Агроекспорт у 2023 році на 1% більше ніж минулого року

За три квартали 2023 року експорт Україною агропродовольчої продукції становить 16,1 млрд дол., що лише на 1 % більше показника за цей самий період 2022 року. Про це повідомляють в Українській Асоціації Аграрного Експорту.

Виручка від експорту м’яса і субпродуктів склала 674 млн дол., на 5 % менше, ніж за дев’ять місяців минулого року. Основні доходи в цій групі приносить м’ясо птиці – 607 млн дол. (- 8 %) в обсязі 324 тис. т, що на 8 % більше, ніж у 2022 році. Також відзначимо збільшення вартості експорту замороженої яловичини за аналізований період – до 63 млн дол. (+ 32 %). В сегменті готових м’ясних виробів досягнуто зростання по ковбасах – 3 млн дол. (+ 66 %), як і по готових та консервованих м’ясних продуктах – понад 19 млн дол. (+ 17 %).

За січень-вересень поточного року збут за кордон молокопродуктів українського виробництва знизився на 24 % у грошовому виразі і дорівнював 139 млн дол., а визначальні експортні позиції тут належать сухому та згущеному молоку – 55 млн дол. (- 26 %), маслу і молочним пастам – близько 34 млн дол. (- 41 %), сирам – 28 млн дол. (+ 9 %). Позитивна динаміка фіксується в експорті нашого морозива – нарощування виручки до майже 29 млн дол. (+ 64 %) та кількісних обсягів до 9 тис. т (+ 42 %).

Експортні продажі яєць вже перевищили кількісно і вартісно показники за весь 2022 рік – близько 40 тис. т на суму 50 млн дол. – зберігаючи потенціал відчутнішого зростання. Однак продовжує зменшуватись експортна ціна для українських компаній – 1270 дол/т або 33020 дол/контейнер 26 т.

Хоча обсяги експорту меду в натуральному виразі збільшились на 6 % – до 37 тис. т, доходи по цьому продукту бджільництва у порівнянні з минулим роком скоротились – близько 87 млн дол. (- 16 %). Причина такого стану – подальше зниження вартості українського меду на зовнішніх ринках, яка від початку року в середньому складає 2319 дол/т.

За дев’ять місяців 2023 року загальні доходи від експорту плодово-ягідної продукції зменшились на 30 % – до 167 млн дол. Найбільшими за вартістю продажів серед продукції садівництва є заморожені фрукти (98 млн дол.), волоські горіхи (37 млн дол.), ягоди (17 млн дол.), зерняткові культури (10 млн дол.). В натуральному виразі експорт заморожених фруктів практично не змінився (64 тис. т), на 6 % фіксується зростання по волоських горіхах (близько 15 тис. т) та на 20 % – по ягодах (майже 5 тис. т), тоді як експорт яблук і груш зменшився (27 тис. т, — 23 %).

Цьогоріч стрімко зростає експорт пшеничного борошна – 117 тис. т  (+ 267 %) вартістю 35 млн дол. (+ 225 %). Покращилась ситуація і з макаронними виробами, яких продано за кордон понад 15 тис. т (+ 22 %) на суму близько      35 млн дол. (+ 25 %).  

Таким чином, зараз відбувається падіння темпів приросту агропродовольчого експорту, зазначають в Українській Асоціації Аграрного Експорту, адже ще в середині нинішнього року він перевищував минулорічний на 17 %. Далося взнаки припинення функціонування «зернового коридору», запровадження заборон на поставки до деяких європейських країн зернових і олійних культур з України, а також ускладнення процедур транзитного перевезення товарів.

Незважаючи на це, продукція з доданою вартістю продовжує стабільно постачатись на зовнішні ринки, зберігаючи товарну структуру і доходи нашого експорту. Невелике загальне зменшення експорту м’яса компенсується зростанням виручки від продажів готових м’ясних виробів, а молочних продуктів – морозива. Відчутно збільшились поставки за кордон яєць та пшеничного борошна. Підвищеним попитом у іноземних споживачів продовжують користуватись макарони і  різні кондитерські вироби українського виробництва. Пожвавлення експорту більшості свіжих овочів є незначним на тлі багатократного зниження за підсумками 2022 року.

Серед несприятливих моментів в УААЕ виділяють скорочення доходів по плодово-ягідній групі, пов’язане зі зниженням експортних цін на яблука, волоські горіхи і заморожені фрукти. Також в нинішньому році менше коштують мед і яйця, обмежуючи ефект від кількісного зростання їх експорту. Поряд з одностороннім продовженням існуючих заборон у вересні Польща додатково розширила їх за рахунок українських борошна і круп, а Угорщина – борошна, олії, меду, деяких видів м’яса тощо. Це створить ще більше перешкод для нашого експорту, який досі сильно обмежений через неможливість повноцінного використання морських портів та попередні заборони з боку сусідніх країн, які тривають понад шість місяців.  В умовах високих ризиків і постійної невизначеності 2023 року українські профільні експортери продовжують орієнтуватись на нові ринки збуту та альтернативні логістичні маршрути, однак це неминуче призводить до збільшення витрат.