Будуть судитись: чому агровиробники та Мінагрополітики не мають спільної мови про держпідтримку галузі

Аграрії подали позов до Окружного адміністративного суду Києва, аби оскаржити чинну систему розподілу агродотацій. Попередній розгляд справи призначено на 6 листопада 2018 року, повідомляють у прес-службі Всеукраїнської аграрної ради.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов пояснює причини позову наступним чином: Кабмін порушив законодавство, коли розробляв програми держпідтримки галузі на 2018 рік. Окрім того, урядовці не врахували думку представників аграрних асоціацій як фінальних отримувачів дотацій. «Ми хочемо цим позовом домогтись того, аби Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», - прокоментував Соколов.

Нагадаємо, що на 2018 рік в держбюджет заклали 6,6 млрд грн на виплату дотацій аграріям, зокрема на підтримку тваринництва – 4 млрд грн, на підтримку фермерських господарств – 1 млрд грн, на компенсацію затрат на купівлю української агротехніки – 945 млн грн. Розподіляти ці гроші серед агровиробників мала окрема комісія при Мінагрополітики. Проти такої системи держпідтримки аграрії виступали неоднократно протягом останнього року. Зокрема, під час І Всеукраїнського аграрного віче 19 грудня 2017 року очільник ВАР Андрій Дикун запропонував першому заступнику міністра аграрної політики Максиму Мартинюку підтримати зниження ПДВ для аграріїв на 7-10% замість розподілу коштів за дотаційними програмами.

Аби підтримати бажання аграріїв, на початку січня 2018 року група членів аграрного комітету ВР подала законопроекти №7420 та №7420-1, зареєстровані у ВР на початку 2018 року. За словами Соколова, ухвалення таких ініціатив позбавило знизило б доходи держбюджету на 6 мільярдів гривень. Але завдяки зниженню цін на прилавках населення стало б купувати більше харчів, завдяки чому прибутки аграріїв суттєво виросли. Втім Мінекономрозвитку не стало підтримувати ідею зниження ПДВ на харчі через «недостатнє економічне обгрунтування».  Тому законопроекти №7420 та №7420-1 досі не внесли до сесійної зали.

Повторно критика чинної системи агродотацій та вимога знизити ПДВ на агропродукцію прозвучала 6 липня 2018 року під час конгресу «Прибуткове свинарство». Зокрема, 60% опитаних аграріїв підтримали зниження рівня податку, 40% підтримали відновлення «квазіакумуляції» ПДВ. При цьому 50% аграріїв заявили, що взагалі не подаватимуться на жодну із програм держпідтримки у 2018 році.

Читайте також: Ні копійки від держави, або чому свинарі готові відмовитись від дотацій

Папір не терпить помилок

За словами Соколова, аграрії хочуть через суд повернути нарахування дотацій через квазіакумуляцію ПДВ тому, що за цієї системи гроші надходили в прогнозованих обсягах, а використання такої держпідтримки не контролювали державні органи. Заступник голови ВАР визнає, що квазіакумуляція ПДВ мала свої недоліки, бо так дотації не могли отримувати підприємства, що займаються рослинництвом і тваринництвом одночасно. Тому, наприклад, за 2017 рік із запланованих 4 млрд грн дотацій витратили лише 2,91 млрд грн.

«Аби усунути цей недолік, ми розробили свій проект рішення, який підтримали всі аграрні асоціації. Але Кабмін не прислухався до учасників ринку та експертів, а гроші перекинув на інші програми, що довели свою неефективність», - наголосив експерт.

У свою чергу, при чинній системі держпідтримки аграрії не можуть спланувати свої фінансові надходження: рішення про видачу дотації ухвалює комісія Мінагрополітики за підсумками свого засідання. При цьому, стверджує Соколов, за 9 місяців поточного року використали  лише 10% від загальної суми агродотацій у 6,6 млрд грн. Зокрема, за програмою компенсації частки вартості української агротехніки витратили 197 млн грн із виділених 945 млн грн, за програмою підтримки тваринництва – лише 488 млн грн із 4 млрд грн.

Окрім того, чинна система держпідтримки дотує не аграріїв, а постачальників ресурсів для АПК. «Наприклад, у 2017 році на покриття вартості агротехніки виділили півмільярда гривень, з яких вибрали лише 123 мільйони гривень. Цікаво, що як тільки той чи той виробник потрапляє у списки на компенсацію, ціна його продукції різко росте, і нам нічого не лишається фактично», - нарікає Соколов. При цьому, як доповнює консультант Асоціації виробників молока Олена Жупинас, органи державного контролю можуть покарати агровиробника за начебто «нецільове» використання грошей за програмами держпідтримки. «Такий аспект лякає агровиробників, які спочатку отримали дотацю на утримання ВРХ, а потім дещо скоротили своє поголів’я через засуху, що загрожувала скороченням кормової бази», - коментує експерт.

Читайте також: Страву подано: тонкощі та проблеми співпраці фермерів та ресторанів

Приручена стабільність

Очільник Мінагрополітики Мартинюк визнає, що система розподілу агродотацій на 2018 рік має численні недоліки. Зокрема, міністерство передбачило мільярд гривень на компенсацію фермерам відсотків за кредитами, а також затрат на купівлю насіння та агротехніки. Але за 9 місяців 2018 року фермерські господарства отримали лише 30 млн грн. «Виявилось, що банки не хочуть кредитувати фермерів, а самі фермери не охоче йдуть по гроші до банків», - прокоментував урядовець.

Окрім того, лише цього року міністерство виявило, що найбільше державна підтримка для розвитку аграріям потрібна в останні три місяці року, після продажу врожаю. Хоча передбачалось, що робота комісії при Мінагрополітики та розподіл коштів відбуватимуться рівномірно протягом всього року.

Втім, наголошує Мартинюк, міністерство зробило усе можливе, аби спростити аграріям доступ до державної фінансової підтримки. Зокрема, спочатку програма на покриття затрат на оновлення тваринницьких ферм передбачала, що аграрії мають неодмінно подати дозвіл на будівництво об’єкту. Але потім цю вимогу було вилучено, тому тваринники можуть подавати  лише сертифікат готовності об’єкту від Держархбудінспекції. «Із інспекторами установи ми провели окрему консультаційну роботу: останні роки в Україні аграрні об’єкти майже не будувались, тому інспектори установи просто не розуміють, як засвідчувати готовність тваринницьких ферм», - доповнив урядовець. Аби фермерські господарства таки отримали державну допомогу, Кабмін ухвалив наступне рішення: половину «фермерського мільярда» витратять землеробам на компенсацію сплаченого ЄСВ, іншу половину – на безвідсоткове кредитування через Український фонд держпідтримки фермерів.

Мартинюк наголошує, що Мінагрополітики ні в якому випадку не підтримає повернення до програми квазіакумуляції ПДВ як до «програми проїдання та компенсації сплачених податків, від якої вигравали лише крупні агровиробники». Окрім того, міністерство очікує, що саме у 4 кварталі поточного року аграрії зроблять найбільшу за весь рік кількість заявок на агродотацій.

Також Мартинюк переконаний, що саме чинні програми держпідтримки стимулюють ріст агровиробництва: зокрема, обсяг купівлі агротехніки виріс на 37%, а 2,92 тисяч агровиробників змогли покрити затрати на 4,65 тисяч одиниць агротехніки. Окрім того, у тваринництві з’явилось 200 нових робочих місць, середній надій на корову виріс на 2,4%. Площа фруктових та ягідних насаджень виросла на 1,23 тисяч га, завдяки чому з’явились 1 тисяча постійних та 5 тисяч сезонних робочих місць.

Тому, як говорить урядовець, аграрне міністерство наполягатиме на подовженні чинних програм держпідтримки аграріїв і на 2019 рік. При цьому розпис розподілу агродотацій у проекті держбюджету на 2019 рік визначатиметься після консультацій із аграрними асоціаціями. «Ми намагатимемось врахувати їхню думку, а суми підтримки - адаптувати  до потреб галузі», - запевняє очільник аграрного міністерства.

Читайте також: (Не)конституційний мораторій: чи визнають заборону відповідною основному закону - думки юристів