Чому молочні ріки перетворюються на струмки

Українські молокопереробники опинилися в складних обставинах: з одного боку їх стримують ціни, з іншого —падаючий попит, з третього — відсутність ринків збуту після закриття російського й закритого ще досі європейського. На які кроки ринкова кон’юнктура змусила піти переробників задля збереження обсягів виробництва, розбиралися в Agravery.

Ціни на молоко у світі падають, свідчать експерти продовольчої організації ООН ФАО. Протягом 2014 року масло подешевшало на 15%, твердий сир — на 20%, незбиране сухе молоко — більш ніж на 60%, додає українська Асоціація виробників молока. До цього призвело перевиробництво молока в світі та зниження попиту в Китаї. Є й український фактор — закриття російського ринку для вітчизняного молока призвело до того, що переробники почали шукати інші ринки збуту. Це вплинуло на ціни на європейському ринку. Адже за даними ФАО, в світовому експорті частка України складає 1,1%.

Всередині країни ціни на молоко до середини червня знижувалися не так швидко — в межах 4,5-5 грн за літр в закупівлі. Втім, це не означає, що молочарі почуваються впевнено. Собівартість молока зараз майже дорівнює його ціні, значно перевищуючи її в невеличких господарствах.

«В мене собівартість молока становить 5,25-6 грн/л і зараз ми працюємо в збиток — 4,80 грн/л», — говорить Андрій Остапчук, директор СФГ "Світанок" (Хмельницька обл.). В компаніях його масштабу — 200-400 корів — собівартість перекриває закупівельну ціну на 25-30%. Великі підприємства, які завдяки ефекту масштабу мінімізують постійні витрати, мають кращі показники, оскільки це дає можливість знизити вартість продукції.

Частково ціни підтримують компанії-переробники, які не хочуть втратити ринок сировини.

«Через низький рівень споживання молочної продукції компанія в складному кризовому 2014 році прийняла рішення не підвищувати ціни на свою продукцію протягом півроку. Звичайно, при підвищенні вартості сировини, рішення утримувати ціни поклало на компанію ще більший фінансовий тиск», — говорить менеджер із зовнішніх комунікацій «Данон» в Україні Наталя Фісюн.

Втім, деякі з них почали заощаджувати. Так, за словами директора СТОВ «Зоря» з Кіровоградської області Михайла Сулими, «Лакталіс» вже повідомила йому, що з першого травня ціну знизять із 5 грн/л до 4,5 грн. Деякі фермери з розмовах з Agravery зізнавалися, що їм пропонують ще нижчу ціни — близько чотирьох.

Це означає, що поголів’я корів буде невпинно скорочуватись. За даними Держстату, станом на 1 червня 2015 року поголів’я корів в Україні становить 2,27 млн, що на 6,5% менше, ніж на аналогічну дату минулого року. За словами Андрія Остапчука, якщо ціна дійде до чотирьох гривен, він буде вирізати поголів’я. Те саме говорять і решта співрозмовників сайту. 

Ускладнює ситуацію і відмова держави від виплати дотацій на розвиток ферм в 2014-2015 році, а також заявлене с 2016 року скасування спецрежиму ПДВ для тваринництва.

«Зараз в молочній галузі склалася найгірша ситуація з усіх, що були в останні роки. Вже в наступному році багато з підприємств можуть закритися і виробництво суттєво скоротиться», -—прогнозує президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун.

Кому б продати

За останній рік собівартість виробництва молока в середньому зросла на 30%. В першу чергу через здорожчання кормів — комбікорми додали у вартості 25% та росту тарифів на електроенергію. Окрім того, на собівартість молока вплинула девальвація — адже паливо та ветеринарні препарати, які переважно імпортуються, займають близько 15% собівартості.

Втім, основний фактор, який впливає на ціну молока на внутрішньому ринку, це здатність компаній переробників знайти збут для своєї продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

В довоєнні часи за кожним регіоном був закріплений свій дистриб'ютор, то сьогодні ринок збуту скоротився на тлі військових дії і анексії Криму. З відходом півострова Україна втратила 5% споживачів, ще близько 15% залишились на окупованих територіях Донбасу. Відобразилась втрата здебільшого на великих переробниках та дрібних виробниках молока. Втім, скоротився попит на молочну продукцію і в решті регіонів — зростання цін (наприклад, пачка масла середньої цінової категорії за останні півроку подорожчала з 11-12 грн., до 14-15 грн) та падіння купівельної спроможності населення призвели до того, що продажі в торгівельних мережах знизились на 20%.

На зовнішньому ринку ситуація ще гірша. Переважну кількість продукції, зокрема, більше 60% сиру, Україна постачала в Росію, яка перманентно з 2012 року провадить сирні війни. До  середини 2014 року основним експортним молочним продуктом був сир, який українські підприємства переважно поставляли на російський ринок — за 2013 рік було експортовано на суму 314,2 млн доларів, а за сім місяців 2014 року — на 79,14 млн. доларів. Але минулого року під заборону потрапила вся молочка – дозволено працювати з Росією та Кримом тільки тим компаніям, що акредитовані Россільгоспнаглядом. Але отримати такий дозвіл непросто. Зокрема, наразі українським постачальникам необхідно здавати аналізи з кожної партії товару.

Як пояснив власник компанії «Мілкіленд» Анатолій Юркевич, великі надії покладали переробники на ринок Китаю, який обіцяли відкрити цього року. Але не склалося — китайських інспекторів ще й досі очікують з візитом в Україну. Не відкрито досі й європейський ринок.  За словами Андрія Дикуна, до міжнародних ринків збуту українським молочарям дістатися вийде не скоро через невідповідність якості. Міністерство аграрної політики та продовольства України, а також Державна ветеринарна та фітосанітарна служба розглянули фінальний звіт місії інспекторів офісу з питань харчових продуктів та ветеринарії (FVO). Ще у вересні 2014 українські виробники молочної продукції пройшли відповідну перевірку, яка повинна надати можливість вітчизняним товарам вийти на ринки ЄС. «Ми отримали висновки наших європейських колег. Держветфітослужба і Мінагропрод надали коментарі до рекомендацій інспекторів Офісу з питань харчових продуктів та ветеринарії SANTE», - говорить заступник міністра Владислава Рутицька. 

Та перший крок вже зроблено: в квітні два виробники молокопродуктів, назви яких поки що не розголошуються, отримали дозвіл на поставки своєї продукції до Євросоюзу. Проте перші партії товару потраплять до Європі не раніше, ніж за кілька місяців.

Здешевимо по максимуму

Падіння купівельної спроможності населення змусило багатьох з виробників знижати собівартість виробленого продукту. Власник молокопереробного комбінату «Катеринославський» Анатолій Клименко розповів, що переробники змушені знаходити найменш збиткові для них шляхи -—наприклад, використовувати найдешевші технології — застаріле обладнання, економити на кормах, ветеринарних препаратах, системах утримання.

Переробники же переходять на виробництво більш маржинальних продуктів з тривалим строком зберігання – молоко, масло. Окрім того, виникають й певні ноу-хау. Наприклад, «Мілкіленд» задля здешевлення продукції почав у виробництві сирів застосовувати пальмову олію. Раніше, з огляду на дотримання якості, рослинні олії в сири не додавались, при цьому ціна на продукцію були стабільно високими. Застосування дешевої пальмової олії дозволило здешевити сири, ввівши таку категорію, як сирний продукт, на 20%. «Нічого поганого в цьому немає, головне щоб на упаковці було написано так, як є насправді», — коментує дії конкурента Вадим Чагаровський.

Крім цього,  компанія Юркевича зараз розглядає можливість виробництва згущеного молока власного виробництва. Проте поки не знайшлося ринку збуту. «Як тільки ринок збуту буде знайдений, ми почнемо випуск», - сказав Юркевич.

Окрім зниження витрат, — стандартного рішення в умовах кризи — компанії змушені балансувати між оптимізацією і подальшим розвитком. «Нам довелося прискорити перенесення ліній «Галактону» на інші майданчики в Україні, в Херсоні та Кременчуці, що дозволило розпочати новий етап у процесі модернізації цих підприємств. Так, наприклад, в новий цех дитячого харчування на базі Кременчуцького молочного заводу, який запуститься в цьому році, тільки на першому етапі ми проінвестуємо більше 6 млн євро», — розповідає менеджер із зовнішніх комунікацій «Данон» в Україні Наталя Фісюн. Це дозволило оптимізувати затрати на утримання об’єктів та зекономлені кошти вкласти у виробництво.

Не маючи можливості продавати готову до споживання продукцію, виробники переорієнтуються на технічну. Аналітик консалтингової компанії Dykun Яна Музиченко зазначає, що  відмова Росії від українських молочних продуктів призвела до переорієнтації переробників на випуск сухого молока та казеїну.  

«Переробники будуть притримуватись «технічного спрямування» щонайменше до кінця року. Саме це допоможе молочникам втриматись на плаву та не згубити галузь», — прогнозує Музиченко.

За даними Державної служби статистики, у січні–лютому 2015 року в Україні було вироблено 6,08 тис. т сухого молока та вершків, що на 54% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Виробництво казеїну та казеїнатів взагалі побило всі рекорди. За два місяці 2015 року обсяги його виробництва зросли в 9 разів, до 301 т.

Ручна підтримка

Навіть при поточному ринку збуту та собівартості молока, кажуть опитані Agravery переробники та виробники, можна було б дещо виправити. Збутовий ланцюжок часто порушений ще на першому етапі, каже директор молочного підприємства ім. Воловікова Василь Голубінка:

«Посередники збивають ціни, і у виробника немає шансів здати молоко за нормальною, прийнятною ціною».

Голубінка зазначає, що для вирішення такої проблеми виробникам безпосередньо слід було б укладати договори з рітейлерами або великими дистриб'юторами. Підтримує його і директор торгового дому «Долинське» Володимир Хвостов. За його словами, взаємодія виробників сировини з переробниками, а виробників молокопродуктів з роздробом вирішило б проблему виведення на ринок якісного фабричного продукту за доступними цінами.

Певною мірою ситуацію б виправила державна підтримка. Хоча б не відміняючи вже існуючи норми. Зокрема, українським законодавством передбачено виділення компенсацій за будівництво тваринницьких ферм в розмірі 280 млн грн. Тобто всім, хто будує ферму, її вартість мала відшкодовуватись з державного бюджету. Однак, як зазначає Дикун, ці кошти навряд чи потраплять до аграріїв раніше 2016 року. Але можливість отримання компенсацій знижується мало не щодня — вже сьогодні, не вбачаючи перспектив газулі, ніхто нічого не будує. Деякого розвитку набувають лишень кооперативні формування, що підтримуються великими молокопереробниками. Також з 2016 року фактично відміняється спецрежим ПДВ для тваринників — тобто знищується ще один механізм підтримки. Раніше аграрії акумулювали гроші на окремому НДС-рахунку, які могли витрачати на інвестиції в виробництво. З цього року ПДВ буде вноситься на спеціальні рахунки в Держказначействі і видаватися лише за умови наявності грошей в бюджеті.

За словами Андрія Дикуна, після закриття російського ринку на рівні держави планувалась програма форвардних закупівель молока Аграрним фондом, але гроші на неї так і не були виділені. Таким чином, повіривши уряду, молочарі активізували будівництво, набравши кредитів. А повертати їх нема як.

Якщо ситуація в галузі не зміниться, то значна кількість корів далі буде вирізатися, прогнозує експерт УКАБ Аліна Жарко. Поголів'я, яке залишиться, не зможе задовольнити внутрішній попит на молоко призведе до зростання цін на молочні продукти для кінцевих споживачів на 20-30%. У докризові роки Україна перебувала в списку 10 найбільших виробників і експортерів молочної продукції. Однак якщо ситуація залишиться критичною, то вже в найближчі роки Україна втратить позицію країни нетто-експортера молочної продукції, а через 10 років увійде до переліку 10 світових імпортерів молочної продукції, допускає Аліна Жарко. Економіст департаменту технічного співробітництва ФАО Андрій Ярмак прогнозує, що виробництво молока в Україні знизиться на 3-5% за підсумками 2015.

фото: Молоко і ферма