Зустрілись якось фермери... Англієць

Українських фермерів влада любить звинувачувати в тому, що вони живуть набагато краще, ніж звикли уявляти, та навіть не розуміють, які проблеми мають їх колеги в інших країнах. Але чи є це правдою? Agravery.com вирішив започаткувати проект про життя та реалії роботи звичайних фермерів різних країн та порівняти їх між собою, як в анекдотах, де зустрілись, наприклад, англієць, німець та українець.

Зустрілися якось фермери та англієць каже...

Про розмір

Моя ферма невеличка для Великої Британії. Великим вважається господарство від 2000 до 8000 гектарів. Але, окрім ферми, я ще маю свій журнал про сільське господарство.

Про головну проблему

Для Британії – це Лисохвіст польовий (Alopecurus myosuroides). Це проблема для більш ніж тисячі ферм по всій країні. Цей бур’ян робить вирощування тритикале надзвичайно складним, окрім того, він формує дуже багато насіння, завдяки чому з кожним роком засміченість зростає. Аби його стримувати – потрібна дуже висока ефективність гербіцидів, на рівні 95%. Але, справа в тому, що Лисохвіст стійкий до більшості хімічних препаратів, тому їх ефективність недостатня. Виключенням є лише один гербіцид компанії Bayer, він має надзвичайну ефективність. Але і тут є проблема, він лише один і ми його використовуємо дуже часто. Це з часом призведе до того, що бур’ян стане стійким і до нього. Тому ми вимушені контролювати лисохвіст іншими способами. Найкращим інструментом є сівозміна. Для того, аби вивести з поля цю небажану рослинність, потрібно п’ять років. І я бачив господарства, які у сівозміні за цей термін повністю позбулись Лисохвосту. Але я бачив, як невеличкі господарства намагались після цього відмовитись від використання гербіцидів на основі гліфосату і цей бур’ян знову повертався на їх поля.

фото: twitter Tom Allen-Stevens

Читайте також: Зустрілись якось фермери... Німець

Про заборону пестицидів

Анонсована заборона гліфосату також зменшить кількість інструментів контролю Лисохвосту польового, оскільки це єдиний контактний гербіцид, який здатен контролювати цей бур’ян. Звісно, є і інші продукти, наприклад флуфенацет чи пендиметалін, які також мають на нього вплив. Але це ґрунтові гербіциди, що значно обмежує їх використання.

Іншою проблемою є заборона неонікотиноїдів. Це суттєво знизило врожайність ріпаку. Декілька років тому я думав так: нічого страшного, ну заборонили і що, впораюсь і без неонікотиноїдів. І я перестав їх використовувати. В результаті, кількість хрестоцвітних блішок почало збільшуватись із року в рік. Це набуло розмірів епідемії. Через це об’єми вирощування ріпаку як в Англії, так і в усій Європі, впали і ми вимушені були почати імпортувати цю культуру аби забезпечити власний ринок. Мої врожаї ріпаку впали з 4,5 тонн до 3,6 тонн з гектару цього року. І це найкращий врожай, який я збирав після того, як заборонили неонікотиноїди. Цього року ми майже нічого не втратили, тоді як зазвичай ситуація гірша. І я скажу так, багато фермерів Британії були б просто у захваті, якби також отримали такий врожай. Але, при нинішніх цінах на цю культуру 3,6 тонн – це та врожайність, яка робить ріпак вигідним. Нижча врожайність робить культуру нерентабельною.

фото: twitter Tom Allen-Stevens

Про систему живлення

Здебільшого ми використовуємо аміачну селітру і іноді карбамід. А от фосфор та калій ми не вносимо взагалі, оскільки маємо достатню кількість цих елементів в ґрунті. Аміачну селітру ми вносимо у прикориневу зону. Об’єм внесених добрив залежить від того, який врожай ми плануємо отримати. Я нещодавно був у мого колеги з Уельсу, він вирішив закласти дослід на ячмені. Звичайна норма аміачної селітри становила 190 кг/га, а на дослідній ділянці він збільшив норму внесення до 250 кг/га. Окрім цього, на ділянці була застосована найкраща система захисту від хвороб та використовувались регулятори росту. В результаті він отримав на третину більше врожаю з гектару та на 50% більше соломи, яку він потім продав. Економічно це себе повністю виправдало.

Трітікале.  фото: twitter Tom Allen-Stevens

Читайте також: Заскочити в останній вагон: що буде, якщо з наступного року фермери не отримуватимуть дотацій?

Про Brexit

Мені не подобається нова політика ЄС. Мені здається, що цей союз рухається у невірному напрямку і тягне нас за собою. Це як танкер, ти не можеш вплинути на курс і єдине, що тобі залишається, – це зійти з нього. Але, якщо ти знаєш, який у тебе курс, ти принаймні можеш планувати свій бізнес. Тоді як, проголосувавши за вихід з ЕС, ми втратимо на певний час цю стабільність. Ми не знаємо, як будуть складатись наші ділові відносини з Європою після Брекзіту. Проте, більшість аграріїв країни все-одно підтримують вихід з ЄС, оскільки ми вважаємо, що у довгостроковій перспективі це буде краще для нас.

Про техніку

На господарство ми маємо п’ять тракторів, самохідний обприскувач і комбайн CLAAS Lexion 770 та два посівних комплекси. Horsch Sprinter був придбаний нещодавно, а ще одна сівалка слугує господарству вже близько 20 років і вона досі гарно виконує свою роботу. Зазвичай ми щось докупляємо раз на п’ять років. Так, цього сезону був придбаний б/в комбайн, а попередній відпрацював п’ять сезонів.

 фото: twitter Tom Allen-Stevens

Ця розмова відбувалась під час поїздки до Німеччини на конференцію "Future of Farming Dialogue 2019", організoвану компанією Bayer.