Чергове ємбарго: чи здатна Росія зашкодити Україні новими погрозами?

Марія Колесник, керівник аналітичного відділу консалтингової компанії ААА

- Декларовані Росією плани вже ні для кого не новина.  Адже вони перманентно вводили заборони останні п’ять, а то й більше років. Більшість наших товаровиробників вже знайшли інші ринки збуту. Думаю, поки ще неорієнтованими можуть бути деякі овочівники та фруктовики, але це більше не товаровиробники, а оптові трейдери. Частково дезорієнтований і ринок молочки, який весь час був під тиском. Взагалі за останні два роки поставки дуже сильно скоротились

До речі, у своєму останньому інтерв'ю пан Юрій Косюк сказав, що зокрема його компанії – МХП - ринок Росії взагалі не цікавий, оскільки є непрогнозованим і надто ризикованим. Він назвав Росію перегорнутою сторінкою. Я вважаю, що таке тверження є найбільш влучним.

Леонід Козаченко народний депутат,  президент Української аграрної конфедерації

- Незважаючи на те, що Україна і Росія досить глибоко пов'язані між собою в багатьох галузях економіки, наша держава робить все можливе, щоб диверсифікувати ринки. Повністю розірвати відносини з Росією за короткий час важко. Співробітництво в рамках ЗВТ з ЄС не зможе повністю компенсувати втрати, адже європейський ринок не так потребує продукції з України, як російський. Тому для нас сьогодні є пріоритетом отримання сертифікаційних номерів Євросоюзу на харчову продукцію, яку ми зможемо безперешкодно постачати в інші регіони світу, без обмежень і відповідних додаткових сертифікацій, і таким чином, швидше розширювати географію експорту. Зможемо нарощувати поставки продукції в Китай, Індію і на азіатські ринки.

Руслана Бутило, керівник аналітичної служби компанії Dykun

- Історично так склалося, що Україна мала потужні торгівельні стосунки із країнами минулого радянського табору, а особливо Росії. І нічого дивного в тому не було, адже РФ - це надзвичайно великий споживчий ринок. Проте, отримання значної вигоди у короткостроковому періоді не дуже стимулювало виробників шукати альтернативні ринки. І в той же час, коли представники європейських країн диференціювали свої ризики, вітчизняні акцентували свою увагу виключно на Російському. І лише недавно більшість аграріїв та харчовиків розпочали пошук та завоювання нових ринків. Особливу увагу в цьому процесі приділяють саме європейським країнам, вимоги по безпеці продукції в яких вважають еквівалентарними ще 40 країн. Тобто, якщо підприємство отримує право на експорт до країн Співдружності, то і практично автоматично ще в 40 країн. Найбільше від ембарго постраждають м’ясники (як ті, які експортують м'ясо, так і мясні продукти), виробники овочів та в деякій мірі молочники. Оскільки більш ніж третина напоїв, кондитерських виробів, рибної продукції направлялася до нашої північної сусідки, то ці галузі також дещо постраждають. Але рух на диференціацію ринків, який розпочали раніше, дасть свої позитивні результати і далі і вітчизняні виробники "хлинуть" на ринки Азії, Африки, Європи та Америки із ще більшим бажанням. 

Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО)

- Так, звичайно, це вдарить по тепличникам (помідори, насамперед), по постачальниках яблук і по молочникам, а також, частково, по виробникам м'яса (забій ВРХ). Однак, позитивним моментом буде те, що наші компанії ще активніше стануть шукати можливості експорту цієї продукції в інші країни. Значить, стандарти якості будуть рости, оскільки у Росії були вельми невисокі вимоги до безпеки, асортименту і якості продукції. Загалом вважаю, що санкції принципово нічого не змінюють, адже український товар знаходив і буде знаходити свою дорогу на російський ринок.

З цієї ситуації Україна вийде з більш якісною продукцією, що експортується в більшу кількість країн світу. І, нарешті, Україна різко знизить залежність від одного з найменш стабільних і найменш передбачуваних ринків - Росії. Тому цінність наших продуктів для ринків РФ з часом, коли вони знову його відкриють, тільки зросте.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України 

- Я очікую позитиву від усіх цих російських заборон. Шукати нові ринки збуту будуть самі виробники. Якщо Росія введе ембарго на українські товари, то офіційна відповідь української влади повинна бути симетрична: які наші товари забороняє Росія на своєму ринку, такі ж російські товари ми повинні заборонити на українському ринку .

Від будь-яких заборон і санкцій завжди страждають обидві сторони. Немає таких санкцій, які були б болючі тільки для однієї сторони. Якщо Україна втратить 600 млн доларів у результаті продуктового ембарго , то рівно стільки ж втратить і російська сторона. Адже, крім того, багато українських виробників розмістило виробництво в Росії, а після заборони українські товари перестануть продаватися в РФ, а, значить, знизяться податки в російський бюджет, скоротяться робочі місця для росіян. Але, на жаль, Кремль зараз сповідує абсурдну політику агресії проти України і майже всіх своїх сусідів, і наслідки їм доведеться пожинати сповна. Вони вже зараз починають ці наслідки відчувати. Просто раніше у них був такий-сякий запас міцності завдяки валюті, заробленої на газовому та нафтовому ринку. Але цей резерв вже вичерпується.

Ігор Остапчук, керівник експертної групи Українського клубу аграрного бізнесу

- Рішення РФ ввести ембарго для української продовольчої продукції кардинально не вплине на експортну орієнтацію агропромислової галузі, оскільки багато виробників з моменту конфлікту з Росією самостійно прийняли рішення про диверсифікацію ринку збуту. Експорт в РФ за підсумками 8 місяців займає тільки 1,9% загального експорту агропродукції в інші країни. За 8 місяців ми експортували продуктів харчування до Росії на $ 171, 3 млн.

Російська блокада стимулює українські компанії використовувати можливості зони вільної торгівлі з ЄС. Хороший приклад: постачання м'яса курки в Голландію, яка сьогодні займає друге місце після Іраку з імпорту цього продукту з України - понад 10% загального обсягу. А адже ще рік тому туди поставлялися лише невеликі пробні партії. Однак сьогодні виробник вільний вибирати між Європою та Азією. Якщо пріоритетні обсяги поставок і обсяг ринку, то, безумовно, азіатські ринки виходять на перший план. Європейський ринок до українських продуктів найчастіше більш вимогливий.

Марія Бровінська