Ярема Ковалів: Ми не знаємо реальної кількості виловленої риби

Укрдержрибагенцію нещодавно очолив успішний бізнесмен з юридичною освітою Ярема Ковалів. Чому він змінив бізнес на держслужбу та яким чином він планує змінювати галузь  в ексклюзивному інтерв’ю новоспеченого чиновника Agravery.com

Коли сільськогосподарські активи Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча інтегрували в агрохолдинг HarvEast компанії СКМ, в загальному переліку було доволі велике рибне господарство. Трохи згодом компанія його позбавилась. Тодішній керівник HarvEast Саймон Чернявський говорив, що рибний бізнес надто специфічний для того, щоб бути непрофільним. Ним треба займатися окремо. Втім тоді подейкували, що компанія просто не захотіла домовлятися з браконьєрами, які контролювали значну частину вилову риби в акваторії Маріуполя.

Займатися бізнесом в рибній галузі, дійсно, непросто. Не дивлячись на велику площу акваторій  річок та морів України, країна майже не забезпечує себе рибою. Обсяги ринку невідомі, а рибоохорона часто інтегрована в браконьєрські схеми. Чи можна це змінити? 

- Ярема, розкажіть, будь ласка, що вас підштовхнуло до того, щоб з прибуткового бізнесу, з міжнародної девелоперської компанії прийти в держсектор. Напевно на це були причини?

За освітою — я юрист, працював у великих міжнародних компаніях, курирував правові питання як в Україні, так і в іноземних юрисдикціях. На своєму останньому місці роботи, в Arricano Real Estate plc (один з найбільших українських девелоперів), я пройшов всі сходинки кар'єрних сходів: від простого юриста до члена Ради директорів.
Разом з тим, події в Україні останніх 2-х років — революція гідності, анексія Криму, АТО, політичне перезавантаження — змінили країну, мене. Для мене було важливо не дивитися зі сторони за цими змінами. Впевнений — знання та досвід нових людей, які прийшли у владу допоможуть Україні швидше пройти шлях реформ і змін.

Хто запропонував вам цю посаду?

Я внутрішньо дозрів до того, щоб піти з бізнесу і частину свого життя присвятити роботі на державу. Тому був відкритий до пропозицій, спілкувався з багатьма знайомими бізнесменами, які останнім часом пішли працювати до органів влади. З минулого року до мене стали звертатися кадрові агентства з пропозиціями розглянути різні варіанти держслужби, але всі вони були пов'язані зі сферою юриспруденції. А мені хотілося розвиватися не тільки в цих рамках. Я пройшов співбесіду в декількох кадрових агентствах, в тому числі з «Педерсон і Партнерс». За підсумками спілкування з ними мені надійшла пропозиція очолити Державну агенцію рибного господарства. Була зустріч з міністром АПК, після неї я офіційно прийняв пропозицію очолити відомство.

Так, це напрямок для мене зовсім новий, але саме тому, це для мене додаткова відповідальність і додаткова мотивація.

 У якому стані ви застали відомство?

Тут правильно говорити не тільки про Держрибагентство, а й про всю рибну галузь України. Вона сьогодні зіштовхнулася з безліччю проблем, які накопичувалися роками. Серед іншого, вона зазнала втрат внаслідок окупації Криму. Потрібно говорити про корупцію і непрозору діяльність, неефективну боротьбу з браконьєрством з одного боку, і катастрофічним станом забезпечення органів рибоохорони з іншого боку. Потрібно говорити про проблему transparency of operations. Ми не знаємо кількості та площі водних об'єктів, які мають відношення до рибного господарства, реальної кількості виловленої риби, що унеможливлює належне управління галуззю. Є багато проблем в частині передачі водойм для цілей аквакультури. Це і багато іншого призвели до того, що в Україну імпортується, за оцінками окремих експертів, більше двох третин риби та рибної продукції. З іншого боку, чи можна ефективно боротися з корупцією, якщо рибінспектор заробляє 1500 грн? Жити на ці гроші — неможливо. Безумовно, це один з факторів, який штовхає людей до хабарництва. Додатково до цього, органи рибохорони практично не забезпечують пально-мастильними матеріалами, деякі територіальні підрозділи в місяць отримують 20 літрів бензину, а реальна потреба — в десятки разів більше. У нас практично не фінансується наука: на три науково-дослідні інститути в рік з бюджету виділили 600 000 грн.

У галузі дуже непрості відносини між гравцями ринку — підприємствами, які здійснюють промисловий вилов, з одного боку і рибалками, які займаються любительським ловом. Загалом — ситуація складна, поле для реформ — велике.

А розкажіть про це детальніше.  

Рибоохорона повинна бути реформована повністю. Ми хочемо, щоб вона нарешті стала максимально прозорою і відкритою. Рибінспекторам повинна бути забезпечена в рази більша заробітна плата, а матеріально-технічне забезпечення повинно дозволить працівникам належно виконувати функції контролю і охорони водних біоресурсів. Необхідно провести переатестацію та ротацію керівників, залучити до роботи нові професійні кадри, кожен корумпований чиновник повинен бути звільнений і понести відповідальність.

 Яким чином досягти цієї мети — питання, до обговорення якого ми залучили максимально широке коло зацікавлених осіб. Це громадські організації, активісти галузі, українські та міжнародні експерти, представники комерційних підприємств — будемо враховувати всі рекомендації.

Розглядаємо кілька варіантів реформування органів рибоохорони, один з них передбачає створення басейнових управлінь. Але цей варіант вимагає істотного фінансового та часового ресурсу, може зайняти і рік, і два. Тому ми зараз ретельно його аналізуємо на предмет того, чи принесуть ці дії очікуваний ефект у довгостроковій перспективі. Повторюся, план ще не затверджений і ми відкриті до думок усіх сторін.

Ефективна боротьба з браконьєрами можлива тільки після того, як буде налагоджена робота органів рибоохорони. Це одна з першорядних цілей, яку ми хочемо досягти через заплановані реформи. Загалом, наша головна мета — якісна зміна принципів роботи агентства. Ми маємо намір створити умови роботи, в яких не буде місця корупції, та зробити рибну галузь одним з найбільш інвестиційно привабливих секторів агропрому.

Що зроблено за перший місяць роботи?

За перший місяць роботи — я провів, напевно, сотню зустрічей з представниками рибної галузі та громадських організацій, співробітниками територіальних підрозділів та експертами. Мені було важливо усіх почути і дізнатися різні точки зору на проблеми. Це дозволило сформулювати основні проблеми та напрями реформ в агентстві. Ключові напрямки — це комплексна реформа органів рибоохорони, про яку я вже говорив, спрощення процедури отримання водойм в оренду, підвищення гарантій орендаря щодо строків користування водним об'єктом, гарантування державою стабільних взаємин, підвищення соціальної відповідальності рибалок, врегулювання любительського і промислового рибальства, дбайливого використання природних ресурсів, забезпечення максимальної прозорості функціонування та прийняття рішень Агентством, введення відкритих процедур та конкурсів, відкриття доступу до реєстрів. Зараз ми активно опрацьовуємо кожне з них і в липні представимо комплексну детальну програму реформування галузі.

 Чи прийняті якісь кадрові рішення? Вже почали боротьбу з корупцією?

 Ми проводимо перевірки на предмет виявлення корупції в усіх проблемних регіонах, в цьому процесі нам дуже допомагають правоохоронні органи. Також проводимо перевірки на підставі заяв представників громадськості. Так було, наприклад, в Івано-Франківській області: був звільнений керівник територіального управління, звернути увагу на його роботи нас попросили саме місцеві активісти.

Які активи на сьогоднішній день має відомство?

Всього в галузі працює понад 30 тис. працівників, з них майже 6 тис. відносяться до державних підприємств під управлінням Держрибагенства. У Агентства 28 територіальних органів (27 управлінь рибоохорони та рибфлотнадзору). Майже шістсот суб'єктів господарювання, що займаються промислом водних біоресурсів, а риборозведення здійснюють чотири державних рибних заводи, які відповідають за оновлення і наповнення водойм загальнодержавного значення. Є 103 підприємства з випуску рибних консервів і пресервів, 7 науково-дослідних і проектних організацій.

Держрибагентство веде Реєстр рибопромислових суден. Вилов риби сьогодні здійснюють 75 рибопромислових суден в Азово-Чорноморському басейні, 5620 маломірних риболовних суден.

Про якісь фінансові результати за підсумком минулого року можемо говорити?

Агентство не веде комерційну діяльність, а значить, не має і фінансових результатів.

Чи можете озвучити фактичний обсяг вилову риби?

Згідно з попередніми даними, загальний обсяг споживання риби та рибних продуктів в Україні в 2014 році склав 520 тис тон. Тобто кожен українець з'їв в 2014 році близько 10,8 кг риби. Для порівняння, в Європі цей показник в рази вище, в середньому він становить близько 20 кг. За оцінкою експертів, близько 70% риби — це імпорт. Торік було імпортовано продукції на 685 млн доларів, а в 2013 — на 998 млн. Найбільше риби ми закуповуємо в Європі (61%), в першу чергу — в Норвегії. Виходячи з цього, близько 30% виловлюють і виробляють в Україні. Але проблема полягає в тому, що в Україні сьогодні немає достовірної інформації про обсяг виловленої риби, відповідно складно зрозуміти загальний обсяг ринку і розподілу часток. За офіційними даними, вилов риби в Україні становить 91,3 тонн. Але у експертів галузі та представників громадськості є сумніви і в об'єктивності державної оцінки запасів риби в наших водоймах, та обсягів її вилову. Оцінка, яку дають самі учасники ринку також сильно різниться.

А як ви оцінюєте нелегальний вилов?

Я думаю, що його потрібно не оцінювати, а реально реформувати галузь. Який сенс оцінювати? Всі і так знають, що він є і знову-таки дають різну оцінку в залежності від своїх особистих інтересів. Любителі скаржаться, що річки перекриті сітками  промисловців, промисловці скаржаться на любителів, і всі скаржаться на браконьєрів. Потрібно реально реформувати галузь і створювати умови, в яких у всіх учасників ринку однаково економічно вигідні та обґрунтовані умови роботи, а для органів рибоохорони створені умови праці, в яких вони можуть чесно виконувати свою роботу.

Про які схеми йдеться?

Сьогодні, маючи, як я вже говорив, 1500 гривень зарплати і не маючи пального для того, щоб вийти в рейд, співробітники рибоохорони часто є активними учасниками і ширмою значної частини незаконних схем. Тут ще треба сказати, що в Україні відсутня система контролю любительського лову риби, а інспекторів рибоохорони на всю Україну 500 штатних одиниць — вони фізично не можуть контролювати промисловців, любителів, ще й ловити браконьєрів.
Система контролю вилову риби потребує серйозного і комплексного реформування, ми вже працюємо над цим, важливий її елемент-комплексне реформування органів рибоохорони (рибнагляду).
 

Які регіони найбільш проблемні?

Найбільш рибні, в прямому сенсі слова — ті, де сконцентровані основні водні ресурси: Дніпровський каскад, Азовське і Чорне море.

Наскільки Україна в змозі забезпечити себе рибою?

Упевнений, що при створенні належних умов з боку держави — Україна може в рази наростити внутрішнє виробництво риби та рибних продуктів. Площа наших внутрішніх водойм — одна з найбільших в Європі, багато в чому завдяки Дніпровському каскаду. Якщо ми створимо належні умови — інвестиційний клімат, законодавча база — внутрішній вилов може досягти 300 тис. тонн. З них вилов риби, вирощеної в аквакультурі, складе 100 тис тонн (сьогодні — це 24 тис. тонн), і близько 200 тис забезпечить вилов у внутрішніх водоймах, Азовському і Чорному морях. Якщо перевести ці цифри на життя простого українця — то це означає, що на прилавках з'явиться в 3 рази більше української риби. Що особливо актуально сьогодні — коли у зв'язку зі зростанням курсу валют імпортна риба пересічним українцям стала абсолютно недоступна.

У вас зараз є програми зариблення ставків? Скільки ви витрачаєте на це?

Ставки в Україні, які знаходяться в оренді підприємців з аквакультури, зариблюються ними відповідно до їх господарських потреб. У той же час існує Державна програма з селекції та відтворення водних біоресурсів у загальнодержавних водоймах, на забезпечення якої працюють 4 державних риборозводних підприємства. З огляду на економічні труднощі в нашій державі в цьому році в бюджеті було виділено кошти у сумі 10 млн грн лише на найнеобхідніші потреби цих підприємств.  В цій важкій ситуації ми сподіваємося на підтримку так званих  користувачів водних біоресурсів, тобто підприємств, які виловлюють рибу. Щодо вилову, в Держрибагентстві працюють лише 2 держпідприємства — в Іркліїві Черкаської області та Погребищі Київської області, які вирощують і виловлюють щорічно в середньому до 1000 т риби.