Блог агронома: Завершуємо збирання врожаю

Ми майже повністю зібрали увесь врожай, і прийшов час проаналізувати, які ідеї спрацювали, а які ні, і чому.

Мене звати Юрій Горбачов, і я вже четвертий сезон працюю у ФГ «Алазаров», що розташоване в Київській області, Кагарлицькому р-ні, с. Півці. Протягом року я буду ділитися з вами своїми думками стосовно схем захисту та живлення, а також застосування нових технологій. Буду розповідати, що відбувається на моїх полях, і відзначати цікаві чи незвичні ситуації.

 

Сонячні результати, або вовчок вже на Київщині

 

Соняшник ми вже зібрали. Комбайнування розпочалось 26 вересня. У нас були дуже високі очікування від одного з полів — там планувалось зібрати більше 4,0 т/га, але вдалось отримати лише 3,1 т/га з вологістю від 6 до 10% при базовій 8%. Та в цілому по господарству результат отримали 3,1 т/га. Краще поле площею 19 га показало врожайність на рівні 3,8 т/га, а гірше — 2,5 т/га на площі 11 га. Врожайність падала на тих полях, де посіви були «проріджені» ґрунтовими шкідниками. Адже там, де проблем з ними не було, врожайність вища. Окрім цього, на найгіршому полі в нас були проблеми з вовчком соняшниковим. Так, він вже дістався і до нас, хоча до цього ніколи не було. І на полі плямами соняшник був недорозвинений, менший по висоті, — можна сказати, що фактично його там не було. Тому, коли будемо на цьому полі знову висівати соняшник, то оберемо стійкі до вовчка гібриди.

Цікаво, що найвищу врожайність забезпечили поля, де не проводилась передпосівна культивація. Ми замість цього провели обробку поля гербіцидом суцільної дії Гліфовіт та внесли ґрунтові гербіциди. Це дозволило зберегти вологу, яка цього року була лімітуючим фактором у другій половині вегетації. Така сама ситуація й по кукурудзі, але про це згодом.

Загущуємо пшеницю

 

Посів пшениці озимої ми розпочали 26 вересня, а закінчили 10 жовтня; ще одне поле, де попередником був ріпак, ми сіяли 10 вересня. На ньому зараз є проблеми з падалицею олійної, але ми сподіваємось, що вона не перезимує, адже ріпак був ярим. А от на відміну від падалиці, насіння пшениці через відсутність опадів пролежало в ґрунті досить довго. Сходи ми отримали лише на початку жовтня, після того, як в кінці вересня пройшли дощі. Сіяли ми три сорти пшениці: Аспект, Балатон та Ребел. Протруювали препаратами фунгіцидної дії Ультрасил Дуо у нормі 0,45 л/т та інсектицидної Антихрущ у нормі 0,5 л/т. Бо, як показав досвід цього року, економити на інсектицидній обробці насіння не варто. В результаті зараз жодних шкідників немає. Хоча спочатку були думки, що доведеться проводити осінню обробку інсектицидами по листу.

Пшениця висівалась після соняшника. Після збирання попередника провели дискування та внесли 200 кг/га діамофоски. Висівали пшеницю із завищеною нормою — 5,5 млн насінин на гектар. Адже при посіві із нормою 4,0−4,5 млн насінин нам не вистачало густоти. Тому вирішили збільшити цього року норму висіву. Навіть якщо густота буде дещо завищеною, ми пшеницю дещо прорідимо бороною під час весняного закриття вологи.

Наразі сходи пшениці ми вже отримали. Була волога, і пшениця зійшла вже на сьомий день. Так, це пізній посів, але погода сприятлива. Хоча одного дня було суттєве зниження температури повітря до +2°C, а може, й до 0 °C. Втім, на мою думку, перші посіви ще встигнуть пройти фазу кущення. Та й згідно прогнозів, зима має бути знову теплою, а значить, пшениця буде вегетувати.

Експериментальне сорго — чергова невдача

 

Сорго ми посіяли в якості експерименту після збирання пшениці, але дощів не було, і сходи ми отримали лише через два тижні. Деякі рослини навіть викинули волоть, але все одно сорго б не встигло дати врожай. От якби одразу волога була в ґрунті, то й сходи ми б отримали раніше, і можна було б розраховувати на врожай. Але не все так склалось, як ми сподівались, тому довелось сорго переорати.

Підсумки кукурудзяних експериментів

 

По кукурудзі в нас було багато експериментів при посіві. На одному полі ми провели посів, внесли ґрунтовий гербіцид і закоткували. Потім ми провели міжрядний обробіток ротаційною бороною і вносили гумати з мікроелементами. І середня врожайність на цьому полі становила 8,35 т/га. Це був кращий результат. Наступне поле площею 34,5 га ми посіяли і також внесли ґрунтовий гербіцид, але без коткування. Оскільки це поле було сильно засмічене бур’янами, ми його обробляли сумішшю гербіцидів Агент та Міладар. В заліку отримали по 7,8 т/га. Наступне поле площею 33 га показало врожайність на рівні 7,2 т/га. На цих трьох полях ми не проводили передпосівну культивацію, що дало змогу зберегти вологу. Також ці поля планувались під посів ріпака і, відповідно, з осені була внесена діамофоска, що дало змогу отримати прибавку врожайності. Останнє поле, яке ми сіяли 6 травня, дало нам 4,8 т/га, і така врожайність у багатьох господарств по району — рідко хто збирає по 7,0−8,0 т/га… Тож на останньому полі, яке ми сіяли, де була волога, є врожай, а де не було — стоїть одне бадилля. З нього ми врожай ще не збирали, тому середньої врожайності по господарству поки не знаємо.

Соя не тішить

 

Збирати сою ми розпочали 31 серпня і закінчили 4 вересня. Вона в нас забезпечила в середньому 1,95 т/га. Найкращий результат дав посів на полі, яке було підготовлене під ріпак. Там і живлення краще — 200 кг діамофоски, і саме поле звільнилось раніше, адже ріпак озимий загинув, і ми його закультивували. Але загалом врожайність невисока. Через спеку багато зав’язі просто «згоріло». Тому зверху на рослині врожаю не було.

Стежте й надалі за моїм блогом, може, знайдете і для себе щось корисне.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама