Реклама

Чи можливо зупинити ціни на продукти харчування?

Інфляція за 2021 рік склала близько 10%. Хоч Україна бачила і більше, але ціни у супермаркетах навіть і не думають зупинятись.

журналіст Agravery.com

Світ почав швидко повертатись до рівня кризи, викликаної коронавірусом. Навіть не зважаючи на те, що не всі країни зняли обмеження, споживчий попит прискорив економіку, яка підштовхнула ціни на енергоносії та сировину. Поки кінця ціновому зростанню ніхто не бачить, тому уряди країн почали боротися з інфляційними явищами. ВЄвропі заговорили про скасування ПДВ на харчові продукти. Український уряд обмежив націнки на 11 груп харчових товарів. Чи є ще механізми, які зможуть стримати ціни?

Уряд взявся до справи

 

Ціни на сировинні продукти харчування за рік зросли на 11,8%, оброблені на 13% - звітують у НБУ. Там визнали, що прогнози були заниженими щодо споживчої інфляції у минулому році. Знову ж таки, це середня «температура», деякі види товарів підскочили суттєво. Перше місце антирейтингу тримає соняшникова олія, вона впродовж року добавила в ціні 39%. На 28% зріс цукор, на 23% вершкове масло та жири, хліб - на 16%. Більш того, наприкінці року виробники хлібу заявили, що знаходяться на межі зупинки заводів через стрімке зростання цін на енергоносії. Майже відразу уряд дозволив їм купувати газ дешевше.

Читайте також: Аграрний 2021-й: тренди овочевої галузі

Вже на початку 2022 року можновладці заговорили про ймовірність запровадження щось на кшталт продовольчих карток. Обіцяли навіть надавати допомогу по трендам ХХІ століття – через застосунок Дія.

 

12 січня уряд вводить граничний рівень торговельної надбавки не вище 10% на 11 груп продовольчих товарів:

  • хліб житньо-пшеничний;
  • батон;
  • крупу гречану;
  • цукор-пісок;
  • борошно пшеничне вищого ґатунку;
  • макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого ґатунку);
  • молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці);
  • олію соняшникову;
  • яйця курячі категорії С1;
  • птицю (тушку курячу);
  • масло вершкове жирністю 72,5%.

 

Це рішення прийнято в «пакеті» із рішенням щодо продажу 20% природного газу власного видобутку виробникам соціальних продуктів харчування.

Без паніки

 

Останній раз такий стрибок цін у світі спостерігався 40 років тому. Сьогодні стимулом до глобальної інфляції є невизначеність із пандемією, каже економіст Олександр Охріменко, який не бачить паніки в показниках інфляції за 2021 рік. Він нагадав, що в Україні бували і гірші роки. Наприклад, по завершенню 2015 року інфляція склала 50%, у 2016 році 14%.

«Ми дуже сильно інтегровані у світові економічні тенденції. Тому у світі зростають ціни, і у нас зростатимуть. Хибно вважати, що, коли у світі росте вартість олії, то в Україні цього не відбуватиметься. В цьому випадку уряд має просто спостерігати. Схоже держрегулювання цін діяло до 2017 року і воно не працювало. Постанова про регулювання цін не спрацює, коли у світі зростання цін зупиниться, то і в Україні теж», - зауважив Олександр Охріменко.

Першими стрибок цін помічають громадяни із низьким доходом. У заможних є деякий люфт на цінове зростання, вважає професор Київської школи економіки Олег Нів'євський. Він підтримує дії уряду щодо запровадження допомоги малозахищеним верствам населення. Але це має бути адресна допомога, на кшталт субсидій.

«Високі ціни не є «злом» у чистому вигляді. Для виробників, наприклад, це позитивне явище, коли вони отримують гарні прибутки, тоді і зарплати є, розробляються інвестиції та сплачуються податки. Пропозиція, яка пролунала з боку Офісу президента, цілком нормальна, вона відповідає економічній теорії, прикладним дослідженням та світовому досвіду. Це дає виробникам спокійно працювати, відштовхуючись від ринкової кон’юнктури, а з іншого боку захищає людей з маленьким достатком», - зазначив Олег Нів’євський.

Та додав, що обмеження націнки не принесе користі українській економіці.

«Виробнику потрібно давати можливість заробити. А за рахунок чого йому розвиватись? Чому уряд пропонує 10%, а не 15%, хто надав такі цифри? Втручання в цінову політику - це найгірший варіант, який може бути», - каже професор Київської школи економіки Олег Нів'євський.

Читайте також: Нові українські аква-бізнеси: від жаб-гібридів до океанських креветок

Дієві інструменти

 

Загалом, у 2021 році ціни на продукцію сільськогосподарських товаровиробників зросли на 40%. На це вплинули різке підвищення цін на енергоресурси, передусім на природній газ, який за собою потягнув важливі складові агровиробництва – добрива та ЗЗР. Їх виробництво у світі також призупиняється задля економії енергії, кажуть у ГС «Всеукраїнська аграрна рада». Для запобігання подальшому зростанню цін на  продовольчі товари у ВАР пропонують відразу два засоби.

«Перше, потрібно ухвалити законопроєкт, який врегулює відносини торгівельних мереж із виробниками. Один із його механізмів - це обмеження націнки на соціально-значимі продукти. Наразі мережі накручують близько 30-35%. І саме вони отримують більшу частину від реалізації основних продуктів харчування. Це не справедливо по відношенню до виробників та переробників. Націнка мереж висока, на мою думку, цей відсоток умовно має бути не більше 10%. Тому тут є потенціал до зниження вартості соціально-значимих продуктів харчування», - підкреслив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Читайте також: Мінімальне податкове зобов’язання за Законом №1914-ХІ. Як це буде та чого очікувати?

Друга пропозиція – зниження ставки податку на додану вартість. За словами Михайло Соколова, у Європі уже готуються прийняти зміни, з якими ставка ПДВ на продукти харчування знижується до 0%. Наразі вона становить 5%. В Україні ж ставка ПДВ досі складає 20%, що є надзвичайно великою надбавкою до ціни.

«Продукти харчування та ліки це те, що дозволяє людині існувати. Тому, це не те, що повинно оподатковуватись. Коли ПДВ - це податок на споживання, він просто збільшує вартість продукту. Держава має заробляти на інших групах товару. Ми не говоримо, що ставку ПДВ потрібно прибрати повністю, в Україні це призведе до зловживань, але ПДВ у 5-10% на продукти харчування суттєво би знизив їх вартість», - додав Михайло Соколов.

Всі ці пропозиції вже втілені у законопроєкти і у ВАР сподіваються на їх ухвалення для покращення інфляційних показників. А поки в НБУ пообіцяли оприлюднити макроекономічний прогноз на 2022–2024 роки вже 20 січня.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама