Реклама

Держава має зробити програми підтримки більш ефективними та зменшити банківські ризики по кредитах для МСБ - експерти та профільні асоціації

Коментарі

0

Минулого тижня представники профільних державних органів - Міністерства фінансів, Національного банку України, народні депутати цього та попереднього скликань, представники Світового банку, Незалежна асоціація банків, керівники провідних аграрних асоціацій, банкіри та фахівці з земельних питань обговорили майбутній формат півпраці держави, банків та фермерів в межах ринку землі. 

Про це повідомляє Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка 5 вересня провела публічну дискусію “Які фінансові інструменти зроблять ринок землі найбільш вигідним для малих та середніх фермерів”.

За результатами даної дискусії більшість її учасників одностайно прийшли до висновку, що держава має переглянути наявну систему державної підтримки аграрного сектору та разом із міжнародними організаціями та експертною спільнотою розробити інструменти, які дозволять зменшити вартість фінансових русурсів для представників малого та середнього бізнесів.
 
Міністр фінансів України Оксана Маркарова запевнила присутніх, що малі та середні сільгоспвиробники мають мати змогу конкурувати з іншими гравцями ринку, щоб купити ту землю, яку бажатимуть. “Але кредитна ставка, яку зараз можуть запропонувати комерційні банки, враховуючи економічну ситуацію та ставку рефінансування, встановлену Національним банком, є занадто великою. Тож наше завдання - знайти спосіб зменшити вартість фінансів для них”, - заявила вона. За її словами, зараз відпрацьовуються усі можливі механізми здешевлення кредитів, аналізуються державні витрати із пошуком можливостей переорієнтувати наявні програми на підтримку фермерів, в тому числі для купівлі землі.

Всі дотації та державна підтримка, яку зараз отримують аграрії, найближчим часом будуть переглянуті, додав Микола Сольський, народний депутат, голова комітету Верховної Ради з аграрної політики та земельних відносин. “Зараз ми визначаємося, який саме формат вони матимуть, але вже можу запевнити, що значна частина піде на програми, пов’язані з викупом землі”, - запевнив він присутніх, уточнив, що більш конкретна інформація стане відома за декілька тижнів.

Коли мораторій буде скасовано та ринок землі буде прийнято, банки будуть готові почати працювати на цьому ринку, переконана Сату Кахконен, директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови. “Але вони будуть дуже обережно кредитувати малий та середній бізнес, оскільки ризики доволі високі. Тому до моменту старту ринку землі всі необхідні закони, зокрема для створення агенції з часткового гарантування кредитів, мають бути прийняті, порядки розроблені та визначені - тоді старт ринку буде ефективним”, - заявили вона.

Наявні ризики кредитування малого та середнього бізнесу підкреслив і Дмитро Глінський, координатор Проектного офісу Незалежної асоціації банків України. “Аграрії довели, що вони можуть бути дуже надійними позичальниками, але банки не мали змоги якісно оцінити розміри ризиків, тому не дуже охоче працювали з невеликими гравцями. Можливість купити землю, яка може бути заставою, покращить ситуацію. Але інвестиції в землю дуже відрізняються від інших інвестицій - аграрій по факту буде вкладатися не в потенційне зростання виручки у перспективі одного-двох сезонів, а в стабільність своєї компанії. Для цього потрібне довгострокове фінансування, тому вартість цих кредитів матиме велике значення та знадобляться додаткові інструменти зменшення ризиків”, - заявив він.

Ефективним способом знизити ризики та дозволити фермерам отримати доступне фінансування на придбання землі після запуску ринку, могло б часткове гарантування кредитів, у своїй презентації підкреслив провідний спеціаліст фінансового Сектору в рамках Глобальної Практика з Фінансів та Ринків в справах Білорусі, Молдови та України Світового Банку Ваге Варданян. “Це найкращий варіант для України, який вже довів свою ефективність в багатьох країнах світу”, - заявив він. Для отримання гарантування фермер звертається за позикою в банк, який аналізує заяву і визначає потребу в частковому гарантуванні, далі банк звертається до Агентства гарантування кредитів. Останнє перевіряє критерії відповідності і здійснює аналіз ризиків, схвалює і надає часткову кредитну гарантію, отримує комісійну оплату від банку за видачу гарантії. Далі банк надає позику, забезпечену частковими гарантіями - до 50% суми позики, не більш ніж на сім років.

Ідею часткового гарантування кредитів підтримав директор департаменту фінансової стабільності Національного банку України Віталій Ваврищук, який  зазначив, що ідея створення в Україні такого фонду обговорюється вже понад рік, і Нацбанк підтримує цю ініціативу. “Ми вважаємо, що це буде ефективний інструмент, який дасть змогу малим компаніям отримати банківське кредитування. Я розумію, що ми підходимо до фінальної стадії визначення дизайну фонду. НБУ готовий продовжувати дискусії, думаю, цей інструмент доведе свою ефективність", - зазначив він.

З даними фахівців Світового Банку, правова структура Агентства допускає змішаний тип власності на певному етапі, уряд не завжди 100%-й власник. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснює нагляд, як за небанківської фінансової інституцією. Міністр фінансів Оксана Маркарова підкреслила, що створення Агентства часткового гарантування є одним з варіантів, які розглядає Кабінет міністрів, але створити такий фонд швидко вдасться лише за участі міжнародних партнерів які будуть готові дофінансувати Фонд разом з державою. Але, зазначила Сату Кахконен, у всьому світі Агентства гарантування є державними, можливо співфінансування, державно-приватне партнерство, але мова йде про приєднання вже після першого року роботи структури.

Але реальна потреба фермерів у грошах для купівлі землі буде значно вищою, переконаний Геннадій Новіков, президент Аграрного союзу України. “Близько 6-10% власників землі готові чи думають про продаж землі, що відповідає близько 2,7 млн. землі чи, орієнтуючись на нормативно-грошову оцінку, $2,7 млрд.”, - заявив він.

Втім, доповнив колегу Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, реальну потребу аграріїв в грошах можна буде оцінити лише тоді, коли точно буде визначений формат ринку землі. «Якщо на ринку працюватимуть лише українські компанії, то фермерам буде потрібна одна сума коштів для кредитування купівлі землі, якщо ж ринок буде відкритий для іноземців, вона значно зросте, бо ми не зможемо змагатися з їх ресурсами. Іноземні компанії і фонди мають доступ до довгих кредитів під низькі відсотки. І жодна державна програма, типу здешевлення кредитів для аграріїв, не зможе вирівняти ці умови, оскільки це великі кошти, яких у бюджеті немає. В результаті, якщо на ринок землі в Україні будуть допущені іноземці, вітчизняні малі й середні аграрії опиняться у завідомо програшній ситуації ”, - запевнив він.

Але, зійшлися у думці всі учасники дискусії, пошук здешевлення кредитів на купівлю землі дозволить зробити державну підтримку фермерів більш ефективною в цілому.

Наразі існуючі програми підтримки сільгоспвиробників неефективні, оскільки вони не лише не впливають на інвестиційні рішення в сектори, вони також не стимулюють розвиток ефективності роботи агропідприємств; більше того, потрібно памятати, що впродовж останніх 20 років АПК є чистим реципієнтом державної підтримки, підкреслив у своїй презентації Олег Нів'євський, доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань. “Існуючі програми мають мінливий та поганий дизайн, недофінансовуються, конфліктуючі цілі, сконцентровані на великих виробниках. По суті вони лише накопичують викривлення в економіці та є поганим інструментом стимулювання росту та диверсифікації виробництва. Нову та ефективну систему підтримки потрібно формувати виходячи із провалів ринку та політик, які є в аграрному секторі. Найбільшийй провал ринку, який наразі є, - це обмежений доступ до фінансування для малих сільноспвиробників. Провал політики, який ми мали впродовж минулих 20 років, - це непряма підтримка держави у вигляді субсидій та пільгового оподаткування розвитку велих виробників”, - заявив він.

Бюджетні дотації ніколи не були справедливими, зауважив Олексій Мушак, народний депутат Верховної Ради 8-го скликання. “Їх отримували ті, хто був краще сконсолідований, та мав сформовані інтереси, які міг донести до парламентарів”, - впевнений він. На думку Леоніда Козаченко, президента Української аграрної конфедерації, проблемою їх завжди була й непередбачуваність та короткий термін дій. “На відміну від Євросоюзу, де програми діють по 5-7 років, у нас ти можеш прокинуться та побачити, що умови докорінно змінилися і підприємець вже не може розраховувати на підтримку”.

Але якими б не були нові програми підтримки аграріїв, вони мають мати точні критерії виплат компенсацій, заявив Микола Волков, керівник з розвитку корпоративних проектів та партнерства Raiffeisen Bank Aval. “Аграрії часто не знали про наявні програми чи про те, на що мали право. Тому потрібна чітка система повідомлень про наявні програми та вичерпні умови участі в них”, - переконаний банкір.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама