Яблуко розбрату: як було заблоковано плодів експорт до ЄС, і хто у цьому винен

Відповідно до Директиви Ради ЄС 2019/523 з 1 вересня 2019 року було змінено умови імпорту ряду свіжих фруктів та овочів. Під заборону потрапили яблука, груші, сливи, перець, томати, баклажани та пасльон.  Виробники відразу почали звинувачувати Держпродспоживслужбу, і говорити, що це може спричинити колапс експортного сезону і коштуватиме їм мільйонних збитків. Втім, як виявилось, у ситуації є провина обох сторін.

У рамках директиви (EU) 2019/523 всі країни, що не входять до Євросоюзу, зобов’язані офіційно оголосити про відсутність у них випадків виявлення певних карантинних організмів, а саме: Enarmonia prunivora Walsh, Grapholita inopinata Heinrich, Rhagoletis pomonella (Walsch), Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say, Neoleucinodes elegantalis (Guenée) та Tephritidae (non-European). Українські виробники відразу відчули це на собі. Хоча з огляду на те, що Україна є країною, вільною від цих організмів, тому що випадків їх виявлення не було, Держпродспоживслужба офіційно запропонувала Європейській Комісії прийняти рішення про безперешкодний імпорті цих товарів. Але експорт  все ж було автоматично призупинено. За інформацією сайту EastFruit, з початку вересня 2019 року імпортери фруктів в країнах ЄС почали відмовлятися від закупівель яблука і груші з України та інших країн, що не входять до Євросоюзу.

Як підкреслив очільник «Української асоціації аграрного експорту», екс-голова «Укрсадпрому» Дмитро Крошка, директива була прийнята у зв'язку зі зміною назв деяких шкідливих організмів або їх статусу. Тому інші країни повинні були привести своє законодавство у відповідність з нею. Оскільки у нас проблем із даними карантинними організмами немає, тож Україні потрібно було просто у встановленій формі, і у встановлений Єврокомісією час попередити, і тоді б проблем із забороною експорту не було. «Для українських компаній-експортерів особливого значення ситуація не має, бо сезон експорту свіжого яблука поки не почався, а до його початку це питання вирішиться. Але про важливість створення і отримання статусу вільних карантинних ділянок виробникам я говорив іще два роки тому, а зробили це одиниці. Українським виробникам свіжої продукції потрібно врахувати, що вимога встановлення вільної від шкідливих організмів ділянки висувається у більшості нових і потенційних ринків збуту, тому до неї потрібно готуватись, а це має робити, у першу чергу, сам виробник, оскільки це його право, а обов'язок державних органів полягає у забезпеченні цього права. Але  ініціатива має належати саме виробникам. Якщо б експорт не розблокували, зазначені українські продукти перестали б розмитнювати у ЄС, а це прямі втрати експортерів як у грошах, так і у репутації. Вони не змогли б завозити яблука навіть шляхом реекспорту через інші країни, якщо буде вказано, що країна походження – Україна», – засвідчив він.

Згоден із ним і економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. Він вважає, у випадку, якби експорт не було б розблоковано, то тільки по яблуку втрати наших виробників яблука в новому сезоні складали б близько $4-5 млн або близько 15% всієї експортної виручки. На своїй сторінці у соціальній мережі він також критично поставився до дій держорганів у цій ситуації. «Враховуючи, що директиву прийняли ще в березні 2019 року, у нас було достатньо часу, щоб на неї відреагувати та підготуватися, забезпечивши безпроблемну роботу для експортерів фруктів та овочів. В інших країнах це було зроблено, а в Україні – ні. І от маємо ситуацію – виробники преміальної якості тепличних томатів, що вклали десятки мільйонів доларів в виробництво, і що заробляють для країни мільйони виручки, зараз втратили свій єдиний ринок збуту. Томати, на відміну від яблук, зберігати 2-3-6-10 місяців неможливо. Тому зараз ці люди несуть прямі збитки від неефективності роботи наших державних органів, які так інтенсивно "євроінтегруються", що зараз втратили доступ на ринок головного партнера і навіть цього не помітили. Також не зрозуміло, хто буде цим займатися, в світлі розпуску Мінагропроду і чи Мінекономіки буде мати ресурс для того, щоб запобігати таким відвертим факапам», – написав він.

Читайте також: Кравцов говорить. Які зміни чекають на «Укрзалізницю» найближчим часом?

Так само критично до ситуації поставився і генеральний менеджер компанії  «Сади Дніпра» і керівник проекту UApple Олександр Пахно. За його словами, Держпродспоживслужба не завжди вчасно реагує на про проблемні моменти і недостаньо роз`яснює виробникам важливість певних змін законодавства, зокрема і у контексті євроінтеграційних процесів. «Ми поки що не експортуємо яблуко, тому для нас це не є такою серйозною проблемою, як для решти виробників. Але ознайомившись із Директивою я розумію, що йдеться про створення та контроль вільних від карантинних організмів ділянок, у господарствах. Я не думаю, що багато виробників їх мають, а отже такі ситуації можуть повторюватись», –  говорить він.

А ось керівник ТОВ «Федорівське» Сергій Токан розповів, що звернувся до фітосанітарних інспекторів із ініціативою створення вільної карантинної ділянки і пройшов усі необхідні процедури та інспектування господарства. «Ми самі робимо вільні ділянки, витрачаємо на це ресурс і сили, адже і минулого, і позаминулого року експортували яблука до Білорусі, Швеції та Великобританії і робили ділянки на вимогу тамтешніх покупців», – засвідчує він. 

Реальна причина

У прес-службі Держпродспоживу на запит Agravery.com повідомили, що інформація, яка нещодавно була оприлюднена в пресі щодо призупинення імпорту овочів та фруктів з України до ЄС є хибною.  Адже, у  дійсності, відповідно до Директиви Ради ЄС 2019/523 з 1 вересня 2019 року змінено умови імпорту ряду свіжих фруктів та овочів, зокрема і для тих, що експортуються з України. Це яблука, груша, слива, перець, пасльон, томати та баклажан. Відповідно до Директиви, зазначена продукція може експортуватись із офіційно встановлених місць виробництва, вільних від певних шкідливих організмів або із зон чи країн вільних від цих шкідливих організмів. "Це природній процес, оскільки кожна країна світу має суверенне право захищати свою територію від занесення карантинних організмів рослин. ЄК прийняла відповідне рішення, яке спрямоване на попередження проникнення на свою територію певних карантинних організмів", - йдеться у відповіді.

Фахівці служби підкреслили, що встановлення місць виробництва, вільних від певних шкідливих організмів, є процедурою визначеною відповідно до міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів Міжнародної конвенції захисту рослин № 10, в Україні цей стандарт імплементовано в національному законодавстві, а саме наказом Мінагрополітики від 07.08.2012 № 487 затверджено Порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки. Тобто механізм є і він працює.

«Механізм встановлення місця виробництва вільних від шкідливих організмів потребує проведення обстеження протягом періоду вегетації рослин, який ще не закінчився, та певних аналізів. Разом з цим наші виробники та експортери не дуже активно встановлювали місця виробництва вільних від зазначених карантинних організмів.При цьому звернень щодо проблемних питань, які стосуються експорту зазначених фруктів та овочів, до Держпродспоживслужби від бізнес-спільноти не надходило», –  зазначили у Держпродспоживслужбі.

Після проведення консультацій з європейськими експертами та  з метою надання можливості експортувати наші овочі та фрукти до ЄС з усієї території країни, а не тільки із місць виробництва вільних від шкідливих організмів, Держпродспоживслужбою у серпні було надіслано до Європейської комісії лист, з проханням визнати Україну країною вільною від визначених в Директиві карантинних організмів.

Слід врахувати, що країн, які звернулися до ЄК з подібною заявкою, досить багато, тому питання розгляду та технічного внесення їх до відповідного переліку вирішується в певній черговості та може зайняти який час. Після прийняття ЕК рішення щодо визнання України вільної від визначених карантинних організмів Український ринок може мати певні преференції перед експортерами овочів та фруктів, зокрема РФ, Білорусією, Молдовою та інших. У випадку прийняття ЄК позитивного рішення виробники можуть збільшити об’єми торгівлі якісною продукцією з ЄС. Втім, як запевнили у Держпродспоживслужбі, на українського споживача ніяким чином рішення ЄК не вплине.

Читайте також: Syngenta+Cropio: навіщо світовий гігант придбав український стартап

У процесі підготовки цього матеріалу стало відомо, що  5 вересня 2019 року на сайті Єврокомісії уже з’явилась інформація про позитивне рішення щодо України, і вона була включена до Переліку країн, які можуть експортувати до ЄС низку свіжих фруктів та овочів. «У результаті проведеної роботи Держпродспоживслужби з Європейською Комісією щодо надання безперешкодного експорту фруктів та овочів, визначених Директивою Ради ЄС Україна включена до переліку країн, які можуть експортувати Malus Mill, Pyrus L., Prunus L., Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L.,та Solanum melongena L. до ЄС», – прокоментував директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва –  головний державний фітосанітарний інспектор України Андрій Челомбітко.