Як данські гранти львівським фермерам допомагають

«Мені сівалку дуже треба було! А коштує вона так дорого, що навіть страшно цифру цю озвучувати», – сміючись, розказує  фермер зі Львівщини Андрій Вовкун.  – «Сорок відсотків мені компенсували завдяки проекту «Агро-Львів». А це, повірте, чимала сума - близько 250 тисяч гривень». Таких історій у господарів зі Львівської області чимало. Датський проект зі складною назвою “Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні”, або просто «Агро-Львів» інвестував 1,3 млн євро в українське сільське господарство. За п’ять років був затверджений 181 грант для 74 виробників і переробників сільськогосподарської продукції. Грант покривав від 20 до 60% загальної вартості проекту та надавався без умови повернення.

«Агро-Львів» - шестирічна данська програма, націлена на допомогу малим та середнім господарствам та громадам збільшити додану вартість продукції через налагодження співпраці з переробниками та оптовими ринками (см. додаток). В першу чергу фінансування можуть отримати компанії, які працюють у молочному та фруктово-овочевому секторі. У Львівській області проект проходив в рамках «Програми розвитку приватного сектора села» за сприяння Датської програми добросусідства.

Оплатили навчання

Іван Оліщук – господар з Пустомитівського району Львівської області, вирощує овочі вже більше 20 років. «Але без сховища доводилось викидати по кілька тонн продукції. В основному, ми вирощуємо моркву, а вона є вибагливою щодо зберігання», - розказує він. Тому пан Оліщук й подав заявку на грань та отримав гроші на придбання холодильного обладнання. Завдяки цьому гранту на його підприємстві збудували сховище на 30 тонн продукції, яке дозволило мінімізувати втрати та продавати майже весь врожай.

Кілька грантів отримав і львівський завод «Добротворець», який закупив нове обладнання для переробного заводу. Кошти покрили 40% його вартості. Відтепер там пастеризатори здатні за годину переробити 3 тонни молока, а розфасоване молоко продається в школах та лікарнях. «Укладаючи угоду з проектом, ми прагнули не просто отримати грант, а й навчитися використовувати всі можливості сучасності для свого господарства. Гроші то важливо, але треба вміти їх правильно розподіляти і планувати. Окрім того, в сучасних умовах важливо не тільки знати про нові технології, а й вміти їх застосовувати», - кажуть на підприємстві.

Нові технологія та вміння їх застосувати – це те, чого катастрофічно не вистачає невеликим фермерам. Наприклад, Іван Оліщук, який збудував овочесховище, зіткнувся з проблемою правильного зберігання овочем та правильного догляду за сховищем. Про нюанси зберігання  продукції з власного господарства дізнавався вже разом з фахівцями проекту.

«Важливо, що діяльність проекту також була направлена на поширення сучасних знань. В рамках проекту було проведено більше 200 семінарів. Завдяки проекту фермери Львівщини навчились ефективній співпраці з міжнародними спонсорами та фінансово-кредитними установами, інвестувати власні кошти у виробництво тощо», - коментує навчальну сторону проекту заступник Міністра з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.  

Взагалі, львівські аграрії, принаймні виробники молочної продукції, при освоєнні грантових коштів подумками були вже на європейських ринках. Наприклад, одне з товариств вирішило до питання переоснащення підприємства підходити комплексно. Від проекту отримали два гранти, а це більше ніж 150 тисяч гривень. Купили металеві бокси, оснастили доїльну залу та запровадили європейські технології – від кормороздавання, правильного раціону до загального утримання корів.

Визначитись з профілем

Для сільського господарства регіону такий інвестиційний проект вирішив одразу кілька важливих питань. По-перше, і найважливіше – фінансування. Датчани планували видати 40 грантів в обох секторах. Та попит перевищив пропозицію, а добросусіди і не противились. У фруктово-овочевому секторі реалізували 78 фінансові проекти, на 6 менше в молочному. І це при тому, що заявок подавалось ще більше.

По-друге, маркетинговий період фруктово-овочевої продукції збільшився на 13%. «Такий результат був досягнутий завдяки введенню в експлуатацію сховищ, які були модернізовані і оснащені обладнанням для кращого зберігання продукції, загальною потужністю у 15 500 тонн продукції. У другому секторі - збільшення надоїв молока на одну корову на 35 % порівняно з 15 % запланованими. Такий результат ми можемо вважати успішним», - зазначають у обласній адміністрації Львівщини.

По-третє, багато хто з невеличких компаній визначився із профілем діяльності та перепрофілювались на вирощування фруктів. Результат не змусив себе чекати – обсяг виробництва плодів та ягід зріс, а фермери отримали можливість виробляти та реалізовувати на ринку свою продукцію. Не забарився з успіхами і молочний сектор. Там інвестували грантові кошти в техніку для кормової бази, доїльне обладнання, переробку молока, збудували та реконструювали сховища загальною потужністю у 15,5 тис. тонн продукції.

Проект складається з чотирьох компонентів:

Загальні вимоги до господарств, кооперативів та громад:

• Бажання розвивати виробництво екологічно чистої продукції
• Наявність бізнес-плану та проекту сівозміни
• Сертифікація продукції
• Письмова заява на участь у проекті
• Підписання договору про співпрацю.

Критерії відбору господарств, кооперативів та громад для участі в плодоовочевій програмі

• Досвід роботи в овочівництві не менше 3 років

• Площа під овочевими культурами або картоплею від 10 га

• Наявність не менше 5 га плодових насаджень або 1 га ягідників

• Бажання розвивати маркетинг та просування власної продукції на ринку

Критерії вибору господарств, кооперативів та громад для молочних проектів

Для особистих селянських господарств (ОСГ):

Бажання громади брати участь у кооперації чи співпраці з проектом (наприклад в кооперації з закупівель концкормів, кооперації з метою створення молокоприймальних пунктів та культурних громадських пасовищ тощо)

Для фермерських господарств (ФГ)

Наявність не менше 4-х корів
Перевагою є вік фермера до 45 років або якщо хтось із дітей фермера задіяний у роботі.

Марія Бровінська