Водний баланс: як агрокомпанії допомагають боротися із зневодненням

Agravery.com писав про те, що більше дев’яти тисяч компаній зі ста шістдесяти двох країн світу вирішили, що права людини, гідні трудові відносини, відповідальне ставлення до екології та боротьба з корупцією не просто чесноти, але й те, що є в основі діяльності свідомого бізнесу. Та приєдналися до Глобального договору Організації Об'єднаних Націй. За підтримки агрохолдингу “Астарта-Київ” в проекті “Сталий розвиток заради життя” ми говоримо про проблеми та шляхи досягнення всіх 17 цілей в агросекторі та сільський місцевості. Кліматичні зміни роблять актуальнішою сьому ціль «Сталого розвитку заради життя» – економія водного ресурсу. Раціональне використання природних ресурсів є завданням номер один для цілого світу. А без води і не туди, і не сюди.

Україна вважається країною, у якій вода є доступним ресурсом. За оцінками  Державного агентства водних  ресурсів України, загальна кількість поновлюваних поверхневих вод становить 136,61 км³/рік, а внутрішніх поновлюваних поверхневих вод – 53,1 км³/рік. Водні ресурси України забезпечуються із 8 басейнів: Дніпра (41%), Дністра (18%), Тиси (13%), Південного Бугу (7%), Пруту (6%), прибережних вод (6%), Сіверського Дінця (5%) та Північного Бугу (4%).

Внутрішні ресурси підземних вод оцінюються на рівні 20 км³/рік. Артезіанські свердловини знаходяться на глибині 100-150 метрів на півночі, та 500-600 метрів на півдні країни. Лідером видобування водних ресурсів є Донецька область (14%), інші великі споживачі водного ресурсу – Дніпропетровська та Херсонська області. Об’єми використаної води наразі оцінюються у 19,24 км³/рік. Для порівняння, у 1992 році ця цифра становила 26 км³/рік.

В той же час, слід зазначити, що для нашої держави характерний нерівномірний розподіл водних ресурсів. Ми маємо наступну ситуацію: великий брак водних ресурсів у районах зосередження потужних водоспоживачів, а саме на півдні та сході, та достатній рівень води на півночі й заході країни. Сумарна кількість водних об’єктів країни займає площу 24,2 тис.кв.км, що становить всього 4,0% від її загальної території.

Читайте також: Регіони говорять: як проходить сезон сертифікації насіння в Україні

Територія України має не дуже густу річкову мережу (середнє значення – 0,34 км/кв.км). Як зазначає проектний менеджер реформи Сталого використання водних ресурсів Команди підтримки реформ при Мінприроди Володимир Білоконь, у країні недостатня кількість природних водойм та запасів підземних вод, а болота, що були природним регулятором водності річок, на сьогоднішній день наполовину осушені. У майже 1200 населених пунктів України воду привозять.

До здобуття Незалежності, структура використання водних ресурсів України була такою: 30% йшло на потреби сільського господарства, 52% – на промислове виробництво, решта – на комунальне споживання та інші потреби. За даними FAO AQUASTAT, сучасна структура споживання води в Україні значно переорієнтувалася в бік промисловості. Наразі, близько 70% усієї видобутої води споживається промисловістю, 24% припадає на комунальні потреби, і лише 6% - на сільське господарство.

«Це пов’язано, перш за все, із значним скороченням зрошення: наразі, фактично зрошуються лише 27% тих земель, що мають обладнання для іригації. Використання водних ресурсів харчовою промисловістю становило 126 млн м3 у 2012 році. Значне падіння використання води (на 24%) спостерігалося протягом глобальної економічної кризи у 2008-2009 роках, коли суттєво скоротилися і обсяги виробництва харчової продукції в Україні», - зазначив він.

Особливу увагу потрібно звернути увагу на якість води в АПК (вода для ферм, систем зрошення та поливу). Зрошення - це одне з основних напрямків водоспоживання у сільському господарстві. Agravery.com уже неодноразово порушував цю тему у своїх публікаціях. На відміну від «великого зрошування», крапельне економить воду, доставляючи її прямо до коріння рослини. За підрахунками експертів, економія води становитиме 20-25%, що стимулює а великі агрокомпанії впроваджувати масштабні проекти зі зрошення.  

Слід також розуміти, що незадовільна якість води при поливі може позначитися на зрошуваних культурах і ґрунтах внаслідок: накопичення солей у кореневій системі, зниження проникності ґрунту, переносу хвороботворних організмів чи забруднюючих речовин. Незадовільна якість води негативно впливає на худобу, викликаючи хвороби, знижуючи прирости ваги тварин та якість продукції тваринництва, може привести навіть до летальних випадків. Недостатнє очищення води  на підприємствах харчової промисловості, в свою чергу, може впливати на здоров’я людей та проблем у навколишньому середовищі та природніх водоймах, що пов’язано із викидами неочищених промислових вод.

Взяти воду під контроль

Держава втілює низку  заходів, щоправда, здебільшого вони зараз спрямовані на моніторинг ситуації. Як повідомили Agravery.com у Держводагенстві, на початку червня цього року відомство відкрило дані про якість води в українських поверхневих водоймах. Вони опубліковані на державному порталі відкритих даних. За даними Global Open Data Index, дані про якість води доступні в електронному вигляді тільки в 15 країнах світу. До цього моменту відомості про вміст шкідливих речовин у поверхневих водоймах, з яких українці отримують воду для пиття та побутових потреб, були недоступними. Перший заступник голови Державного агентства з питань електронного уряду Олексій Вискуб запевнив, що це лише перші кроки до цілковитої відкритості даних.

Не «дрімає» і Мінекології –  у минулому місяці презентували перший в Україні екологічний бот SaveEcoBot, який агрегує ряд екологічних даних, зокрема, екологічні дані із будь-якої області України про конкретне порушення екозаконодавства зокрема і що стосується водних ресурсів. Екобот моніторить оновлення даних про дозволи на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств-забруднювачів 1, 2 та 3 груп, спеціальні дозволи на користування надрами та водокористування, а також інформацію про ліцензії на поводження з небезпечними відходами і дані щодо суб’єктів господарювання із податковим боргом.

Втім, як говорять опитані Agravery.com підприємці тих заходів, які вживає держава, замало аби налагодити ефективну співпрацю між нею та водокористувачами – вся водогосподарська мережа є застарілою, а тих коштів, які виділяються, на її оновлення і підтримання  замало. Тому вони вимушені взяти цю справу під свій контроль  та  самостійно спроваджувати водоощадні технології (зокрема збільшувати площі під зрошенням) та встановлювати системи очищення води на підприємствах та модернізувати шляхи контролю стічних вод тощо.

Читайте також: Баки Батьківщини: чи захищені аграрії від перебоїв із поставками пального?

Так, приміром, агропромхолдинг «Астарта» залучившись фінансовою підтримкою міжнародних фінансових інституцій у проектах будівництва та модернізації виробництв обов’язково впроваджує новітні ресурсозберігаючі технології  та системи очищення води. Компанія веде постійний пошук та впровадження інноваційних способів збереження природніх ресурсів на етапі вибору та закупівлі технологічного обладнання як під час модернізації, так і під час будівництва нових об’єктів. Майже на всіх заводах агропромхолдингу модернізовано систему градирень, що дозволяє зменшувати використання поверхневих водних ресурсів в середньому на 30%. Повертаючись до організаційних заходів зменшення використання водних ресурсів, компанія проводить роз’яснювальну на навчальну роботу з персоналом щодо необхідності раціонального використання всіх видів природніх ресурсів, води у тому числі. На заводах компанії удосконалено систему обліку водних ресурсів, частково виконано модернізацію та встановлення нових насосів і проведено заміну трубопроводів постачання свіжої води.

«З 2012 року в компанії розроблена та реалізується Програма впровадження найкращих доступних технік та технологій для цукрових заводів. В рамках її реалізації на Яреськівському цукровому заводі впроваджено цілу низку технічних рішень щодо зменшення споживання водних ресурсів. Так, тільки у 2017 році встановлено приймальну мішалку маточного утфелю та нові шнеки для транспортування невіджатого жому, виконано модернізацію теплової схеми та інше. Встановлено новий жомовий прес та впроваджено систему подачі флокулянта у ТОВ «Наркевицький цукровий завод». Також окремо хочеться виділити проект автоматизації подачі річкової води на Кобеляцькому цукровому заводі, через високий рівень його ефективності. Завдяки цьому проекту вдалось зменшити використання водних ресурсів на 15% від фактичного використання води», - говорить начальник відділу екології, охорони праці та сертифікації компанії Катерина Банщікова.

Фінансовий директор  компанії Agrofusion Іван Сакаль з Херсонщини розповів, що всі 26 тис. га томатів на сьогодні вони вирощують під краплинним зрошенням при чому весь проект вони робили з «нуля» за кредитні кошти міжнародних інституцій. «Наші промислові потужності  по виробництву томатної пасти також працюють за всіма вимогами ISO 22000, що автоматично  має на увазі контроль обігу та використання чистої води», - зазначив він. 

Не стоять осторонь проблеми економії водного ресурсу і дрібні та середні фермери. Підвищення ціни за промислове водокористування від 2 до 10 разів, про що уже писав раніше Agravery.com, ставить їх у більш складні умови. Президент української Асоціації виробників картоплі, голова ФГ «Ельдорадо» (Київська область) Юрій Антропов розповів, що кількість поливів довелось зменшити в рази, до того ж, оптимізувати затрати на вирощування – обирати більш посухостійкі сорти і переглянути технологію на більш водозберігальну.

А ще, агрокомпанії, розуміючи потребу у чистій воді у селах та містечках, самостійно реалізують проекти по бурінню свердловин для населення та забезпечення мешканців водою. Приміром, тільки за 2017 рік сукупний бюджет на проекти по зменшенню промислового споживання водних ресурсів та проекти «чистої води» у громадах у «Астарти» склав майже 43 млн грн. За минулий рік на територіях діяльності агропромхолдингу пробурено 21 артезіанську свердловину та прокладено в сільських територіях 10 водогонів. У смт. Новооржиця, де розташовано цукровий завод компанії, з 2016 по 2021 рік місцева влада прийняла програму повної реконструкції системи водопостачання селища, половину робіт вже зроблено (реконструкція насосної станції, заміна трубогонів) і за рахунок кошт бюджету громади, і за рахунок фінансування агропромхолдингу. Важливими є також місцеві ініціативи по розчищенню та благоустрою водойм. Цікавим є ініційований молоддю проект «Карасик» у Козельщинському районі, Полтавської області. Він спрямований на відновлення зони відпочинку, очищення місцевого ставка та джерела, облагодження території пляжу та  встановлення волейбольного майданчику. Вже зараз прибрано сміття та очищено дно ставка, запроваджуються роботи по ремонту переливної труби водойми.

Шукати варіанти раціоналізації

Що ж можна зробити, аби вода стала більш чистою та доступною? Згідно із рекомендаціями ФАО, ефективним способом зниження «тиску» на водні екосистеми і сільську екологію є обмеження скидання забруднюючих речовин із джерел, або перехоплення їх перш, ніж вони потраплять в уразливі екосистеми. За межами ферм витрати на очистку в значній мірі зростають. 

Один із способів досягнення цього - вироблення політики та заходів стимулювання - наприклад, податків і субсидій, які спонукають людей та бізнес переходити до більш відповідального споживання.

Є багато хороших практик, за допомогою яких  можна мінімізувати використання добрив і пестицидів, створення буферних зон уздовж водотоків і кордонів ферм, або вдосконалення схем по контролю дренажу. Агропромисловість продукує найбільшу за обсягами кількість стічних вод. Тому надзвичайно важливим є прийняття найкращих сільськогосподарських практик з метою запобігти викидання шкідливих речовин та забруднення водойм фермерами.  Нижче підібрано набір порад, що можуть допомогти досягти цілей сталого використання води.

Встановлення буферних зон. Організація захисних зон навколо поверхневих водостоків часто демонструють свою ефективність у зменшенні забруднення водойм. Вони насаджуються у вигляді смуги на полях або вздовж річки, що містять дерева, чагарники та інші рослини. Це застосовується, коли забруднення сільського господарства залежить від факторів, непідконтрольних фермерам (наприклад, сильні дощі, що сприяють ерозії чи стоку забруднюючих речовин).    

Читайте також: Q&A: що таке ад'юванти у сільському господарстві та навіщо вони потрібні?

Контроль використання пестицидів. Йдеться про мінімізацію та раціоналізацію використання хімікатів для боротьби зі шкідниками. Небезпека полягає в тому, що за рахунок змиву добрив з поверхні полів в поверхневі стоки (річки, озера, моря та ін.), в процесі водної та вітрової ерозії ґрунту, при передозуванні і безконтрольному використанні мінеральних добрив вміст біогенних елементів в ґрунті і воді може досягати токсичного рівня. Не менш важливі технології точного землеробства які також слугують цій меті – контролю та оптимізації використання пестицидів.  Приміром,   «Астарта» буде продовжувати курс на впровадження  сучасних IT-рішень, що необхідні для точного землеробства. Так, наприкінці серпня ЄБРР надав кредит на поповнення оборотного капіталу в сумі $20 млн дочірнім підприємствам холдингу. Ці кошти, зокрема, будуть спрямовані на подальше впродження IT-проектів для розвитку технологій точного землеробства в компанії. У компанії сподіваються, що сучасні сільськогосподарські технології дозволять підвищити врожайність сільськогосподарських культур і зменшити використання мінеральних добрив на 15%.

Інфраструктура. Часто у сільськогосподарських об’єктах відсутня система збору, зберігання і утилізації забрудненого поверхневого стоку з території. Споруджені на деяких фермах, як вимушений захід, системи відкритої зливової каналізації із збором стоку в земляні ставки зроблені на примітивному рівні і не можуть повністю виключити надходження стоку у водні об'єкти. Найчастіше стік, забруднений гноєм, по рельєфу стікає в найближчий водний об'єкт. У період інтенсивного сніготанення і зливових дощів можливе надмірне забруднення водойму.  

Потреба господарського підходу до водокористування є на всіх рівнях: з боку держави, бізнесу, громади, зрештою, в кожній оселі. Він вимагає відповідального споживання, проведення досліджень та інновацій, а також узгоджених зусиль, спрямованих на підвищення обізнаності про необхідність змін. Лише така стратегія допоможе вийти на рівень сталого водокористування. І діяти потрібно вже сьогодні. Адже, ми пізнаємо цінність води лише тоді, коли колодязь пересихає.