Чверть пестицидів в Україні — фальсифікат

Інформує «Агропортал».

У грошовому вираженні це 200 млн дол. На виході аграрії отримують сільгосппродукцію двох видів: з вмістом шкідливих речовин допустимого рівня і врожай, який не відповідає необхідним якісним характеристикам.

За статистикою, Україна входить до трійки «лідерів» серед європейських країн в сегменті підробок ЗЗР.

Про це йдеться у блозі виконавчого директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Жемойда.

«Часи, коли тракторний гас могли використовувати як ЗЗР, вже давно пройшли. Сьогоднішня агрохімія — це складна галузь, яка за рівнем енергетичних і фінансових витрат не поступається фармацевтиці. Найбільші виробники хімії, яка використовується в сільському господарстві, витрачають десятки років і сотні мільйонів євро на створення нового виду продукції. Тому ЄС наполягає, щоб Україна посилила контроль звернення ЗЗР на ринку», — наголосив експерт.

За його словами, практично весь обсяг ЗЗР Україна завозить, а отже контролювати їх імпорт має бути легше, ніж нелегальне виробництво всередині країни.

«Але в основному цей товар перетворюється на контрафакт вже на території України. Часто діючу речовину завозять цілком законно, є приклади, коли вона потрапляє на територію нашої держави під іншим кодом, а формуляцією вже займаються на місці. Тому для ефективного контролю доведеться згадати про ринковий контроль і нагляд, і більш ефективно застосовувати запропоновану міжнародними організаціями систему. Однак не все так просто», — зауважив він.

За словами Олександра Жемойда, причина використання контрафакту — ціна.

«Чому використовують контрафакт? Тому що він дешевший. Діюча речовина в ньому фактично та ж, тому виробники очікують і такого ж ефекту у захисті рослин. На виході аграрії отримують сільгосппродукцію двох видів: з вмістом шкідливих речовин допустимого рівня і врожай, який не відповідає необхідним якісним характеристикам. Причому все зерно, незалежно від вмісту шкідливих речовин, їде на кордон в одному вагоні, або в порт, або в ОЕЗ. І це впливає на якість кінцевої продукції.

Зрештою, коли продукція потрапляє в порт, її можуть і не перевіряти на вміст шкідливих речовин. Однак, коли вона прибуває на європейський ринок або в азіатські країни, існує ймовірність виявлення невідповідності вимогам якості країн імпорту через їх уважного і обережного ставлення до безпеки споживачів, і як наслідок — компанії або навіть країни-імпортери досить спокійно повертають цілі кораблі з продукцією з України», — констатував він.

На думку пана Олександра, шляхи вирішення проблеми полягають у застосуванні системного підходу, з одночасним вдосконаленням законодавчої бази в частині реєстрації пестицидів, контролю за їх обліком, застосуванням повноцінного профілю ризику при митному контролі, організації сертифікованих складів та утилізації конфіскованої продукції, а також поліпшенні доступу агровиробників до оригінальної продукції та інформування про підробки

«Звичайно, в першу чергу, варто навести порядок в законодавстві та посилити контроль на митниці, про що вже оголосили в Мінагрополітиці. Вкрай необхідно внести зміни до чинного законодавства, оскільки на сьогоднішній день є ряд прогалин у сфері контролю та реєстрації брендів. Другий напрямок — робота з митними органами. Оновити лабораторії на митниці, розробити відповідні профілі ризиків і провести навчання. Зокрема, в цьому напрямку вже ініціюється Європолом створення окремого проекту ТАІЕХ», — зауважив Жемойд.

Як резюмував фахівець, нині ресурси аграріїв обмежені, і часто основним фактором вибору на користь контрафактної продукції є його дешевизна. Тут відповіддю на виклик можуть стати програми фінансової підтримки аграріїв, які шляхом залучення компаній постачальників, можуть стати ефективним інструментом опосередкованої боротьби з контрафактом.

Читайте також:

15-20% ЗЗР в Україні представлені німецькою компанією BASF 

Відсутність імпортних пестицидів не завадить посівній-2016 — аналітики