Як виготовляють насіння, яке Україна експортуватиме в ЄС
Вітчизняні виробники насіння стоять на порозі експорту до ЄС. Як його виробляють - у фоторепортажі Agravery.com.
Вітчизняні виробники насіння стоять на порозі експорту до ЄС. Як запевняють у Мінагрополітиці, постачати продукцію на один з найбільших світових ринків Україна зможе вже в наступному році, коли має завершитися гармонізація систем контролю та сертифікації насіння з нормами ЄС. На сьогодні в Україні працює низка насіннєвих заводів, якість продукції яких не поступається європейській. Посівний матеріал на них виробляють такі гіганти, як DuPont Pioneer, Maisadour Semences, Monsanto, KWS, Syngenta, Limagrain та ін.
Agravery.com відвідало одне з таких підприємств — Лебединський насіннєвий завод, що входить до LNZ Group. Нещодавно звідти була відправлена пробна партія насіння до Німеччини. Поки йдеться про такі нішеві культури, як коріандр, льон і спельта (полба). А з узгодженням усіх сертифікаційних норм між Україною і ЄС до них приєднаються традиційні кукурудза, соняшник та інші, запевняють у компанії.
У 2012—2014 роках середньорічний обсяг експорту насіння основних культур з України склав 31,2 млн дол. У ці роки особливо зріс експорт насіння кукурудзи, який у грошовому вираженні збільшився майже вдвічі: з 13,8 млн дол. у 2012 році до 27,4 млн дол. у 2014-му. Всього торік за кордон було поставлено посівного матеріалу на 37,6 млн дол. У той час, як імпортовано на 599,6 млн дол., зазначають у LNZ Group.
Основу українського експорту насіння складають такі культури, як кукурудза, соняшник і соя. Основними імпортерами насіння Made in Ukraine є Росія, Білорусь і Молдова. Зокрема, на ці три країни торік припало 99% експорту посівного матеріалу кукурудзи та сої, 94% — соняшнику, 70% — ячменю, 64% — пшениці.
Щодо експорту до ЄС, то нав’язати конкуренцію тамтешнім виробникам в перш чергу зможе насіння селекції світових гігантів, які або мають власні виробництва в Україні, або використовують потужності заводів-партнерів. Такий насіннєвий матеріал не поступається європейському за якістю, однак має нижчу собівартість. Низькі ціни підігріватимуть інтерес і до сортів та гібридів української селекції. Зокрема, в таких сегментах, як ячмінь, озима пшениця, соя, бобові трави.
LNZ Group не з тих компаній, що часто фігурують у стрічках новин. Що однак не заважає їй бути добре відомою серед професіоналів. Формування групи розпочалася в середині 1990-х, коли в процесі акціонування керівником Лебединського насіннєвого заводу, що на Черкащині, став головний інженер підприємства Віктор Кравченко. В процесі господарської діяльності він сконцентрував контрольний пакет акцій. Робилося це в першу для збереження підприємства, адже колективу довелося відбити кілька рейдерських атак. З 2002 року головою правління став його син Дмитро. З 2009 року Дмитро Кравченко як мажоритарний акціонер очолив наглядову раду LNZ Group.
Група працює за кількома напрямами, оперуючи земельним банком у майже 55 тис. га. Тут обрали модульно-кластерну модель управління. 31 агрофірма обробляє землі в трьох кластерах: Шполянському (19,9 тис. га), Черкаському лівобережному (8,6 тис. га) і Сумському (25,7 тис. га).
Основними культурами є озима пшениця (в 2015 році було посіяно 15 тис. га), кукурудза на зерно (14,2 тис. га) і соняшник (10,9 тис. га). Валовий збір зерна в 2014 році склав 215,016 тис. т. Це на 3,86% більше, ніж у 2013-му. Середня врожайність в 2014-му по основних культурах становила: озима пшениця — 64 ц/га, кукурудза — 93,5 ц/га, соняшник — 35,5 ц/га. Більшість урожаю група експортує. Ключовими партнерами є міжнародні трейдери Louis Dreyfus, Cargill, Bunge, ADM.
Розвиває група й логістичний напрям. Елеватор та склади підприємства розраховані на одночасне зберігання 79 тис. т зерна (включаючи 5 тис. т потужностей модуля тимчасового зберігання) в Шполянському кластері та 90 тис. т — у Сумському. В планах — будівництво на Сумщині потужного елеваторного комплексу. Розширює група й власний автопарк. У цьому працює з відомим шведським виробником вантажівок Scania.
LNZ Group входить до десятки найбільших дистриб’юторів насіння в Україні, а за окремими позиціями є лідером. Зокрема, в 2015 році група контролює 41% ринку насіння цукрового буряку (в 2011-му — 32%). Позитивну динаміку демонструють й інші сегменти. Так, частка LNZ Group на ринку посівного матеріалу кукурудзи за п’ять років зросла з 4,4% до 6,2%, соняшнику — з 1,8% до 2,4%. Крім насіння, компанія реалізує засоби захисту рослин та мікродобрива.
Виробничим майданчиком групи є Лебединський насіннєвий завод. Його історія починається в середині ХІХ ст., коли князь П. Ф. Лопухін відкрив у Лебедині цукроварню. В часи СРСР завод перепрофілювали в насіннєвий. Це було одне з п’яти підприємств на весь Радянський Союз, які постачали насіння цукрового буряку. Нині посівний матеріал для цукрових заводів у Лебедині більше не виробляють — основною культурою стала кукурудза.
Власне ЛНЗ — це два заводи. Перший — багатофункціональний. Має дві лінії. На першій, потужністю приймання 150 т на добу виробляють посівний матеріал пшениці, соняшнику, ячменю, гороху, сої. На другій, потужністю 75 т на добу, — льону, коріандру, спельти (полби) та інших нішевих культур.
Другий завод — орієнтований на виробництво насіння кукурудзи. Його збудовано торік всього за сім місяців. Щодня тут можуть прийняти на доробку до 330 т качанів. Річна потужність становить 300 тис. посівних одиниць (одна одиниця — 80 тис. зернин).
Будівництво заводу LNZ Group обійшлося в 12,5 млн дол. Частину коштів використали власних, частину — кредитних. Термін окупності проекту — сім років.
Зі слів Дмитра Кравченка, новий завод дав змогу привернути увагу потужних компанії, які бажають мати справу з сертифікованими оснащеними найновішим обладнанням виробництвами. Так, партнерами групи є Syngenta, KWS, DuPont Pioneer, Monsanto, Euralis Semences, Limagrain, SAATBAU. З кожним з партнерів тут вибудовують індивідуальні відносини — залежно від потреб надають або окремі послуги, або повний їх спектр. Саме наявність повного виробничого циклу є головною цінністю заводу. І на цьому варто зупинитися докладніше.
Однією з компаній, хто замовляє на ЛНЗ виробництво насіння «від поля» до «готового мішка», є американська Monsanto, що просуває в Україні посівний матеріал кукурудзи під брендом Dekalb. Як розповів директор зі стратегічного розвитку та маркетингу «Монсанто Україна» Олексій Стеценко, компанія почала виробництво насіння в Україні в 2007 році, співпрацюючи з кількома заводами, включаючи ЛНЗ. На сьогодні 50—60% насіння кукурудзи, яке Monsanto постачає українським аграріям, виробляється в Україні.
Увесь процес — від висівання батьківських ліній до пакування готового матеріалу — проходить під ретельним контролем фахівців на відповідність стандартам Monsanto, а якість перевіряється в лабораторії компанії в Франції.
LNZ Group щороку збільшує площі ділянок під насінництво. Якщо в 2012 році було задіяно 1,3 тис. га, то в 2015-му — понад 8,5 тис. З них під гібриди кукурудзи — 4 тис. га, соняшник — 1,6 тис., пшеницю — 730.
Виробництва насіння починається з відбирання материнських та батьківських форм. Висівають гібриди зі звуженим до 60 см міжряддям. При цьому шість рядків рослин материнської форми чергують з двома рядками батьківської. Після сходів усі нетипові розслини видаляють. Робиться це вручну.
Наступний етап польового контролю — видалення волоті з материнських рослин. Для цього використовують спеціальні машини, що однак потребує й ручної праці. Працівники проходять рядками і оглядають рослини. Ту волоть, що залишилася, зрізують. Це необхідно для повного уникнення самозапилення. У разі цвітіння навіть піввідсотка рослин материнської форми поле вибраковується і дискується.
Після запилення рядки батьківських рослин видаляються.
Фінальний етап на полі — збирання кукурудзи. Для цього Monsanto використовує спеціальні комбайни американського виробництва Oxbo. Вони дають змогу відділяти качан він стебла, майже не пошкоджуючи зернин. Качани потрапляють у бункер комбайна, після чого перевантажуються в кузови автомобілів для транспортування на завод.
LNZ Group активно інвестує в зрошувальні системи. Це підвищує врожайність та страхує від погодних ризиків, кажуть у компанії. В цьому році в Шполянському кластері зрошувалося 2036 га ділянок гібридизації кукурудзи (72%), в Сумському — 1295 га (100%).
З поля качани кукурудзи доставляють на завод. Як розповів директор ЛНЗ Анатолій Ткаченко, будувати спеціалізований завод розпочали в квітні минулого року. Перша черга почала працювати вже у вересні, а повністю завод запустили в грудні. Він обладнаний висококласним устаткуванням провідних світових виробників, яке відповідає найвищим стандартам у галузі насінництва.
Спочатку качани кукурудзи вивантажують у приймальне відділення. Його потужність — 330 т на добу.
Качани «роздягають» від сухої «обгортки», після чого вони потрапляють на лінію контролю. Працівники перевіряють качани, вибраковуючи ті, що мають пошкоджені насінини.
Далі качани завантажуються в сушарку. Її потужність становить 1200 т.
Процес сушіння триває два дні.
Наступний етап — відділення зерна від качана. Потужність відділення обмолоту — 30 т/год. Частина замовників забирає качани для виробництва пелет. Подібний проект планують реалізувати і на ЛНЗ, зокрема, перевести на опалення пелетами сушарку, для чого зараз використовують природний газ.
Після очищення насіння калібрують. Потужності заводу дають змогу розподіляти його на чотири фракції: за розміром (велике та середнє) і формою (кругле і плоске), тоді як більшість європейських заводів розподіляють на дві чи три фракції. Поділ на чотири фракції пов'язаний у першу чергу з тим, що українські аграрії активно користуються механічними сівалками. Некаліброване чи погано каліброване насіння забиває сошники.
Далі на насіння чекає фінальне очищення та протруювання.
Залежно від потреб замовника, на заводі використовують різні способи пакування — від невеликих мішків до біг-бегів.
Один біг-бег уміщує до 1000 кг насіння.
На всіх етапах виробництва — від поля і до складу — здійснюється лабораторний контроль. Як зазначає Олексій Стеценко, в 2014 році за показниками якості «Монсанто Україна» стала найкращим виробником насіння кукурудзи серед усіх підрозділів Monsanto в Європі. Зокрема, при стандарті схожості в 92% українське насіння продемонструвало середнє значення 97,92%. Генетична чистота при цьому становила 97,73% (стандарт — 95%).
Новий завод LNZ Group вийшов на повну потужність приймання сировини. Як розповів в інтерв’ю Agravery.com Дмитро Кравченко, в Європі є інтерес до насіння з Україні, що є хорошою передумовою диверсифікувати поставки і попри ризики в країні інвестувати в розвиток. Повний текст інтерв’ю читайте в найближчі дні.
Євген Пилипенко
фото: Євген Пилипенко [Agravery]
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)