Акцизні перспективи: чим обернеться для виробників алкоголю та тютюну підвищення акцизів на 27%

Кабінет міністрів України ініціює підвищення ставки акцизу на алкоголь на 26,7% з 1 січня 2016 року. Про це йдеться в урядовому законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни ставок деяких податків і зборів», тексту якого поки не опубліковано на сайті парламенту.

Згідно документу, пропонується підвищити ставку акцизного податку на пиво з солоду з 1,24 до 1,57 грн за літр, вино ігристе — з 3,58 до 4,54 грн за літр. Розглядається також підвищення акцизу на сигарети з фільтром — з 304,11 до 385,31 грн за 1 тис. штук.

Згідно з пояснювальною запискою до документу,  підвищення ставок пояснюються показниками індексу споживчих цін та індексу цін виробників, які в 2015 р спрогнозовані на рівні 126,7 і 126,5% відповідно.

Разом з тим, згідно з пояснювальною запискою, підвищення відповідних акцизів і рентних платежів на використання радіочастотного ресурсу, ренти на газ і нафту дозволить додатково залучити до бюджету близько 10 млрд грн. «Прийняття закону дозволить забезпечити відповідність розмірів ставок податків і зборів інфляційним процесам в економіці та надасть можливість отримання додаткових надходжень до зведеного бюджету України в сумі близько 10 млрд грн», — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Agravery.com розпитала виробників підакцизних товарів, що вони думають про урядову ініціативу та чим це підвищення може обернутись для галузей.

Директор асоціації «Виноградарі та винороби України» Сергій Михайлечко

Перегляд ставки  акцизного податку повністю вийшов за рамки не тільки законодавчих норм, адекватних економічних обґрунтувань, а й просто елементарної логіки. На сьогоднішній день склалася безпрецедентна схема перегляду акцизів. З одного боку продовжує існувати норма, згідно якої щорічна зміна ставки акцизного податку проводиться відповідно до індексу споживчих цін. Невелика ремарка: необхідно розуміти, що щорічна індексація ставок акцизного податку — це компроміс, до якого  свого часу прийшли органи влади і підприємці. Справа в тому, що податок не повинен індексуватися. Як і багато іншого, це є своєрідним українським ноу-хау. Однак, розуміючи, що підвищення не уникнути, виробники погодилися з таким механізмом зміни ставок, який би дозволяв здійснювати довгострокове планування, опираючись на відкриту інформацію, в даному випадку на індекс споживчих цін. З іншого боку, діє постійна практика позапланових підвищень з подачі виконавчої влади або ж депутатського корпусу. На сьогоднішній нам відомо про два законопроекти щодо підвищення акцизу —  законопроект №1474 від 16.12.2014 р і законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни ставок деяких податків і зборів», де суб'єктом законодавчої ініціативи виступило Міністерство фінансів України. Цей документ власне і є результатом функціонування механізму індексації акцизу. З остаточною редакцією ми не ознайомлені.  

При цьому думка бізнесу повністю ігнорується. Як мінімум, необхідно було анулювати норму про щорічну індексацію. Але ж ні. Уряд, перетворює акциз в джерело латання бюджетних дірок, виснажуючи галузь (ми говоримо про виноробство), не замислюючись над тим, яку ціну необхідно буде заплатити за її відновлення.

У 2014 році виноробна галузь зіштовхнулась із справжнім антирекордом. За перші 6 місяців ставка акцизного податку збільшилася на 43%. Поняття «винний ринок» вже не можна застосовувати до України, враховуючи його розміри. Обсяг випущеної продукції (тихі вина) в 2014 році ледь перевищив 6000 тис. дал, що є найнижчим показником за роки незалежності.

Ми чудово розуміємо, що економіка країни в жахливому стані, і уряд гарячково шукає кошти для наповнення бюджету. У цьому випадку, його дії повинні бути максимально вивіреними, щоб у гонитві за швидким результатом (хоч якось наповнити дохідну частину), не добити остаточно промисловість, яка ще здатна працювати і, в принципі, платити податки. Враховуючи умови, в яких працюють винороби, можна стверджувати, що вони вже пройшли індексацію з запасом. Тому ні про які підвищення не може бути й мови.  Невже досвіду попередніх років спеціалістам  уряду не достатньо, щоб зрозуміти, що мета – наповнити бюджет, – не буде досягнута, адже необґрунтоване підвищення акцизу призводить виключно до зниження виробництва, а відповідно, і зниження відрахувань до бюджету.

Голова асоціації «Укргорілка» Володимир Остапюк

За нашими підрахунками щорічне підвищення ставки акцизного збору на 5% може приносити реальні збільшення надходження до бюджету. Збільшення ж на 10 і тим більше 20% несе зворотній ефект.

Україна сьогодні має найнижчий коефіцієнт віддачі від підвищення ставок акцизу і проте наші законотворці продовжують сподіватися. Індексація ставки на 26% — це черговий удар по легальним виробникам. Вважаємо, що реальним фактором, який збільшить надходження до держбюджету зможе стати боротьба з нелегальним ринком, який недоплачує сотні мільйонів гривень податків щомісяця.

Директор з корпоративних з'вязків компанії Efes Ukraine Валентин Бойницький
Згідно з пояснювальною запискою до документу, такі підвищення ставок пояснюються показниками індексу споживчих цін та індексу цін виробників, які в 2015 р спрогнозовані на рівні 126,7 і 126,5% відповідно. Така практика прописана законодавчо — щороку в червні-липні Кабмін повинен вносити пропозиції щодо акцизів починаючи зі наступного року, підвищуючи їх на рівень інфляції.

На жаль, українська законодавча практика показує, що ця норма, як правило, не виконується. Точніше, спочатку уряд, як і належить, вносить пропозицію щодо підвищення на прогнозований рівень інфляції. А після цього готується бюджет на наступний рік і грошей традиційно не вистачає. В якийсь момент чиновники й депутати згадують про безвідмовний і простий спосіб залучення грошей в бюджет шляхом підвищення акцизів настільки, наскільки потрібно, щоб закрити дірки в бюджеті.

Підвищення акцизу на пиво у нас традиційно пояснюється популістськими аргументами, які, як правило, м'яко кажучи, мають мало спільного з реальністю. Наприклад, минулого року Прем'єр-міністр обгрунтовував необхідність підняти акциз на пиво на 42.5% тим, що нібито «в країні величезними темпами зростає пивний алкоголізм». Нам разом з колегами пивоварної галузі було вкрай дивно чути шанованого нами керівника уряду європейської країни, що звинувачує цілу галузь аргументами з жовтої преси і репертуару антипивних лобістів. Тому ми звернулися з офіційним запитом до МОЗ України, і попросили надати статистику щодо захворювання в Україні на «пивний алкоголізм».  Від МОЗ ми отримали цілком очікувану відповідь, що такої статистики вони дати не можуть, її не існує, оскільки не існує і самого захворювання. Тим не менш, на  превеликий жаль, найважливіші економічні рішення у нас продовжують приймати (або, як мінімум, обґрунтовувати) під впливом міфології з бульварної преси. У всякому разі, складається саме таке враження.

Щодо підвищення акцизів на рівень інфляції — нас, як бізнес, цілком влаштовує такий підхід за умови, що йому дійсно будуть слідувати на практиці, а не знаходити кожен раз якісь надзвичайні причини для чергового роздування акцизів. Бізнесу, і це стосується не тільки пивоварної галузі, дуже важлива передбачуваність правил гри, без якої неможливо планувати поточну діяльність, не кажучи вже про довгострокові інвестиції.

Директор відділу корпоративних питань тютюнової компанії JTI Украина Олександр Когут

У Міністерстві фінансів неодноразово заявляли, що готують масштабну податкову реформу і не планують індексацію ставок акцизу на рівень інфляції або інші точкові зміни, а у випадку з законопроектом про індексацію прагнуть дотриматись формальностей і слідувати відповідній нормі Податкового кодексу. Ми сподіваємося, що це дійсно так.

Необхідно враховувати, що з початку 2014 ставки акцизу на сигарети з фільтром підвищувалися тричі, в цілому на 40%. До того ж був введений 5% податок на реалізацію підакцизних товарів.

Наприкінці 2014 для купівлі однієї пачки цигарок українець витрачав 16% свого денного доходу. У нас цей показник значно вищий, ніж в сусідніх країнах і ніж у більшості країн ЄС (5% у Литві, 6% в Чехії, 7% в Австрії, 9% в Італії, Бельгії, Німеччині, 10% у Швеції, 7% в Казахстані і в Росії).

Середньозважена ціна пачки цигарок в 2014 році становила 11,4 грн, а в 2015 році, за нашими прогнозами, зросте на 3 грн. За нашими прогнозами, обсяги виробництва тютюнової продукції в 2015 році порівняно з 2014р. скоротяться на 10%.

Рішення про підвищення ставок акцизу в 2016 році повинно прийматися з урахуванням всіх цих факторів і виходячи із загального стану економіки. Ми пропонуємо підвищити специфічний компонент акцизу і мінімальне акцизне зобов'язання на 10% з 1 січня 2016 року. Це дозволить стабілізувати ринок і зберегти обсяг надходжень до бюджету. Також очевидно, що 27% — застаріла цифра, яка не має відношення до реальних темпів інфляції. Індексація ставок акцизу на 27% призведе до зростання цін на тютюнову продукцію мінімум на 2 грн.

фото: pixabay.com