Реклама

Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (04.05.2020-08.05.2020)

Коментарі

0

Що важливого відбулось в аграрному світі України за цей тиждень? Всі найактуальніші матеріали та найважливіші новини в агродайджесті від Єнота-агровіра.

Салют, любі друзі!

Минулий тиждень пролився дощами на поля, рятуючи озимі від посухи. Будуть пересіви, та все не так страшно, як прогнозували. Старі агрономи кажуть, що два дощика у травні - то запорука урожаю. Агарії пришвидшили темпи посіву ярових, намагаються захопити влагу. Добре, що опади йдуть помірні, на кшталт крапельного зрошення. Нема злив, руйнуючих структуру грунтів, та й у поле можна зайти з технікою. На жаль, на півдні опадів обмаль. Та щоб не бути голословним, преходжу до фактів.

Цифра тижня № 1: 14,3 тис тонн зерна були перероблені на борошно ПАТ «Аграрний фонд» в квітні поточного року.

Коментар Єнота: Це ж майже половина того, що Аграрний фонд спромігся переробити з початку року! Що за поспіх? Ціни тримають. Людоньки купляють борошно добрими лантухами. Хто-зна скільки сидіти у тому карантині (хай йому грець), а як хліба не привезуть? Воно надійніше спекти самому.

Цифра тижня № 2: 1 тонну свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней імпортувала Україна в травні

Коментар Єнота: От молодці. А свинина українського виробництва тим часом поїхала до ОАЕ, і не якась там тисяча. Майже 100 тис. тонн мяса експортовано з України з початку року, з них три чверті до ОАЕ. А кажуть, мусульманам тільки курку давай.

Цифра тижня № 3: 555 агропродовольчих ринків запрацювали в умовах карантину станом на 6 травня.

Коментар Єнота: Цифра перебільшена. Був я на таких ринках: відкрили м'ясний павільйон, у ньому три продавця — ось і весь ринок, та він у переліку відкритих. Куди фермерам везти ранні овочі, зелень — невідомо. Знов стануть на кримській дорозі та закидають огірками машини «АТБ».

До відкриття ринків експерти ставляться скептично, як і я. У плодоовочевих асоціаціях не беруться прогнозувати, чи буде вдалим запуск ринків в умовах карантину. Кажуть, є багато чинників, які можуть стати на заваді роботи торговельних майданчиків. Невирішеним залишається одне з найголовніших питань — логістика. Хто буде торгувати продукцією? Адже як міський, так і міжміський транспорт не є доступними. Сезон тільки починається, і на збір ягід, овочів та фруктів треба якось залучати людей. Аграріям треба доїхати до поля. З цього приводу опитали багато експертів і фермерів, читайте тут — Відкриття 2.0: як працюватимуть продовольчі ринки в умовах карантину.

І ще трохи про південь та овочі. На Херсонщині 92% місцевого населення на лівобережжі живуть з доходів від виробництва на власних земельних паях. Це близько 400 тисяч домогосподарств. В середньому дохід одного домогосподарства становить 500 тисяч гривень на рік. Для них закриття ринку у Копанях — катастрофа. Побазікали трохи з відомим плодоовочівником Валерієм Федоренко. Всі його знають як спеціаліста по кавунам, та нині він очолив групу картоплярів на Херсонщині. Що там буде з цінами на ранню картоплю, дізнавайтесь тут — Валерій Федоренко: Через високі ціни в минулому сезоні, цьогоріч картоплю садили мало не на асфальті.

Чомусь усі біди посипались на голову аграріїв із південних регіонів. Їхні ранні овочі не можуть доїхати до міст, то ще й платню за воду для поливу полів підняли «до неба». Кажуть, що зухвалі молодчики на Миколаївщині відверто заявляють фермерам, мовляв, нікуди не дінетесь, заплатите оті додаткові 5 копійок за кубометр. І змушені платити, бо води ніде взяти. Тим часом фірми-прокладки заробляють мільйони на тих «копійках». Наші журналісти удвох збирали інформацію на цей матеріал — Монополія на воду: аграріям нав’язують дорогі послуги на зрошення.

Набридло про південь, хочеться чогось геополітичного. На глобальну ситуацію зважив Дмитро Савчук. Свої роздуми він пропонує і вам. На його думку, землевласники починають переглядати свою стратегію щодо розпорядження земельними активами. А що у вас там з договорами оренди? Отож не зайве і перевірити.

На цьому тлі питання «соєвих правок» дещо потмяніли. Та мусимо нагадати. Президент начебто повинен був підписати з дня на день, а все ніяк. Може воно вже не треба? Та ж два роки дії «соєвих правок» в Україні скоротили площі посівів під свиріпою, ріпаком та соєвими бобами на 400 тисяч гектарів. Невизначеність з їх скасуванням зриває форвардні контракти. Запитали в людей знаючих, от — Соєво-ріпаковий зашморг: коли чекати на повернення ПДВ при експорті олійних?

І повернемось до озимих, чим їх будуть пересівати? Тут і до ворожки не ходи, звичайно, кукурузою та соняшником. Ну знайшлися оригінали, які просом хотіли, дехто під пар лишає. Не вірите? Ось опитали агрохолдинги та господарства тут — Пересів озимих: які культури обирають аграрії

А я на вихідних буду книжки читати. Відомі вчені мені порадили таку підбірку, ну про все: живлення, захист, грунти, тваринництво тощо. Ділюсь — Настільна книга. Яку наукову аграрну літературу рекомендують тримати поруч українські вчені

Ну що, мої любі? Достатньо? Ви ще про загибель бджіл хочете? Ну то наступного тижня, будуть вражаючі деталі з цього приводу.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама