Агротуризм: додатковий заробіток для фермера та розвага для містян

Земля - це джерело прибутку для людей, які кожного дня працюють на ній. Посадив, виростив, продав - зрозуміла для фермерів схема. Але є ще один додатковий спосіб заробити на ній – прийняти гостей, які хочуть познайомитись з життям села.

Готові допомагати

Київщина може здивувати своїми фермами, навіть викликати певний культурний шок. Адже не усі містяни годували кіз, гладили теля, спостерігали, як варять сир, чи розводять равликів. Для фермерського господарства – це буденне життя, для мешканців міста – екзотика.

«Іноді те, що фермерам і жителям сіл здається нецікавою та буденною справою, для туристів з міст перетворюється на захоплююче дійство і туристичну атракцію. В умовах карантинного життя саме еко-ферми та сільські господарства набувають нових ролей і стають агротуристичними локаціями, які варто відвідати. Це чудово, що на Київщині зараз є багато еко-ферм, які можна відвідати протягом одного чи двох вихідних. Продегустувати і придбати там еко-продукти», - повідомляють в Управлінні туризму Київської ОДА.

В ОДА створили список еко-ферм, які готові приймати відвідувачів, до якого потрапили Бабині кози (с. Галайки), Ферма Нещерів (с. Нещерів), Еко-ферма O-lavander (с. Димер), Долина страусів (с. Ясногородка).

Читайте також: Сталий розвиток. Як цифра допомагає в агрономії

Питання вибору

Равликова ферма Maxi Snail. фото: maxisnail.com.ua

У Київській області є ще одне цікаве місце – це равликова ферма Maxi Snail. Її власник Антон Авраменко відклав у сторону геймпад та зайнявся вирощуванням незвичного для української кухні продукту - молюсків. Цей напрямок не тільки цікавий, але й прибутковий. Після освоєння технології в Іспанії ним було прийнято рішення про відкриття ферми. Так, програміст став фермером, і як виявилося, успішним. Крім безпосередньо вирощування равликів на фермі проводять екскурсії для охочих, адже це також прибуток.

«По-перше, екскурсії влаштовуємо  для людей, які прагнуть долучитися до равликового бізнесу. Зазначу, що потім ми викуповуємо у них продукцію. Другий варіант – це дегустація, під час якої можна посмакувати равликів з вином чи овочами. Також ми пропонуємо групові екскурсії до 6 осіб. Їх вартість 600 грн з людини, тривалість – година», - розповідає Антон Авраменко.

Равликова ферма Maxi Snail орієнтується на експорт, зокрема, Іспанію та планує розширити ринок збуту продукції. Нагадаємо, що відправляють вони живого охолодженого равлика в анабіозі.

Читайте також: Соєвий пасьянс: як підібрати систему захисту?

У пошуках новизни

«Козяча ферма двох Катерин». фото: facebook Козяча ферма Двох Катерин

На Львівщині у селі Тухля дві Катерини організували «Козячу ферма двох Катерин». Вони не тільки вирощують кіз, виробляють сири, але й запрошують до себе в гості бажаючих познайомитися з господарством. Адже розуміють, що у країні утримувати ферму козячу, коров’ячу чи овечу -нерентабельно, особливо, у період карантину, підвищення цін на зерно та сіно для тварин.

«Агротуризм дає можливість звести кінці з кінцями і якось виживати – це перший момент. Другий – соціальний. Для нас важливо рекламувати життя в селі, розповідати про здоровий спосіб життя, органічні продукти та правильне харчування.

Сьогодні в Україні дуже мало фермерських господарств, а проводячи екскурсії, ми пропагуємо життя за містом. В село можна переїжджати пенсіонерам, які ще досить активні та  молоді, яка зрозуміла, що тут можна щось започаткувати та відкрити власний бізнес. Вхідний поріг у сільському господарстві трохи нижчий ніж у місті у будь-якому виді діяльності. Наше завдання -показати людям, що у селі можна організувати бізнес, це цікаво, а у перспективі прибутково», - розповідає Катерина Лісова.

фото: facebook Козяча ферма Двох Катерин 

Через локдаун і закриття кордонів більшість наших співвітчизників віддають перевагу внутрішньому туризму. В Україні всього декілька популярних локацій - Чорне і Азовське моря та Карпати. Як тільки відмінили жорсткий карантин в 2020 році, одразу кількість туристів у цих регіонах зросла в декілька разів.

«Складалося враження, що у Карпати на відпочинок приїхала половина населення країни. І не обійшли стороною і нашу ферму. Одразу скажу, що у нас є можливість дотримуватися санітарних та епідеміологічних вимог «жовтої», «помаранчевої» та навіть «червоної зони». Наша ферма  контактна, можна погладити, погодувати тварини, покататися на коні. Цього року плануємо придбати осликів. Навколо вільна земля, річка Опір. Бажаючі можуть порибалити. Ми пропонуємо фермерські обіди з домашніх продуктів. Організовуємо розваги для відпочинку сім’ями. Це  дозволяє містянам побути на природі ї з тваринами, а фермерським господарствам отримати додатковий дохід. Агротуризм розрахований не на великі групи, а для сімей, які подорожують країною, шукаючи чогось оригінального», - додає Катерина Лісова.

Читайте також: Юлія Воскобійник: На придбання нового обладнання для агробізнесу можна знайти грант до  €300 000

Клієнтоорієнтованість фермерів

Кінний Клуб "Соломахіно Ранчо". фото: lifeintravel.com.ua

Агротуризм – це перспективний напрямок, але у ньому повинні бути зацікавлені усі сторони: туристи, фермери, екскурсоводи. Якщо фермери планують приймати у себе гостей, їм необхідно створити умови для них, хоча б поставити лавку чи стола. Також відвідувачам, якщо вони уже приїхали у садибу, хочеться погодувати, погладити корову чи козенят.

«Є господарства, які можуть і вміють оперативно реагувати на виклики часу, як, наприклад, це робить на Київщині підприємство, де вирощують лохину. А є господарства, які і хочуть приймати гостей, але бояться за своє поголів’я, адже зараз, у такий складний час невідомо, чи здорова людина приїхала, чи ні. З власного досвіду скажу, що були випадки, які демонстрували, що поки аграрії не клієнтоорієнтовані», - говорить Наталія Ходос, гід-екскурсовод по Києву і Україні.

Еко-туризм, зелений туризм, дещо інше питання - тут господарства розуміють, що вони роблять і на кого орієнтовані. Розробляють не тільки спеціальні програми, але і цінові пропозиції. Досить часто дегустаційні сети крафтових сирів, наприклад, на фермі «Бабині кози», пропонують за відносно низькою ціною, на них вони не заробляють. Це робиться для того, щоб познайомити, привернути увагу туристів до своєї продукції. А от після дегустації є можливість придбати той сир, який їм подобається.

Ферма "Бабині козі". фото: facebook Наталії Ходос

Експерти зазначають, що на агроекскурсії однозначно зріс попит, але через COVID-19 в українців знизились доходи.

«Ми спостерігаємо за парадоксальною ситуацією: попит є на еко-тури, які я ще називаю «свій, , до свого, по своє», а от грошей немає. Якщо у ціну туру закласти вартість транспорту, рекламу, супровід, страхування, дегустацію, тоді за нього доведеться заплатити 700-800 грн. Тільки люди хочуть тур і з дегустацією за 500 грн.

Але не усе так погано. У нас є поціновувачі, мандрівники, які готові платити кошти за еко-тури. Я знаю: за агротуризмом майбутнє», - додає Наталія Ходос.

фото: facebook Наталії Ходос