Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (26.07.2021-30.07.2021)
Що важливого відбулось в аграрному світі України за цей тиждень? Всі найактуальніші матеріали та найважливіші новини в агродайджесті від Єнота-агровіра.
Добрий ранок, країна героїв.
Я часто їжджу областями, особливо околицями Києва. І спостерігаю картину, як таунхауси чи 30-поверхові будинки витісняють поля із пшеницею, соняшником та іншими нашими любимчиками. То тут комбайн працює між двома ЖК, то там преспідбирач скидає сіно біля торговельного комплексу. Здавалось, мало часу залишилось, коли агро піде далі від Києва, а його замінять нові людські мурашники. Але два роки тому лінія фронту зупинилась і пейзаж вже стає звичним. Чому? Чому ніхто більше не продає землю під будинки? Чому бути фермером стало більш вигідно. Вже краще збирати зернові чи олійні, ніж один раз продати за мільйони землю будівельнику. І слово фермер стає більш вагомим, ніж «Групакомпаній еліт-хмарачос». Відповідь – ціна. Вже нікого не дивує що за тонну кукурудзи дають $250-260 і це влітку, коли новий врожай вже крокує по планеті, а старий вже ніхто не покупає. До речі, краще розібратись із цінами допоможуть аналітики із компанії «Фенікс-агро».
Ну звісно, що людей на планеті більшає, а сама планета ні. Не потрібно бути фінансовим експертом, щоб вказати на підйом векторів на всіх графіках цін харчових продуктів. Тому у найближчі роки село, де залишається більше 90% податків від агропідприємств та всі податки від використання землі, починає виглядати привабливішим для життя, ніж душе місто. І як приклад – реалізація насіння гарбузів зросла втричі?! ШТА?! Або хтось замислив круту Хелоувін-вечірку, або вже купляють все підряд, аби недороге. До теми буде розширений матеріал від наших журналістів про виробництво нішевих культур, які не викликають алергію. Ага, чули цей новий тренд вибагливих урбаністів? Стаття дає відповідь чи готові вітчизняні аграрії та виробники до сучасних викликів? Спойлер – не готові! Йдіть засівайте!
Ціни зростають буквально на все підряд. Ось, приклад тому соєва олія. Наше віно та органічна продукція почало більше продаватись за кордоном. Навіть конопель стали саджати більше.
Перейдемо до цифр тижня.
Цифра тижня № 1: 10-12 тис. грн за одну корову на рік обіцяють в Мінагрополітики малим сімейним фермам.
Коментар Єнота: Все через збільшення цін на зернові, які складають до 80% у собівартості утримання корови. І плавно переходимо до цифри тижня №2.
Цифра тижня № 2: на 16% зросла ціна на молоко протягом року
Коментар Єнота: на другу половину липня середня ціна виробників на молоко 2,5% жирності у плівці 23 липня сягала 20,99 грн/кг (із ПДВ) — на 16% більше, ніж торік.
Цифра тижня № 3: 25 спиртзаводів ДП «Укрспирт» за рік продано на аукціонах.
Коментар Єнота: Кажуть, алкорозпродаж вже створив конкуренцію на спиртовому ринку України.
На тлі цього харчового божевілля, навіть далекий від агро громадянин замислюється над придбанням землі. Так, це гарна інвестиція, кажуть експерти і попит вже пожвавився. Тому не тримайте гроші під подушкою, а купуйте землю, закликає міністр аграрної політики.
Тим більш Мінюст пояснив, що купувати землю можуть фізичні особи з відкритим звичайним ФОПом. А ось рейдери нікуди не ділись. Прикладом є ситуація на Хмельниччині. Там посадовці-рейдери забрали 72 гектара у фермерського господарства «Миролюбне». Правоохоронців просять звернуть увагу. Так, не прокурори, кажуть: «Ба, що коїться!», а люди звертають увагу: «Ну, може, роботу свою зробити»?
Чому в Україні йдять більше курятини, ніж свинини? Відповідь дає вичерпна стаття наших журналістів. І справа не тільки в різниці цін. А ще в АЧС, здоровому харчуванні та сталому розвитку.
Повернемось до гарних новин президент підписав закон «Про пестициди та агрохімікати», яким дозволяється ввезення в Україну дослідних зразків новітніх засобів захисту рослин. Без сучасних ЗЗР Україна жила майже 7 років. Ще три потрібно, аби нові зразки пройшли процедуру реєстрації і ми почали ними користуватись. Не віддаляючись від теми агрохімії, розповім як обрати протруйник для посівної восени.
І на останок, славетна історія Батьків-засновників цукрової галузі в Україні: Симиренко, Яхненко, Харитоненко. З чого починали, які інновації використовувались. Та з якими бізнес-процесами того часу стикались ці троє. Яскраве занурення в історію людей, які знали ціну українській землі ще сто років тому.
Прощаюсь. Не подавайте землю. Заробляйте.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)