Аграрії — Мінфіну: як представники галузі оцінюють податкову реформу

Андрій Ярмак, економіст Інвестиційного департаменту FAO

— Посилення фіскального тиску на підприємства в умовах, коли ніхто і так не хоче інвестувати в країну, на мій погляд, помилкове. Тим більше, що це в першу чергу стосується тваринництва, яке є тією сферою, яка може додавати вартість нашому зерну. З тонни м'яса можна отримати в десять разів більше грошей, ніж з тонни зерна. Що особливо важливо зараз.

Андрій Дикун, голова асоціації «Укрцукор»

— Цукрових заводів ці зміни стосуються передусім через ринок сировини. Тобто, я маю на увазі скорочення сфери використання четвертої групи єдиного податку і, відповідно, кількості підприємств, які на ній працюють. Дуже важно переконати фермера вирощувати цукровий буряк, а не більш рентабельні сою чи соняшник, якщо не дати йому можливість чітко планувати свої витрати, в тому числі і податкові. Зменшення посівів цукрових буряків — це нестача сировини для заводів і, звісно, здорожчання цукру.

Артур Лоза, президент Асоціації свинарів України

— Я категорично проти такого рішення та сподіваюсь, що, обираючи варіант податкової реформи, все ж таки зупиняться на проекті Ніни Южаніної, яка пропонувала перевести тваринників на загальну систему адміністрування ПДВ через два роки. Зараз свинарство знаходиться в дуже важкому стані: внутрішнє споживання стрімко скорочується, експорт через російське ембарго наступного року майже вдвічі скоротиться та складе близько 10 тисяч тонн. А за два роки свинарі б підлаштувалися під ситуацію та були б готові до нових податкових умов.

Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Спілки молочних підприємств

— Молокопереробних підприємств податкові зміни торкаються набагато менше, ніж інших галузей АПК. Але мені здається, що все одно зараз не час для таких серйозних змін податкової системи. Треба спочатку, по-перше, зробити прозорою систему відшкодування ПДВ експортерам, а тільки після цього вводити загальне адміністрування цього податку. А, по-друге, перед збільшенням податкового навантаження треба стабілізувати економіку країни.

Євген Чернишенко, президент асоціації «Теплиці України»

— Протягом багатьох років система спецрежиму ПДВ підтримувала сільське господарство. Я говорю не про теплиці, а загалом про сектор. Коли 20% ПДВ поверталося у господарство, воно завдяки цим коштам працювало, мало змогу будувати, розвиватися і утримуватися на плаву. Нині ту систему ми зрушили і тепер не можемо знайти раціональний баланс між виробництвом та оподаткуванням результатів діяльності. Тож моя позиція щодо можливих змін дуже негативна. Я вважаю, що поки в Україні такий економічний стан, краще не чіпати село.

Сільськогосподарська галузь — єдина, яка поки працює. Тому такі зміни матимуть негативні наслідки. У всьому світі, окрім України та Аргентини, агровиробництво живе на дотаціях. У нас село майже не дотується, а та підтримка, що є (наприклад, на молоко), дуже мізерна. Система, що працювала до цього, дозволяла наповнювати бюджет. Тепер я боюся, що багато сільгоспвиробників будуть вимушені піти у тінь.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

— Багато надій, які я покладав на цю реформу і Мінфін, не збулися. По-перше, Мінфін, відміняючи спецрежим ПДВ, не вирішив наявні проблеми з поверненням ПДВ. Немає ані публічного реєстру заявок на повернення ПДВ, ані строгої черги заяв, ані норми, що податковий кредит не можна відмінити. Тому податкова реформа погіршує ситуацію для аграріїв  кардинально. Крім того, нічого не сказано щодо підтримки тваринників, які не просто втрачають прибутки, а ще будуть змушені платити більше за корми. А всі знають, що тваринництво зараз у глибокій кризі.

Якщо говорити про 4-ту групу, то зараз аграрії  платять навіть більше, ніж могли б при загальній системі. Прибутки невеликі, але державі платять, щоб не мати контактів з інспекторами. Що говорить держава! Ні, ми не згодні отримувати додаткові кошти. Ми хочемо загальну систему оподаткування, ми знаємо, що ви в збитках і мало заплатите, але зате ви будете спілкуватись з інспекторами, в контролюючих органах з'явиться можливість давити і на вас. Фактично четверту групу відміняють, оскільки на ній залишаться тільки підприємства з двома мільйонами доходу. А це господарства з 50-70 гектарами.

Антон Рубан, директор «Дельтафрут»

— Як сільгоспвиробник ставлюся до реформи вкрай негативно. Адже фактично це єдина пільга: державні програми, цільові дотації в нас відсутні, як і дотації на гектари. Ставлять у приклад Захід, але в Угорщині садівники отримують 600 євро дотації на гектар у рік, у Польщі — 200 євро на гектар. Плюс стабільна валюта, кредити під 5%, програми від ЄС та країни щодо компенсації будівництва фруктосховищ, ліній, техніки закладання насаджень і так далі. Якщо у нас заберуть ще й цю останню пільгу, нам, садівникам, важко буде.

Альона Павленко, Наталія Подуст

фото: pixabay.com