Бізнес-марафон. Пряма трансляція з конференцій Ukrainian Food Expo (оновлено)

У перший день виставки паралельно проходитимуть 3 тематичні конференції: «М’ясний бізнес», Confectionery&Bakery та Drinks of Ukraine, на яких визнані експерти та успішні гравці ринків поділяться секретами вигідних продажів.

У програмі конференції «М’ясний бізнес» — аналітичний огляд ринків м’яса, готових м’ясних продуктів та останні споживчі тренди. Учасників познайомлять з принципами бенчмаркінгу і новітніми технологіями переробки, а також розкажуть про перспективні напрямки експорту.

Під час конференції Confectionery&Bakery фахівці кондитерської та хлібопекарської галузі обговорять вектори розвитку ринку: як вплине на продажі тренд здорового способу життя та економічна ситуація в країні. Учасники ознайомляться з кейсами успішного експорту до ПАР, Південно-Східної Азії, Північної Америки та ЄС.

Конференція Drinks of Ukraine представить аналітичний огляд ринків вина, пива і горілчаних виробів, а також розкриє секрети продажів на висококонкурентних ринках, зокрема, Японії і Канади.

Для всіх, хто не хоче пропустити найцікавіше, ми ведемо пряму трансляцію з подій.

Confectionery&Bakery 2017: в Києві стартувала конференція Confectionery&Bakery 2017, яку відкрив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал відзначивши, що з кожним роком відбувається падіння споживання кондитерських виробів з цукру, через популяризацію тренду здорового способу життя: «Проте, найпопулярнішими серед споживачів є борошняні вироби, які приваблюють своєю ціною, за ними в рейтингу слідують цукрові вироби, які значно дешевші за шоколадні аналоги і на останньому місці ― вироби з шоколаду».

Окрім того, він зазначив декілька основних трендів ринку кондитерських виробів: «Найперше це те, що з кожним роком падає виробництво кондвиробів з використанням натурального цукру і переважає органічне виробництво. Окрім того, відбувається збільшення ролі шоколаду та жувальних цукерок, особливо в азійських країнах, адже вони прагнуть бути схожими на європейців. Також, збільшується використання білкових інгредієнтів та відбувається мінімізація продовольчих відходів та переважає тренд екологічного пакування», ― пояснив Шаповал.

Найперспективнішими для України імпортерами кондитерки, на думку експерта, є Нігерія, Туркменістан та Філіппіни.

Продовжив думку спікера Олександ Балдинюк, президент асоціації «Укркондпром» відзначивши, що за останній рік найбільше зріс експорт кондитерських виробів з України до Іспанії, Узбекистану та Угорщини ― понад 220%, Білорусі, США, ОАЕ та Іраку ― близько 170%, Польщі, Болгарії та Естонії ― близько 140%.

Найбільшим експортером (за обсягами експорту у січні-липні 2017 р.) стала корпорація «Рошен», яка експортувала 47,3 тис. т. Друге місце зайняв «Бісківіт-шоколад» ― 11,6 тис. т, третє місце ― «Монделіс Україна» ― 10,8 тис. т.

Drinks of Ukraine: на Конференції Drinks of Ukraine розпочався виступ директора Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпрому» Вадима Кучеренка:

«Перш за все, для України важливий державний протекціонізм. Він повинен бути не тільки у політиці, а і відображатися на галузевому рівні. На сьогодні Кабінет Міністрів повідомляє, що акциз збільшуватися не буде. При цьому в нас однаковий акцизний податок як на горілчані напої, так і на коньяки. Враховуючи технологію виробництва можна навести таке порівняння: будь-яку горілку можна виготовити за три дні, тоді як виробництво коньяку має перехідний період 10 років. Виникає питання, хто сьогодні в Україні буде виробляти продукт, вкладати в нього гроші, якщо акциз є такий самий, як на горілку, яка виготовляється за більш короткий термін?».

Кучеренко стверджує, що наша країна повинна прирівняти акцизний податок до рівня Європейського Союзу. Тому виробники запропонували Уряду встановити нульовий податок як на класичні ігристі вина повного циклу виробництва, так і на вина столові.

«М’ясний бізнес»: як працюється сектору м’ясопереробних підприємств розповів експерт ринку, Валерій Погуляєв:

«Виробникові м’ясних виробів доволі складно вийти на експорт та й працювати на внутрішньому ринку теж не просто. Доводиться конкурувати з недобросовісними бізнесами. Щоб працювати успішно, треба розуміти, в чому програєш. Наприклад, краще мати експериментальний цех, для створення нових продуктів. Споживач постійно чекає на нову продукцію. По-друге, ринок розділився навпіл: частина споживачів шукає дешевизни, інші — якість. Так, щоб не "опускати" свій бренд до рівня "сірої зони", порада — мати три бренди, орієнтовані на різні споживацькі сегменти. Зараз у цілому в м’ясопереробці складається доволі складна ситуація. Насамперед цей сегмент потребує чітких, зрозумілих правил гри».

Продовжила виступ представник асоціації «Укрпиво» Галина Куренькова. За її словами, пивоварна продукція в Україні конкурентоспроможна і на сьогодні вона поставляється до 40 країн світу. Найбільша питома вага експорту припадає на країни Митного союзу: Білорусь та Молдову.

Проте, за словами пані Галини, в Україні існує диспропорція вартості продукції експортованої та імпортованої. Ціна експортного пива, в середньому, складає 3 центи/літр, в той час як вартість імпорту становить більше 1 $/літр. 

Крім того, представник від ЄБРР Галина Жук розповіла, що банк активно підтримує малий та середній бізнес шляхом реалізації консалтингових програм та програм фінансування: «ЄБРР виступає посередником в консалтингових проектах та частково компенсує матеріальні витрати на проект. Фінансування ж банк надає мінімально в розмірі €1 млн задля реалізації інвестиційних проектів».

За її словами, програми консультування можуть бути реалізовані з підприємствами, що перебувають в приватній власності та існують на ринку більше 2 років, налічують до 250 співробітників та мають гарну ділову репутацію на ринку.

«М’ясний бізнес»:

Конференція «М’ясний бізнес» розпочалася із виступу аналітика ФАО, Андрія Панкратова. Експерт окреслив поточну ситуацію на ринку різних видів м’яса: свинини, яловичини та птиці, а також поділився прогнозами на наступний рік.

«Якщо говорити про виробництво м’яса в країні, суттєвого зростання очікувати не варто. Щодо яловичини, виробництво залишиться на рівні 2017-го, коли воно дещо зросло. По свиням — ресурс вичерпано, оскільки суттєво знизилося поголів’я, варто чекати і зменшення виробництва свинини. На Вінниччині запланований запуск чергової черги птахокомплексів, тому виробництво птиці зростатиме.

Українські експортери активно працюють над відкриттям нових закордонних ринків, такі зусилля увінчають успіхом. Зокрема це стосується яловичини та курятини. Зі свининою ситуація складніша, поставки цього м’яса — малоймовірні, виходячи із дефіцитного балансу. Навпаки імпорт м’ясу свиней може зрости. Насамперед йдеться про жир», — зазначив пан Панкратов.  

Андрій Мокряков, експерт компанії Pro-Consulting зазначив: «Сьогодні в Україні зростає попит на нішеву продукцію, наприклад з м’яса гуски, качки тощо».

За словами Мокрякова, зростає і сегмент крафтових ковбас та organic. Зокрема їх популярність зростає через нові, цікаві смакові якості продукції, а також довіру до дрібного виробника, який дуже дорожить своєю репутацією.

Крім того, він зазначив про «перерозподіл» сегменту споживачів:

«Відсоток населення, яке орієнтується на ціну, а не на якість зріс, порівняно з попередніми роками до 89%. А кількість споживачів преміальної продукції, навпаки, зменшилася. Виробники ж орієнтуються на більшість, а тому здешевлюють вартість продукції, дуже часто ціною якості».

Confectionery&Bakery 2017: цукрова галузь генерує 3,25 млн грн податкових надходжень в державу. Таку думку висловила керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило на конференції Confectionery&Bakery 2017.

Окрім того, за її словами, експорт цукру за останній рік досягнув рекордних показників для незалежної України: «Обсяг надходжень по цукру від експорту зрівнявся з показниками по всіх групах м’яса, молочної продукції та яєць».

Що стосується прогнозів на наступний рік, виробництво залишиться на рівні минулого року — 1,9-2,0 млн т цукру.

Drinks of Ukraine: на Конференції Drinks of Ukraine про досвід Молдови у реформуванні та розвитку галузі виноробства розповів керівник Національного Бюро Винограду і Вина (НБВВ) Георгій Арпентін.

За його словами, першим кроком до реформ стало ґрунтовне і докладне вивчення нормативно-правової бази світу та Європи. В Молдові на той час (2006 рік) існувала своя база, яка складалася з 240 тис. сторінок законів, технологічних рекомендацій, стандартів часів колишнього Радянського Союзу. Вона базувалася на «бюрократії та корумпованості, які дуже сильно гальмували розвиток галузі». Тож, насамперед Уряд країни на законодавчому рівні виділив вино з загального закону, що регламентував всі алкогольні та спиртні напої.  

Confectionery&Bakery 2017: Руслан Дигаленко, представник «Мастер Мартіні Україна» на конференції Confectionery&Bakery 2017 повідомив, що дефіциту какао, як такого немає: «Світ з’їдає понад 4 млн т чистого какао щороку, це значить, що зараз, за 3 хв з’їли уже 8 кг шоколаду».

За його оцінками, найбільшими виробниками є Африка, Америка та Океанія. Основні тренди ринку шоколаду це — виробництво шоколаду з вмістом різних суперфудів, наприклад, масло ши, ягоди годжі або ж горіхи. Окрім того, високо цінується споживачами шоколад натуральних кольорів, без цукру, без алергенів та той, що повністю відповідає вимогам харчової безпеки.

Drinks of Ukraine: на Конференції Drinks of Ukraine Дмитро Логгінов, представник креативного агентства Michurin, розповів про ключові аспекти позиціонування під час експорту на високонкурентні ринки.

«Місія – вийти на закордонний ринок тому що там багато грошей — не працює. Чому? Тому що в цьому форматі немає споживача. Немає розуміння чому споживач повинен купувати не той продукт, якому він довіряє або який асоціюється з його країною, а має купувати наш продукт. Якщо ми говоримо про висококонкурентні ринки, то там постійно йде війна між брендами за споживача. А джерело для бізнесу — це лояльні споживачі конкурентоспроможної продукції. Саме такий "лояльний" підхід використовують закордонні компанії, що приходять на наший ринок», — зазначив експерт.

Confectionery&Bakery 2017: Родіон Рибчинський, голова ГК «Борошномели України» на конференції Confectionery&Bakery 2017 повідомив, що за результатами 2016 року ринок пшеничного борошна становить 13 млн т, з яких вільний ринок — 11 млн т.

«Приріст світового експорту становить 3%, що зумовлено ціною самого зерна пшениці, а основними експортерами борошна в світі є Туреччина та Казахстан. Вони сумарно займають 17% світового ринку по торгівлі», — пояснив експерт.

В структурі вітчизняного виробництва пшеничне борошно становить  91% , 8% — житнє борошно, 1% — все інше.  Проте за останні роки споживання знижується.

«За останній рік, внутрішнє споживання скорочуєтилось на 7% і вже минулого року Україна побила найгірший рекорд — імпортувала з Білорусі 37 тис. т житнього борошна», — розповів Рибчинський. 

За його словами, за останні роки суттєво збільшився експорт: «Уже за перші місяці маркетингового року ми наростили поставки на зовнішні ринки на 24%. Виробники активно освоюють африканські та східно азіатські ринки. Лідери зі споживання — КНДР, Сомалі, Ангола, Лівія»

«М’ясний бізнес»:: Амалія Мінасян, експерт компанії GEA ознайомила присутніх зі світовими технологіями м’ясопереробки: «Обладнання для виробництва ковбас, сосисок і не тільки, глибокої переробки хоча й інноваційні, вони вже використовуються українськими компаніями. Це високотехнологічні машини, які відповідають найвищим вимогам, — наприклад перехід від процесу до процесу і безперебійна робота впродовж 24 годин». 

Confectionery&Bakery 2017: Наталія Закряченко відкрила секцію «Експорт» на конференції Confectionery&Bakery 2017 та розповіла про основні тенденції ринку ПАР: «Покупець став орієнтованим на виробника, все більш популярними стають ті товари, що мають повністю натуральний вміст. Шоколадна індустрія ПАР починає приймати більш цілісну унікальну перспективу, а споживачі стають все більш витонченими та все частіше шукають преміальні шоколадні продукти».

«Південна Африка є монополістом. Майже всі супермаркети, які розташовані на африканському континенті базуються в ПАР. Якщо ваш продукт добре себе показує на полицях в цій країні, то ви автоматично отримуєте можливіть збуту по всій Африці», — сказала Закряченко.

Однак, вона зауважила, що конкурувати доведеться з такими «монстрами» світового кондитерського ринку, як «Монделіз» та «Нестле».

«М’ясний бізнес»: Рита Поліщук, експерт ринку м’яса розповіла про Африку, як потенційний ринок для експорту м’ясопродуктів.

«Йти в Африку безперечно треба, але робити це варто орієнтуючись на власний досвід. Перший продукт, який має місце в Африці — яловичина. Але вона популярна переважно через її вартість, а не смакові якості. Другий продукт — риба. Її споживання на рік — 9 кг на особу. Курятина — "зірка м’ясної сцени" Африки, оскільки вона дешева, її може дозволити собі більшість населення. Свинина, безперечно, теж має перспективи, але це дорожче м’ясо», — розповіла спікер.

Вона наголосила, що секретів експорту до Африки не існує. Питання в тому, чи готова компанія до незвіданих ринків, і втрат продукції на перших порах, оскільки доволі складно знайти «правильних» партнерів. 

Confectionery&Bakery 2017: Для успішного розвитку експорту бізнесу різних груп необхідна фізична присутність на ринку. Таку позицію озвучив Олександр Іванченко, засновник та власник компанії «Антегі», що спеціалізується поставці товарів до КНР.

За його словами основним моментом що викликає лояльність китайського споживача є так званий «стікер»: «Він включає в себе всі дані по інгредієнтам, калорійності, компанії-імпортерові та всі контактні дані, необхідні для ідентифікації даного продукту. Отримання стікера займає близько 3-4 тижнів на одну позицію, тому краще реєструвати групами».

Ukrainian Food Expo. 2-ий день та продовження бізнес-марафону

Так, 24 листопада продовжується дводенна міжнародна виставка продовольчої продукції Ukrainian Food Expo.

Сьогодні паралельно відбуваються 2 тематичні заходи: UKRAINIAN BEEF CONGRESS та ІІІ конгрес експортерів продовольства Ukrainian Food 2017, де галузеві фахівці та бізнес-експерти розкажуть учасникам  про важливі фактори в роботі експортерів і можливості нових прибутків.

В рамках UKRAINIAN BEEF CONGRESS відвідувачі матимуть змогу дізнатися про можливості розвитку виробництва високоякісної яловичини та зайняття вигідних позицій на міжнародних ринках. Кожен зможе отримати бізнес-план відгодівлі бичків та глибокої переробки яловичини.

На ІІІ конгресі експортерів продовольства Ukrainian Food 2017 розкажуть про вигідні продажі за кордоном, мінімізацію логістичних витрат та ефективні стратегії просування для Європи, Азії, Африки та СНД.

Для всіх, хто не хоче пропустити найцікавіше, ми ведемо пряму трансляцію.

UKRAINIAN BEEF CONGRESS: У Києві розпочала роботу конференція UKRAINIAN BEEF CONGRESS, захід відкрила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона зазначила: «МінАПК вбачає в секторі тваринництва велику перспективу для економіки України та експорту».

За її словами, тваринництво потребує більшої уваги з боку Уряду та керівництва країни.

Трофімцева проаналізувала розвиток галузі ВРХ та виділила три важливі фактори:

• ситуація у виробництві м’яса ВРХ В не найкращому стані;
• відсутність великої кількості господарств, які займаються відгодівлею;
• експорт яловичини до країн Близького Сходу, Китаю.

За її словами, сьогодні у проекті Держбюджету заплановано виділити 2,3 млрд грн на підтримку тваринництва.

UKRAINIAN BEEF CONGRESS: Під час конференції UKRAINIAN BEEF CONGRESS економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO)Андрій Ярмак розказав, що наразі Україна майже не експортує яловичину, адже її фактично не існує у нас в державі.

«В процесі вивчення ринків, особливо США, вітчизняні фахівці зрозуміли, що Україна має чудові умови для зернової відгодівлі ВРХ. Це чудовий спосіб отримати м’ясо за вигідною ціною», ― зазначив він.

Значну увагу експерт приділив експорту яловичини до країн Близького Сходу та Північної Африки. Там є два види споживачів: платоспроможні та ті, що купують дешеву частину продукції (вибраковану). Отримання доступу до цього ринку є достатньо простим.

До основних імпортерів яловичини Ярмак зарахував Єгипет, ОАЕ, Іран та Саудівську Аравію.

ІІІ конгрес експортерів продовольства Ukrainian Food 2017 відкрив представник дистриб’ютора яловичини до арабських країн Suma Gourmet General Trading LLC Пер Сьодерлюнд. Він окреслив великі перспективи українських експортерів будь-якої продукції на Близькому Сході за умови отримання сертифікату Halal.

«Україна має прекрасні можливості для збуту халяльної продукції. Ринок халяльного м’яса та інших продуктів зростає в країнах Перської затоки неймовірними темпами», ― сказав експерт.

Щодо експорту яловичини, то він порадив українським виробникам відходити від чвертей туш і переходити до збуту вакуумно упакованих розділений частин.

«Для цього в Україні є всі можливості ― прямий морський шлях до країн Перської затоки, компетентні спеціалісти, найкращий у світі чорнозем, який дозволить вирощувати власні високоякісні корми. Ви можете конкурувати зі світовими виробниками висококласної яловичини», ― підкреслив Сьодерлюнд.

Конгрес Ukrainian Food 2017: Тарун Гупта, представник організації Inside India Trade, продовжив конгрес, представивши перспективні ніші на індійському ринку, які можуть зайняти українські виробники. Він порадив при пошуку контрагентів в Індії намагатися встановити зв’язки з місцевими супермаркетами.

«Мене вразила висока якість та низька ціна продуктів у ваших супермаркетах. На жаль, супермаркети в Індії ― це лише 5% торгівлі, а більшість імпортованих товарів продаються саме там. Однак ви маєте врахувати, що загальний ринок харчових продуктів в Індії зросте в два рази в наступні п’ять років», ― сказав експерт.

За його словами, Українські виробники можуть представити на індійському ринку не лише рослинну олію (хоча ї її споживання має зрости у 2,5 рази до 2025 року), але й яблучний сік, тверді яблука, рибу, сири, йогурти зі смаковими добавками, молоко з підвищеним вмістом вітамінів.

Конгрес Ukrainian Food 2017: Ярослав Романчук, президент Асоціації українського бізнесу в Польщі, розповів про тонкощі експорту до Польщі. Зокрема, за його словами, виграшною стратегією є заснування там власного представництва.

«До свого польського представництва ви маєте ставитися, не як до офшору, а як до повноцінної компанії. Багато компаній вважають, що необхідно мати там місцевого співвласника, але це не обов’язково, найважливіше ― залучити до підготовки місцевих спеціалістів», ― сказав Романчук.

Він звернув увагу слухачів на типові помилки, які допускають українські експортери в комунікації з польським бізнесом. За його словами, дуже важлива увага до деталей ― від сайту до візитівок і навіть формату написання вашого номеру телефону ― все повинно відповідати місцевим звичаям. Саме тому дуже бажано залучати до підготовки до переговорів людей, які знають цей ринок.

Конгрес Ukrainian Food 2017: Юрій Луценко, представник Consulting Integrated представив успішні кейс виходу українського продукту (органічної чорничної пасти) на високомаржинальний ринок Японії та розкрив секрети успішної участі в місцевих виставках.

«Японці відкриті до нових продуктів, але найголовніше, щоб ці нові продукти лежали в знайомих для них категоріях. Невеличкий парадокс, але суть в тому, щоб не надто шокувати споживачів», ― сказав Луценко.

Він зауважив, що 60% того, що їдять японці, виробляється за кордоном, тому потенціал для збуту на цьому ринку багатообіцяючий, але й конкуренція дуже висока. Кондитерська продукція, снеки, всі види органічної продукції ― найбільш затребувана імпортні товари в Японії.

«Перед тим, як потрапити на знамениту виставку, де повз ваш стенд проходитимуть тисячі потенційних покупців, а ваші співробітники будуть намагатися залучити їх до співпраці, я б радив дослідити ринок. Так, можливо, буде необхідно витратити на це тисячі доларів, але ви знатимете, що зробили все, щоб у вашій воронці продажів було якомога більше закупівельників, а участь у виставці була максимально продуктивною», ― розповів експерт.

За його словами, перед поїздкою варто самостійно поспілкуватися з місцевими дистриб’юторами, запропонувати їм випробувати товар, щоб адаптувати його до місцевого ринку ще перед виставкою.

UKRAINIAN BEEF CONGRESS: Міжнародний експерт з птахівництва та ВРХ Євген Шатохін продовжив естафету доповідей на UKRAINIAN BEEF CONGRESS.

«За 6 місяців поточного року найбільшими імпортерами української яловичини стали Білорусь, Казахстан, Азербайджан та Грузія», ― зазначив експерт.

Конгрес Ukrainian Food 2017: Керівник PanAfrican Trading Alliance Артем Гудков вважає, що Субсахарська Африка є найбільш перспективним регіоном збуту для українських продовольчих компаній.

«Одна з найбільших українських проблем ― у нас відсутня стратегія. Мало хто може відповісти, що і куди він буде постачати через п'ять років. Але Африка ― це ринок не "сьогодні", і навіть не "завтра", це ― ринок "післязавтра"», ― сказав Гудков, зазначивши, що економіка африканських країн буде зростати найближчі 50 років набагато вищими темпами, ніж європейських та північноамериканських.

Він навів приклад, що в той час, як наші компанії витрачають величезні ресурси на вихід до Китаю, сам Китай активно освоює Африканські ринки. Щороку китайські прямі інвестиції до Африки зростають на 20%. Експерт вважає, що у зв'язку з цим і Україні варто змістити фокус стратегічної співпраці.