До Податкового кодексу України готують десятки змін для детінізації бізнесу

Про це повідомляє focus.ua.

«Багато економічних експертів пропозиції в основному підтримують. Ключове питання — чи будуть усі податкові ініціативи справді приємні бізнесу та громадянам, чи, як завжди, є підводні камені. Наприклад, у вигляді тотального контролю за доходами громадян. Міністр фінансів Сергій Марченко ще влітку анонсував запровадження непрямого контролю доходів за видатками. Це наступний крок після амністії капіталів», — йдеться в повідомленні.

Голова податкового комітету Верховної Ради, народний депутат Данило Гетманцев 20 грудня на конференції Української ради анонсував реформу прямих податків. За його словами, податковий комітет ВРУ обговорює з Кабміном об'єднання трьох платежів в один — єдиного соціального внеску (ЄСВ), податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору. Ефективну ставку оподаткування хочуть знизити до 30% із подальшим зниженням по 1% щорічно — аж до 25%. Експерти оцінюють такі ініціативи позитивно.

«Зараз навантаження на фонд оплати праці становить 22% ЄСВ, 18% ПДФО, 1,5% військового збору. Тобто разом номінал — 41%. Ефективна ставка, якщо порахувати, 34%», — коментує Олег Гетьман, економіст і координатор економічних груп Економічної експертної платформи.

Ще одна ініціатива — сімейне оподаткування, за якого можна використовувати пільги родичів, які не отримують доходу. Щоправда, у такому підході є свої мінуси. Щоб претендувати на якісь пільги від держави, сім'я доводитиме, що її доходи — саме такі й повністю білі, у тому числі через подання щорічної декларації про доходи. До речі, законопроєкт №6539 «Про домогосподарство (домоекономіку)» 21 січня був зареєстрований у ВРУ.

Фракція «Голос» зареєструвала у Верховній Раді два законопроєкти про зниження податків на зарплати, №6548, 6549. Ідея така сама, як у Гетманцева, — об'єднати зарплатні податки. Проте ставку пропонують зменшити до 20%.

«Моє щире переконання, що 20% — точно краще, ніж 25%. Але 25% — точно краще, ніж 40% або 34%, якщо ми говоримо про ефективну ставку». Ініціатива «Голосу» не містить компенсаторів і призведе до зниження надходжень до скарбниці держави, за розрахунками фракції, на 50 млрд грн щороку. Я вважаю, податкова реформа не може так називатися, якщо є компенсатори. Тому що це — перенесення податкового навантаження з одного на іншого. Єдина можливість запровадити компенсатори для податкової реформи — розширити податкову базу. Умовно, вивести людей із тіні або дати можливість людям, які хочуть сплатити податки, зробити це. Або створити додаткові стимули", — розповідає Ярослав Железняк, народний депутат.

Експерти-економісти теж говорять про компенсатори: якщо надходження до держбюджету зменшаться і нові не з'являться, потрібно буде урізати статті видатків держави. Утім, практика показує, що держава завжди може знайти напрямки, звідки взяти більше податків і платежів. Це може бути традиційні акцизи чи рента, суми надходжень яких у держбюджет щорічно зростають.

«Потрібно дивитися, на яких статтях бюджету можна заощадити. Щодо соціальних видатків — треба провести верифікацію. Тому що є проблеми з адресністю. У нас досить велика частина соцдопомоги потрапляє не найбіднішим», — наголошує Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна.

Крім того, Данило Гетманцев у ЗМІ вже повідомив про план обмежити можливість юридичних осіб співпрацювати з ФОП ІІІ групи, або так званими «зарплатними ФОП». Ідеться про випадки, коли роботодавець не оформляє співробітника в штат, а співпрацює з ним, як із фізичною особою-підприємцем, хоча насправді йдеться про повну зайнятість у компанії. Ярослав Железняк, утім, упевнений, що парламент ніколи не пропустить законопроєкт, який виключить можливість оформляти співробітників як ФОПів. Олег Гетьман і Володимир Дубровський називають компромісним законопроєкт №5054−1, покликаний відокремити справжніх фрілансерів від «зарплатних ФОПів», згідно з чітким переліком критеріїв.

«Найбільше „зарплатних ФОПів“ не в ІТ-сфері, а в торгівлі, і значна частина роздрібних мереж теж працюють через фіктивних підприємців. Питання, чи й надалі дозволятимуть ІТ працювати з низьким рівнем податкового навантаження (завдяки „Дії Сіті“), а іншим компаніям — ні? Чи робилися розрахунки, як реагуватиме ритейл на такі зміни: вони візьмуть вони співробітників у штат чи зменшать їх кількість? Чи не призведе це до підвищення рівня безробіття», — підкреслює Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки.

У Міністерстві фінансів ще влітку 2021 року анонсували запровадження непрямого контролю над доходами за видатками. Документ і досі розробляють. Власне, певна модель контролю вже працює через фінансовий моніторинг банків, які мають перевіряти джерело походження коштів при покупках, наприклад, нерухомості, автомобілів, землі. Зазвичай вивчаються документи про доходи банківських клієнтів, якщо сума угоди (банківської транзакції) перевищує 250−300 тис. грн.

«У нас уже зараз у банках є фінмоніторинг. Потенційні зміни не дозволять державі залучати більше коштів до бюджету, адже основні податкові втрати — не через приховані доходи фізосіб. Експерти вже не раз аналізували ситуацію з недонадходженнями держбюджету та зазначали: найбільші втрати — це скручування ПДВ, схеми з оптимізацією оподаткування великими підприємствами, незаконні схеми на митниці та корупція», — інформує Железняк.

Додамо, що влада планує запропонувати самозайнятим заплатити мінімальний податок 5% через «Дію» — без реєстрації, звітності й інших клопотів. Це ж торкнеться й сфери перевезень — таксі. Нагадаємо, сьогодні особи, які оформили самозайнятість, сплачують податок на доходи щорічно в розмірі 18% плюс 1,5% військового збору.

«Ми припускаємо запровадження особливого податкового режиму для так званого додаткового заробітку, зараз це 27 видів діяльності. Там навіть не реєстрація, а подання заяви через „Дію“ будь-якою фізичною особою (не приватним підприємцем) і надання цією особою послуг за зниженою ставкою оподаткування без сплати ЄСВ поза межами підприємницької діяльності та роботи деінде», — підкреслює Гетманцев.

В Україні дискусії про податок на виведений капітал (ПНВК) тривають, як мінімум, сім років, починаючи з 2015 року. Цю ініціативу не підтримували міжнародні експерти, зокрема Міжнародний валютний фонд (МВФ) через ризики для рівня податкових надходжень і щодо адміністрування такого податку.

«Це заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Тобто кошти сплачуються лише тоді, коли ви виводите їх із підприємства у вигляді дивідендів. Це про те, щоб реінвестувати тут і не платити нічого», — пояснює Гетьман.

В свою чергу, економісти Олег Гетьман і Володимир Дубровський, вважають, що нововведення варто поширити на весь бізнес в Україні, а не лише на IT-сектор, який отримав ПНВК після ухвалення закону «Про Дія City» в грудні 2021 року.

«Узагалі вважається найкращою практикою, коли правила сплати податків уніфіковані між галузями, секторами та розмірами бізнесів. Це зменшує ризики маніпуляцій і спрощує для бухгалтерії правила роботи», — стверджує Дарина Марчак.

За її словами, в Україні, навпаки, постійно плодяться податкові системи.

«Уже є два типи — загальна та спрощена податкова система. А ще „Дія City“. Введення 5% без реєстрації — четвертий тип. ПНВК — п'ятий тип. Через цю різноманітність потрібно перевіряти, чи не маніпулюють ставками податків, що збільшує навантаження на податкову систему», — підсумовує Дарина Марчак.

Нагадаємо, у Раді пропонують змінити податковий статус домогосподарств.