Аграрне піке: чому треба нарешті визначитись з оподаткуванням аграріїв

Результати статистики за перший місяць 2016 року невтішні. Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва за січень 2016 рік скоротився на 2,5%  в порівняні з аналогічним періодом минулого року. Продовжується знижатися поголів’я худоби: ВРХ на 3,6%, свиней  на 3,7%, птиці на 3,8%. Це при тому, що сукупний індекс витрат на виробництво сільськогосподарської продукції у 2015 р. виріс до 150,9%, а посівні площі озимих культур під урожай 2016 року зменшилися на 22,9%.

В таких умовах питання захисту інтересів національного сільгоспвиробника стає все гострішим та гострішим. Тому потрібно форсувати прийняття відповідних поправок до Податкового кодексу. Інакше українське сільське господарство увійде в затяжне піке.

Мною особисто був поданий депутатський запит  на Голову Верховної Ради України  щодо термінового законодавчого захисту українських сільгоспвиробників малого та середнього рівня, а також інших платників податків. Суть цього запиту -  в проханні  терміново ініціювати внесення до порядку денного 4-ої сесії Верховної Ради України  проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгосптоваровиробників (реєстр. ном. 3851-1 від 04.02.2016)  та невідкладного його розгляду на відповідному засіданні Верховної Ради України.

Згадаємо, що наприкінці листопада  2014 року  п’ять (щойно створених) депутатських фракцій Верховної Ради України заключили угоду  про коаліцію «Європейська Україна». Одним з пунктів парафованого документу було положення, прямо спрямоване на захист інтересів українських аграріїв. Цей параграф закріпляв збереження до 1 січня  2018 року чинної системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, визначеної Податковим кодексом України і відшкодування ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції.  А також приписував  розроблення до 1 червня  2017 року нової системи оподаткування, яка стимулюватиме розвиток сільськогосподарського виробництва.

Вказаний пункт давав можливість вітчизняним аграріям зберегти конкурентоспроможність, наростити експортний потенціал та забезпечити країну не тільки якісним продовольством, а й стабільними валютними надходженнями. Але на догоду єесівським та емвеефемським чиновникам в грудні 2015 року  уряд (незважаючи на численні протести українських  сільгоспвиробників)  «протиснув» через парламент зміни до Податкового кодексу, які по суті  зруйнували усі перспективи розвитку аграрного сектору української економіки.

Відміна спецрежиму оподаткування  привела до виникнення негативних тенденцій в українському сільському господарстві, особливо серед фермерських та аграрних підприємств малого та середнього рівня. Суттєво знизилась рентабельність вітчизняного сільського господарства, а перед багатьма аграрними підприємствами реально постало питання банкрутства.

Щоб якось залишитися «на плаву»  більшість фермерських та аграрних підприємств вимушені скоротити робочі місця, зменшити виробництво основних продовольчих товарів та відмовити у традиційній підтримці соціальної інфраструктури у сільських районах країни. В подальшому це призведе до зростання соціальної напруженості в державі, збільшення рівня безробіття, зменшення конкурентоспроможності українського сільгоспвиробника та втрати ним експортного потенціалу, що, в свою чергу, сприятиме чималому скороченню валютних надходжень до бюджету країну. Як наслідок, в Україні підвищиться залежність від імпорту продуктів харчування, що приведе до значного зниження рівня продовольчої та сировинної безпеки України.

Зауважу, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу  приймалися поспіхом, не передбачивши продуману систему обліку нових правил (тільки в середині лютого з’явилась нова декларація для с/г виробників). Не були впроваджені перехідні положення, що значно та раптово ускладнило бухгалтерський облік, тим самим розширило базу для адміністративних та штрафних покарань з боку фіскальних органів.

Щоб виправити ситуацію, яка склалась за результатами дій проурядових сил, мною разом з іншими українськими парламентарями (всього 41 народний депутат) та за ініціативою Всеукраїнської аграрної Ради на початку лютого цього року був зареєстрований законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгосптоваровиробників (реєстр. номер 3851-1 від 04.02.2016).

Основною метою даного законопроекту є захист законних інтересів сільськогосподарських товаровиробників та інших платників ПДВ, запровадження рівних та прозорих умов відшкодування ПДВ для всіх платників, їх захист від сваволі посадових осіб контролюючих органів при формуванні податкового кредиту, а також створення умов для стабілізації цін на сільськогосподарські товари і продукти харчування, що виробляються для потреб внутрішнього ринку.

Названим Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається заборона скасування контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками, запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування, відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв та інше.

Зрозуміло, що прийняття даного законопроекту дає час та можливість виважено і обґрунтовано підійти до підготовки комплексної та всебічної програми сприяння аграрній галузі держави, яка в умовах затяжної економічної кризи може стати базою для відродження національної економіки.