже на всіх видах сільськогосподарських культур. «Зможемо побачити, як швидко „пшениці горять“, як за кілька днів септоріоз „з'їдає“ листовий апарат. Альтернаріоз, склеротиніоз та інші хвороби загрожують ріпаку, особливо посівам, що знаходяться наприкінці цвітіння-формуванню стручка. Така погода, яку ми спостерігали у травні, — це уповільнена „бомба“, що зірветься за підвищення температур. Позапланових обробок не оминути», — вважає Олександр Мигловець.

Ознаки захворювання на пшениці озимій у Київській області 2.06.2020. Фото з архіву Олександра Мигловця

Сади під загрозою парші

Садові культури найбільше постраждали ще в квітні від сильних приморозків. Це явище повторилося і в травні, щоправда за вищих температурних позначок. Внаслідок тривалих дощів в садах також можна очікувати активізації збудників хвороб.

«Городні, баштанні, картопля, плодові - постраждали протягом травня у західних регіонах від заморозків, там де було до мінус трьох градусів. Такі заморозки не є унікальними для травня, це часте явище», — розповідає Тетяна Адаменко.

Юлія Ярмак, спеціаліст з розвитку плодоовочевого ринку UHBDP у Херсонські області, відзначає найбільші проблеми щодо хвороб — на насадженнях суниці садової: «Дощі вже спровокували розвиток гнилей на полуницях у відкритому ґрунті. Фермери збирають ягоди кожного дня, щоб гнилі не мали змоги прогресувати, максимально слідкують за якістю. По іншим плодоовочевим культурам — ситуація некритична».

В садах є ризик розвитку парші і борошнистої роси, — вважає Сергій Ретьман. «Смородина однозначно, особливо малина, аґрус — у зоні ризику. Для полуниць такі погодні умови означають розвиток гнилей. Дуже високий ризик розвитку фітофотори та альтернарії на картоплі всіх строків посадки: і для ранньої, і для пізньої» — застерігає вчений.