Додаткові квоти від ЄС: чи відкрито нові можливості для виробників?
Україна не може отримати від Європи відразу все, що ми хочемо. У них також є вибори і аграрне лобі, там будуть дивитися як на реакцію виборців, так і на реакцію виробників.
З 1 жовтня 2017 року набули чинності автономні торгові преференції Європейського Союзу для України. Регламент ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.
Додаткові квоти прискорять ліквідацію ввізних мит ЄС на певні промислові товари, як це передбачено Угодою про асоціацію. З точки зору сільськогосподарської продукції, Україна зможе безмитно експортувати до ЄС більші обсяги пшениці, кукурудзи, ячменю, вівса та ячмінних крупи та гранул. Ця пропозиція, безумовно, створює можливості експорту без застосування мита більших обсягів перероблених помідорів, натурального меду та виноградних соків до ЄС. Втім слід подивитися і на інші, не менш важливі аспекти у розрізі співпраці ЄС та українських товаровиробників.
Звичайно, розширення торгових преференцій завжди є для України є позитивом. Товаровиробники зацікавлені у максимальному знятті ввізних мит. Торгівля розвивається ми хочемо, і можемо поставляти більше, або без будь-яких обмежень. Проте ЄС дуже сильно захищає свого товаровиробника, і в першу чергу, це стосується аграрного сектору. Висуваються більш жорсткі вимоги щодо якості продукції, а робота стає більш формалізованою. Тому процес збільшення квот, на перший погляд, виглядає по деяким групам товарів досить млявим.
Слід розуміти, що ми не можемо отримати від Європи відразу все, що ми хочемо. У них також є вибори і аграрне лобі, там будуть дивитися як на реакцію виборців, так і на реакцію виробників. Розширення квот завдяки роботі Мінагропроду та Мінекономрозвитку відбувається дрібними кроками, проте доволі ритмічно – кожні декілька місяців ми розширюємо «поле» для діяльності. Тож цілком ймовірно можна очікувати наступного перегляду преференцій на початку 2018 року.
Якщо говорити про товари, по яким були отримані преференції у жовтні, то це перш за все мед, експорт якого дуже пожвавився останнім часом. Його активно купують не лише країни ЄС, а й США, тому додаткові безмитні 2,5 тис. тонн, це гарна новина. Хоча я б хотіла звернути увагу наших товаровиробників на більш дорогі сорти меду, суміші та купажі меду у спеціальному дорогому пакуванні. Тоді ці 2,5 тис. тонн «спрацюють» більш ефективно, як промоція бренду «український мед». Наш мед будуть впізнавати шукати споживачі, а преференції будуть просто не потрібними. Не слід продавати мед по мінімальній ціні і радіти тому, що ми це здійснили. Продати мед, який потім будуть фасувати і продавати під своїм брендом єропейські торгові мережі – недалекоглядна позиція. Потрібно грати по європейським правилам, проте робити це більш виважено і розумно.
Друга позиція – це кукурудза та борошно з неї. Додаткові 650 тонн у рамках квот це доволі мало, але на додаток до того, що ми вже маємо виглядає непогано. На мій погляд, обсяги безмитного ввезення зерна пшениці та ячменю до ЄС будуть збільшуватись, проте поступово акценти зміщуватимуться у сторону переробної галузі – борошна та круп.
Що стосується збільшення квот по оброблених томатах на 3 000 тонн, ця продукція не надто широко експортувалась до ЄС, виробники зможуть її закрити. Бажано, аби це були томати не просто перероблені, а консервовані у банки під власними українськими лейблами. Якщо потім у цій продукції буде зацікавленність, то до неї буде застосовуватись менше регуляторних перепон.
П`ятсот тонн експорту виноградного соку по квоті – це крапля в морі, проте у нас уже є певні виробники, які придбали у ЄС завод з виробництва соків та концентратів, що дозволить у майбутньому зміцнити позиції, як виробника цього виду продукції. Тож розширення роботи із ЄС у цьому сегменті цілком ймовірне.
Якщо подвитись трохи глибше на цю ситуацію, я раджу виробникам не зациклюватись на квотах, а постачати поза ними. Якщо говорити про поставки зерна, то останні роки у ЄС взагалі діяли нульові ставки ввізного мита, і лише цьогоріч на кукурудзу воно було переглянуто. Це залежить від світових цін на зерно, і вводиться у ЄС автоматично, якщо ціна падає нижче певного рівня.
Нашим виробникам варто не чекати додаткових квот, а намагатися самостійно просувати продукцію на експорт. Після того, як ваш товар чи бренд вже буде більш-менш відомим, ви можете збільшувати свою присутність на ринку ЄС. Варто окремо замислитись, через яку країну доцільніше входити на ЄС, і якщо йдеться про постачання для потреб кінцевого споживача потрібно вивчати його смаки і закласти окремий бюджет на маркетинг вашої продукції за кордоном.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)