Ціни на пшеницю не стимулюють фермерів розширити її посіви

Зростання цін на пшеницю відбулося надто пізно, щоб стимулювати фермера в західних та центральних областях розширити її посіви та компенсувати зниження в основних регіонах вирощування. Про це повідомляють в УкрАгроКонсалті. Звичайно, цих площ вистачить, щоб задовольнити внутрішній попит і мати надлишки для експорту. Однак, роль України на світовому ринку пшениці сильно ослабне в наступному сезоні. Частка ярої пшениці буде залежати від зовнішнього попиту та від подальшої роботи “зернового коридору”, але, як правило, в Україні ярої пшениці вирощується небагато і наступний сезон навряд стане винятком.

Посівні площі під озимим ячменем скоротились на 35%. Найвища концентрація посівів залишається в Одеській області, що зумовлено близькістю до морських портів. Нагадаємо, що 60-70% експортного потенціалу українського ячменю реалізується в перші три місяці сезону. Привабливість ярого ячменю полягає в дешевизні технології та швидкому поверненні вкладень (4 місяці від посіву до збирання). Однак цього року може бути проблема зі збутом. За останні кілька сезонів Україна зосередила відвантаження у напрямку Китаю, поступившись російському ячменю рештою ринків збуту, наприклад, ринку Саудівської Аравії. І повернути цей ринок буде непросто. Водночас відвантаження до південно-східної Азії, включаючи Китай, можливе лише великими суднами, які простоюють зараз у Босфорі, тобто складно, довго, дорого та ризиково.

Наразі вирішується доля кукурудзи. Її ареал вирощування знаходиться на відстані від основних бойових дій і наміри фермера щодо площ залежать від суто економічних умов. Слабкі ціни вже призвели до значної частки площ, що залишилися зимувати. Значить, ці площі не будуть належним чином підготовлені до весняної сівби, як це зазвичай робить відповідальний фермер. Таким чином, вже зараз можна говорити про скорочення посівів кукурудзи під урожай 2023 року і від цін у найближчі 2-3 місяці залежатиме, наскільки ці посіви скоротяться. Втім, кукурудза користується високим попитом з боку Європи, що надає гнучкість у виборі способу транспортування (море/суша), але залишаються ризики зниження ціни у разі, якщо наступний рік у Європі буде менш посушливим та врожайнішим. А з огляду на те, що кукурудза потребує хороших і дорогих технологій, доступність яких цього року в Україні під великим сумнівом, низька ринкова ціна кукурудзи поставить фермера на межу виживання.

Безумовно, частина площ буде віддана під круп’яні культури, які мають гарний попит на внутрішньому ринку, але це не так багато. Основна надія ляже на олійний сектор.