Ціна фальсифікату, або чому варто боротися за оригінальне насіння

До 2029 року Україна має стати повноправним членом ЄС. Для цього вже зроблено чимало — як у дипломатичній площині, так і на законодавчому рівні. Однак неврегульованими залишаються ще досить багато питань, зокрема в агросекторі. Адже ЄС — це зрілий і сталий ринок з вимогливим споживачем, для якого якість імпортованої агропродукції та відповідність стандартам пріоритетніші за низькі ціни. Тому для успішного партнерства з європейцями до українських врожаїв та вигідних пропозицій мають додатися гарантована якість товару та прозорий ринок.

Фальсифіковане насіння в українському агросекторі — це проблема, що працює як бомба сповільненої дії. Деякі фермери спокушаються тимчасовими вигодами, попри довгострокові згубні наслідки.

Наша асоціація намагається протидіяти фальсифікації насіння з самого початку заснування, але не має повноважень для перевірок чи то притягнення до відповідальності. Однак ми ведемо активну роз'яснювальну роботу з аграріями, а також співпрацюємо з Мінагро та Держпродспоживслужбою щодо ефективних методів мінімізації випадків підробки насіння.

Ситуація з фальсифікатом в Україні

Найбільше контрафактного насіння в Україні зустрічається серед культур-лідерів за площами — соняшник, кукурудза, соя. Тут неоригінальна продукція становить близько 25-30%.

За прогнозами Мінагро, у 2025 році соняшником в Україні буде засіяно трохи понад 5 млн га. Компанії-виробники повідомляють, що по офіційному обігу, поставки насіння не  покрили усіх площ, і до 20% товарних площ засіяно насінням невідомого походження, а це втрати по якості продукції і податки.

Подібна ситуація і з кукурудзою, окрім того що  дані по поставкам насіння не покривають всі товарні площі, то і насіннєві площі  знижуються  вже другий рік.

По  сої взагалі дуже важко порахувати показники, адже соя переважно сортова, а не гібридна, тому багато фермерів залишають собі частину тогорічного врожаю як насіння. До того ж відкрита пропозиція та сайти, на яких нелегальні продажі ГМО-сої.

Найпоширеніші варіанти підробок (59%) — це підміна гібридів першого покоління на дво- (Ф1 на Ф2) або інш.вміст, тобто гібрид. Близько 40% фальсифікату — це заміна більш якісного сорту на гірший з низькими показниками.

Звичайно, основна причина, що спонукає фермерів купувати насіння непідтвердженого походження — це можливість зекономити. Господарства, які мають менш як 1 тис. га площі, зазвичай не отримують знижку при придбанні насіння. Тож заощадити близько 20% на неоригінальному насінні для деяких аграріїв здається спокусливою пропозицією. Крім цього, сьогодні багато фермерів не впевнені, чи зможуть зібрати урожай з усієї засіяної площі. 

Ще один вагомий фактор — брак знань у питанні вибору якісного насіння, складнощі з визначенням відмінностей між оригінальним та контрафактним насінням.

Важливо зазначити й недосконалість законодавства щодо цього питання, яке мало б бути фактором стримування, але наразі таким не є. Зокрема у законі про фермерство перераховано багато вимог до агропідприємства, наприклад, екологічних, але відсутній пункт про обов'язкове дотримання законів про насіння та сорти. 

У цілому ситуація з відстежуванням фальсифікованого насіння в Україні складна і значною мірою безконтрольна, принаймні в питаннях виявлення порушень та застосування санкцій. Згідно із законодавством процес повинен виглядати наступним чином: має бути заява або запит від законного власника сорту, потім потрібно зробити контрольну закупку, провести перевірку, чи товар дійсно продавався під назвою власника. Подібну доказову базу зібрати досить складно. Таку процедуру має проводити Держспоживслужба, проте вона обмежена в ресурсах. Також слід зазначити, що планові перевірки нині заборонені.

Наслідки поширення фальсифікованого насіння 

Ризики використання фальсифікованого насіння можуть бути значно серйознішими, ніж здається на перший погляд. У гонитві за короткостроковою вигодою або ж через елементарний брак знань та релевантної інформації фермери наражають самі себе на негативні наслідки від присутності на ринку «сірої» чи підробленої продукції.

Найбільш очевидні збитки — низький та неякісний врожай, що виливається в мінус у прибутку підприємства. Фальсифіковане насіння зазвичай низьковрожайне та сумнівне за характеристиками. Відомі випадки, коли підроблене насіння ріпаку дало 3 т/га при заявлених продавцем 4т/га. До того ж воно не стійке до хвороб і не має жодних підтверджень щодо наявності ГМО.

Фальсифіковане насіння ставить під загрозу не лише врожай, а й репутацію фермера на міжнародному ринку, де якість та простежуваність продукції є ключовими вимогами. Якщо продукція не відповідатиме сертифікаційним нормам, її просто не допустять до експорту, що означатиме втрату стратегічних партнерів.

Кожен бізнесмен знає, що тривале партнерство завжди вигідніше, ніж постійний пошук та зміна трейдерів. І якщо фермер не може гарантувати якість продукції із сезону в сезон, перевага та багаторічні контракти будуть віддаватися більш надійним постачальникам, які можуть підтвердити ґатунок збіжжя.

Як профільна організація, що вболіває за розвиток насінництва в Україні, НАУ звертає увагу, що така недбалість формує  певну недовіру до нашого ринку, що супроводжується зменшенням інвестування та "приберіганням" новинок. 

Тож чим швидше питання з підробками буде врегульоване, тим швидше нові високопродуктивні сорти та гібриди будуть на сталій основі доступні для українських агровиробників. 

Що робити державі, щоб фальсифікат зник з ринку

Ефективна боротьба з фальсифікатом насіння вимагає інтегрованого підходу з боку держави та всіх зацікавлених сторін, що поєднує суворий контроль, посилення відповідальності та водночас підтримку добросовісних виробників.

Учасники насіннєвого ринку вважають, що ситуації може зарадити наступний комплекс заходів:

• моніторинг Держпродспоживслужбою у співпраці з кіберполіцією соціальних мереж, зокрема — телеграм-каналів, які пропонують купити в них насіння без належних документів. Притягнення до відповідальності таких продавців згідно із Законом “Про охорону прав на сорти рослин та насінництва” з подальшим покаранням та розголосом подібних історій. Штраф за порушення цього закону на сьогодні складає близько 6,5 млн грн.
• мінімально  зобов'язати фермерів звітувати — хоча б у вже існуючих формах, які вони сьогодні подають у Держстат — щодо сортів та гібридів, насіння яких вони використовують для вирощування  продукції;
• проводити роз’яснювальні та навчальні заходи для фермерів про те, як відстежувати сертифікати на сорти та гібриди у реєстрах.

В цих питаннях Україна цілком може орієнтуватися на досвід ЄС. Адже, по-перше, в них всі механізми взаємодії на ринку насіння вже відпрацьовані, а по-друге — ми маємо адаптувати ці практики для отримання членства у євроспільноті.

Законодавство ЄС регулює взаємодію всіх учасників ринку — чіткі вимоги є як до виробників, так і до переробників та продавців. Продавати насіння без реєстрації, декларування або ліцензування неможливо, включно з онлайн-форматом. Регуляції передбачають, що насіння має відповідати стандартам якості, документація та звітність про всі операції повинна зберігатися протягом встановленого терміну. 

Доопрацювання таких механізмів регулювання в наших реаліях, звісно, потребує досить багато часу та зусиль на державному рівні. А що робити фермеру сьогодні? Відповідь проста: намагатися навіть в існуючих умовах не купляти та не сіяти фальсифікат.

Як сьогодні не купити підробку

Щоб убезпечити себе від покупки фальсифікованого насіння, варто:

• переконатися, що виробник насіння включений до Держреєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, який формує Мінагро України;
• перевірити, чи субпідрядник, у якого ви купуєте насіння, є офіційним партнером компанії-виробника — це має бути зазначено на сайті компанії;
• перевірити наявність міжнародних сертифікатів по імпорту та/або сертифіката, який засвідчує сортові якості насіння, та сертифікату, який засвідчує посівні якості насіння. Знайти номери цих документів можна у Реєстрі сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал;
• перевірити цілісність пакування та наявність маркування згідно наявних вимог (наказ Мінагрополітики від 02 квітня 2004 N1050)
• рекомендується проводити розрахунок у безготівковій формі та у будь-якій формі зберігати всі платіжні документи, що підтверджують покупку.

У підсумку

Розвиток українського виробництва насіння  неможливий без подолання проблеми масштабної фальсифікації на ринку. Ми маємо створити прозору та ефективну систему, яка захистить інтереси кожного фермера. Європейські стандарти є орієнтиром, а посилене законодавство та дієві механізми моніторингу стануть надійними інструментами змін. Але — успіх залежатиме від узгоджених зусиль всіх учасників ринку.