Реклама

Закон грошей: яку валютну лібералізацію отримає український бізнес?

журналіст Agravery.com

МЕРТ не зможе блокувати валютні розрахунки експортерів, але НБУ все рівно обмежуватиме вивід капіталів закордон. Бізнесу потрібне краще регулювання обігу валют.

Минулоріч українські цукровари експортували найбільший за останні 5 років обсяг цукру. Зокрема, якщо у 2015 році з України товару вивезли на $162,7 млн, у 2016 році – $352 млн, то у 2017 році – одразу на $417,3 млн.

Цей «цукровий» рекорд міг і не відбутись через дії Мінекономрозвитку. Минулоріч, у розпал експортного сезону, МЕРТ заборонило компанії «Радехівцукор» будь-які розрахунки в іноземній валюті, зокрема приймати оплату за поставлений товар. У міністерстві вирішили, що «Радехівцукор» «приховало» від держави $6 тис. Цю суму компанія недоотримала після поставки незначного обсягу цукру до Польщі у 2012 році, розповідає голова Ради з питань експорту Богдан Шаповал. Аби МЕРТ не заважало експортувати вироблене, «Радехівцукор» мав добитись від своїх польських партнерів 6 тисяч доларів боргу, з яких половину – неодмінно продати державі, як вимагає чинне законодавство. «Судові витрати були набагато вищі від суми боргу, але компанія повернула свої гроші та дозвіл розраховуватись валютою», - розповідає Шаповал.

Наскільки часто МЕРТ забороняє компаніям розрахунки валютою, зокрема за експортований товар, підприємці розповідати не хочуть. За словами голови правління Центру громадської експертизи Любомира Чорнія, минулого року майже 80% експортерів отримали тимчасову заборону на валютні операції від Мінекономрозвитку. «Валютні» санкції від МЕРТ щороку обходяться українському бізнесу майже у мільярд гривень, кажуть в Національному банку України.

«Український бізнес навчився виживати, попри недолуге «валютне» регулювання держави. На обході регуляторних заборон у розрахунках із закордонними покупцями побудована ціла галузь тіньової економіки», - каже директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. Але для 82% українських експортерів саме обмеження на розрахунки іноземною валютою заважають розширити обсяги поставок закордон, наголошує Чорній.

Півроку навколо світу

У самому Мінекономрозвитку кажуть, що забороняти експортерам розрахунки валютою дозволяє закон «Про систему валютного регулювання», ухвалений ще 1993 року. За нормами цього закону, експортери, зокрема аграрні, мають поставити товар та отримати гроші не більше ніж за 180 днів. При цьому половину суми в іноземній валюті експортер має неодмінно продати державі. Якщо оплата за проданий крам затримується довше, ніж за 180 днів, експортер має неодмінно отримати сертифікат від Торговельно-промислової палати України. Якщо ж підприємець не зміг отримати такий сертифікат, Мінекономрозвитку має право заборонити розрахунки іноземною валютою. Окрім цього, Національний банк України має право дозволяти або забороняти українським компаніям відкривати рахунки в іноземних банках.

Закон «Про систему валютного регулювання» також дозволяє НБУ обмежувати вивід закордон капіталів у іноземній валюті. І така норма шкодить уже привабливості України для іноземних інвесторів, додає спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів компанії Dragon Capital Сергій Фурса. За словами експерта, саме через ризик «заморозки» інвестицій та невиплати дивідендів іноземні бізнесмени не хочуть розвивати свій бізнес в Україні. Слова Фурси підтверджуються даними Держстату. За січень-вересень 2017 року в економіку нашої країни надійшло лише $1,2 млрд прямого іноземного акціонерного капіталу іноземних інвесторів, з яких $1 дали європейські інвестори. Загальна сума іноземного капіталу в економіці країни була $45 млрд, з яких на аграрний сектор припадало $0,63 млрд, промисловість – $9,6 млрд, операції у фінансовому секторі – $10,2 млрд. 

Таке валютне законодавство не відповідає реаліям сучасної міжнародної торгівлі, коментує Чорній. По-перше, експортна операція і справді може затягнутись довше, ніж на півроку, без вини жодного із учасників угоди. По-друге, у більшості країн експортери отримують плату за свої товари без жодного втручання держави. Натомість, через недолуге «валютне» регулювання Україна потрапила у дев’ятку найгірших країн за свободою економічної діяльності, за версією Світового банку, наголошує голова правління Центру громадської експертизи. «Ми намагались американському раднику пояснити фантастичну фабулу нашого «індивідуальне ліцензування за порушення умов валютного регулювання», але нам не вистачило і декількох годин», - розповідає Чорній. Зрештою, Угода про Асоціацію з ЄС передбачає, що Україна має стати частиною ринку обігу валют Європейського союзу. Але чинне валютне законодавство суперечить вимогам директиви ЄС 88/361 про валютний обмін, говорить експерт групи Реформа фінансового сектору Реанімаційного пакету реформ (РПР) Роман Сульжик. 

Банк обмежень

Теоретично, позбавити підприємців обмежень від «валютних» обмежень МЕРТ та НБУ мав би законопроект №8157 «Про валюту», каже народний депутат Олена Сотник. Цей документ 17 травня ВР ухвалила у першому читанні. За текстом законопроекту, МЕРТ втратить право забороняти підприємцям розрахунки в іноземній валюті за експортний товар. Також втратить чинність ліміт у 180 днів на закриття угоди з іноземними партнерами. Водночас, для НБУ і далі зможе обмежувати вивід закордон капіталів закордонних інвесторів. Також – дозволяти або забороняти українським підприємцям відкривати рахунки в іноземних банках.

У Нацбанку говорять, що такі норми законопроекту відповідають директивам ЄС про обіг валют. Водночас -  зберігають «мінімально необхідні повноваження», потрібні завадити раптовому відпливу короткострокового капіталу та «дестабілізації валютного ринку». «Тактика будь-якої інституції – контролювати все і ні за що не відповідати», - коментує нардеп Сотник повноваження Нацбанку за текстом законопроекту №8157. Якщо ж законопроект вступить у дію, українські підприємці будуть обмежені у залученні іноземного фінансування, зокрема в агросектор.Також – обмежені у праві брати участь у державних закупівлях інших країн, в рамках програми Government Procurement Agreement Світової організації торгівлі, нарікає керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Гуртом половину місяця

У підприємців є два тижні, щоб «їхні» поправки потрапили до тесту законопроекту №8157 на друге читання, каже Сотник. «З цього може початись серія економічних свобод, яких очікували ще з часів Майдану. Якщо бізнес цього не зрозуміє, наступні два роки годі очікувати хоч якихось реформ в економіці», - наголошує нардеп. Найголовніше, чого зараз потрібно добиватись підприємцям – право на безлімітний вивід капіталів закордон та на відкриття рахунків в іноземних банках, кажуть в Центрі економічної стратегії. Інша справа, що зараз український бізнес недостатньо консолідований, аби добитись ухвалення сприятливого для себе валютного регулювання, каже Анатолій Амелін. Хоча, додає діяч, «український середній клас пам’ятає, що владу потрібно контролювати». 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама