Бюджет-2017: Аграрний комітет визначався щодо грошей для аграріїв

Зважаючи на масштабні протести аграріїв у деяких регіонах України і на вимоги західних партнерів України, виконання яких необхідне для продовження співпраці з фінансовими донорами, зрештою, в контексті формування держбюджету на наступний рік, питання обсягів та форм державної підтримки аграріїв стало особливо актуальним.

Засідання парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, яке відбулось 4 жовтня, мало у своєму порядку денному одне єдине питання – обсяг видатків на аграрних сектор, закладений у проект держбюджету на 2017 рік.

Читайте також: Для збереження спецрежиму потрібне фінансування — Кутовий

Згаданий проект бюджету передбачає виділити майже 3 млрд грн. на пряму підтримку аграріїв, а також значні суми на підтримку тваринництва та садівництва в Україні. Однак невирішеними лишаються питання – яким саме агровиробникам виділяти таку підтримку? У якому обсязі? Чи буде достатньо грошей з держбюджету?

Аби знайти відповіді на ці питання, у конференц-залі ВР зібрався повний склад аграрного комітету парламенту, голови профільних аграрних асоціацій, а також керівництво Мінагрополітики. Першим слово взяв міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий. Його виступ був як і презентацією поглядів Мінагрополітики на ті чи інші аспекти державної підтримки аграріїв, так і відповіддю на зауваження нардепів-«аграріїв».

- Той спосіб державної підтримки, який ми пропонуємо – він є новий, такого ще ніхто і ніколи не робив. Нашою метою є встановити нову філософію стосунків між аграріями та державою, коли на підтримку агровиробника стабільно йтиме від 1% від обсягу виробництва в агросекторі. Буде краща економічна ситуація – тоді цей показник буде 2%, 3%, 5%.

Однак перед цим ми маємо розрахуватись з боргами по програмам підтримки аграріїв за попередні роки, які сягають 800 млн грн, інакше довіри аграрія до держави не буде. Хоча, після детального аудиту, цей показник може скоротитись і до 660 млн грн.

Мінфін в якості підтримки аграріїв рахує і 800 млн грн., які мають піти в наступному році на ДСБУ «Аграрний фонд». Я хочу ліквідувати ДСБУ, а оті 800 млн грн спрямувати на програми підтримки аграріїв.

Також не варто забувати і про гроші Європейського інвестиційного банку, які будуть використані для фінансування програм держпідтримки агросектору.

Я підтримую ідею, що розподілом державної допомоги мають займатись профільні аграрні асоціації, а розподілом коштів по програмі здешевлення кредитів – банки, які кредитують аграріїв.

Визначити критерії, за якими розподілятиметься підтримка, мають депутати та Мінагрополітики – наприклад, обсяг земельного банку фермера, чи він займається тваринництвом або вирощуванням нішевих культур. Якщо купуватиме вітчизняну агротехніку – тоді виділяти 500 тис. грн., якщо імпортну – 300 тис. грн, і таким чином стимулювати виробництво української агротехніки, бо виробники нам сьогодні кажуть – ви не давайте нам прямих дотацій, ви давайте замовлення на нашу техніку.

Але варто зауважити, що фермери і так мають вплив на прийняття рішень при Мінагрополітики – з 10 членів Громадської ради 6 представляють аграрні асоціації.

Читайте також: Аграрний комітет підтримує мінімальне соціальне зобов'язання та спецрежим для тваринництва

Тому я б хотів, аби ці всі критерії було детально пророблено до кінця цього року. Звісно, ми можемо відкласти це питання і на наступний рік, але я хочу, щоб уже до завершення бюджетного процесу усі учасники ринку розуміли, як розподілятимуться кошти держбюджету. За нашими підрахунками, у наступному році буде виділено 1400-1700 грн підтримки на гектар, однак ми пропонуємо виходити з інших критеріїв.

Давати підтримку на літр молока? Тоді треба визначатись, на молоко якої якості давати підтримку. Краще виділяти кошти молочним кооперативам на придбання необхідного обладнання, і така підтримка буде більш дієвішою.

Ми підтримуємо ідею запровадження єдиного соціального податкового зобов’язання для тваринництва замість збереження спецрежиму ПДВ. По суті, це буде те ж саме, що і спецрежим ПДВ, але називатиметься дещо інакше – у цьому випадку не варто зайвий раз дратувати наших західних партнерів.

Хоча з іншої сторони, якщо комплексно пропрацювати питання єдиного соціального внеску та скасування спецрежиму ПДВ, то це можна буде потім показати нашим західним партнерам – мовляв, дивіться,і бюджет збалансований, і наші аграрії щасливі. Однак багато що залежатиме від Мінфіну, який має погодитись на таку пропозицію. Ми зараз працюємо з міністром фінансів, і є сподівання, що у цьому питання буде знайдено згоду.

Також варто пам’ятати наступне – так, аграрії на Заході мають значно вищі обсяги держпідтримки, однак вони не мають ніяких пільг, і оподатковуються на загальних підставах. Наші реалії дещо відрізняються від європейських.

Нардепи-аграрії мали свої зауваження як і до проекту держбюджету-2017, так і до сказаного під час виступу Тараса Кутового.

Вадим Івченко, заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин.

- З 2,97 млрд грн., які передбачається виділити на підтримку аграріїв, 1,4 млрд грн. має бути виділено з основного фонду, інші 1,57 млрд грн. – із спецфонду бюджету, який, у свою чергу, має бути наповнений за рахунок спец конфіскації грошей, вкрадених «Сім`єю Януковича». Ми всі знаємо, як йдуть справи із ухваленням закону про спец конфіскацію – є ризик що його не ухвалять. А з тим, і ризик, що аграрії отримають лише 1,4 млрд грн. допомоги.

Така ж ситуація і з іншими видатками на АПК у бюджеті на наступний рік, які наполовину фінансуватимуться за рахунок спецфонду бюджету.

Сергій Лабазюк, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин.

- В бюджеті на наступний рік для підтримки садівництва передбачається 78 млн грн. держпідтримки, однак по факту це є ніщо, якщо лише на побудову складів для зберігання продукції потрібно 50 млн грн..

А якщо ми хочемо зберегти тенденцію, яка була у 2011-2014 роках із закладки нових садів, то садівництву лише на таку статтю витрат потрібно 250 млн грн у наступному році. Тому ці видатки необхідно передбачити у бюджеті на наступний рік.

Леонід Козаченко, народний депутат.

- Необхідно забрати у чиновників можливість розподіляти державну допомогу аграріям, оскільки вони це роблять не ефективно . Я сам був чиновником, я знаю, як це відбувається – десь до 40% грошей просто не доходить.

Треба довірити гроші, які йдуть по програмі здешевлення кредитів, банкам, які співпрацюють з аграріями – вони ж краще за чиновників знають фермера та його потреби!

Олександр Бакуменко, заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики.

- Певна кількість депутатів уже готова підтримати законопроект про запровадження єдиного соціального податкового зобов’язання для тваринництва, таку ідею також підтримує і голова ВР Парубій.

Необхідно поступово відмовлятись від ідеї безоплатної допомоги, і поступово розвертати її на поворотну основу. Безплатні гроші розбещують людей.

Наприкінці засідання комітету Тарас Кутовий зазначив, що готовий скликати круглий стіл за участі нардепів-аграріїв та учасників профільних асоціацій, аби детальніше пропрацювати усі моменти, про які говорилось під час засідання.

«Я закликаю вас до дискусії, ми маємо разом пропрацьовувати усі проблемні питання, як колеги», - сказав міністр.

Agravery.com уважно слідкуватиме за ходом та результатами такої дискусії.

Іван Киричевський