Антирейдерські милиці, або як захистили від рейдерів штаби Мін’юсту

Цього тижня в міністерстві юстиції обіцяють прозвітувати про три місяці роботи «аграрних» антирейдерських штабів. Такі штаби почали свою роботу 15 серпня, закінчили роботу 15 листопада.

Читайте також: Карта рейдерства: аграрії яких регіонів найбільше страждають від атак

Заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова сказала, що правова держава не має опиратись на «милиці» у вигляді різного роду штабів та комісій. Тому в Мін’юсті розробили «антирейдерський» законопроект, щоб не запускати наступного літа нові «антирейдерські штаби». Головна новація такого законопроекту – договори оренди будуть нотаріально засвідчувати. Буде сихронізовано реєстри Мін’сту та Держгеокадастру, до якого внесуть дані про земельні операції, проведені до 1 січня 2013 року. Реєстратори отримають доступ до демографічного реєстру та реєстру довіреностей. А пайовики отримають більше можливостей для розриву договору оренди з нечесними орендарями. Аграрні асоціації такий законопроект підтримують, та вважають, що він допоможе повністю вирішити проблему «аграрного» рейдерства в Україні.

Але від нового сплеску рейдерських атак на аграріїв ніхто не застрахований. Тому Agravery.com розпитало у експертів, чи варто буде відновлювати роботу аграрних антирейдерських штабів, і чи була ефективною їхня  робота влітку-восени цього року?

Михайло Апостол, радник міністра внутрішніх справ з аграрних питань

- Звичайно, те, що закрили діяльність антирейдерських штабів 15 листопада, - це погано. Адже тільки спільними зусиллями всіх правоохоронних органів, органів виконавчої влади та громадськості можна побороти це ганебне для України явище. Хто прийняв таке рішення? Мені невідомо. Чому? Незрозуміло. Адже ми не говоримо зараз про силовий рейдерські захоплення агропідприємств. Таким рейдерам поліція дуже легко дає раду і наведе порядок. Мова іде про різноманітні шахрайські схеми, де рейдери використовують в тому числі і наше недосконале земельне законодавство.

Читайте також: Факти про ґрунти: про ерозію, черв`яків та вартість землі

Андрій Мартин, заступник голови Земельного союзу України

- Навіщо збирати поліцейського, начальника юстиції та прокурора? Вони від цього будуть кожен краще виконувати свою роботу? Ці штаби -  це просто імітація махання кулаками після бійки.

Реально скасувати реєстраційні дії може тільки комісія з держреєстрації при Мін’юсті. Фізично заарештувати рейдера – поліція. Вона ж має зафіксувати підробку документів. Тому ці антирейдерські штаби - це скоріше для заспокоєння публіки. Органи влади і без штабів мають виконувати свої прямі обов’язки

Іван Мірошніченко, народний депутат, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин

- Якщо оцінювати роботу аграрних антирейдерських штабів, то я б оцінив на 3 бали з 5. Чому? Тому що такі штаби фактично не справлялись із поставленими завданнями. Вони мали з’ясовувати, хто був винен в конкретних випадках рейдерських захоплень. Натомість займались «круговою порукою» - поліція покривала рейдерів, прокуратура покривала поліцію.

Читайте також: Шляхи зерна: аграрна логістика в схемах

Олег Юхновський, голова Комітету підприємців АПК при Торгівельно-промисловій палаті України

- Владі треба було якось збити негатив через масовані рейдерські атаки. Тому і вирішили створити ось ці аграрні антирейдерські штаби. Їхня робота допомогла зняти певну напругу, і направити ситуацію в «мирне русло». Також дала час, аби виправити помилки у чинному земельному законодавстві, і щоб напрацювати пропозиції, як мають взаємодіяти між собою Мін’юст та Держгеокадастр в питанні реєстрів. Але ж ви розумієте, з яких практик народжуються ідеї різноманітних штабів, і наскільки такі практики є результативними. Як на мене, зараз головне – оперативно ухвалити «антирейдерське» законодавство від Мін’юсту. Інакше ми просто втратимо час, а вирішення проблем у земельних відносин затягнеться ще більше.