ТОП-5 проблем переробки молока на думку FAO

Поясню по кожній з позицій:

1. Переробник вважає, що "Постійні непорозуміння між виробниками молока та переробниками" – це проблема, і ставить її на перше місце. На мій же погляд – це стандартна та природна ситуація в бізнес-відносинах. Для покупця завжди дорого, а для продавця дешево. В усіх країнах світу. Хороший переробник має відповідні відносини з постачальниками. Отже, такої проблеми не існує – це лише робочий момент.

2. "Недостатній контроль з боку контролюючих органів за якістю молочної сировини, що виробляється". Я б хотів думати, що це жарт, але це дійсно було написано!!! Шановні переробники, ВИ САМІ ВИРІШУЄТЕ яку сировину купувати!!!! Вже б тоді написали про те, що переробників контролюючі органи недостатньо ретельно контролюють по якості продукції та фальсифікату, то це вже було б ближче до правди:). А взагалі, на мій погляд, занадто багато переробників займається купівлею "чорного" молока. Вони готові закривати очі на повну невідповідність молока навіть другому ґатунку, лише б не втрати об’єм. То це теж проблема контролюючих органів?! На мій погляд, ця проблема якраз є проблемою неефективного управління процесами закупки молока переробниками, на їхньої неспроможністю налагодити нормальні відносини з постачальниками. Звичайно, це також є наслідком загальної неефективності молочних підприємств та їхнього слабкого менеджменту, що призводить до неспроможності платити адекватну ціну за адекватну якість сировини.

3. "Збільшення конкуренції з боку нелегально працюючих підприємств". До таких можна віднести і бабусь, що продають молоко, сир та сметану на базарі. Я багато разів показував цифри, які говорять, що в цьому сегменті обертається близько 20 млрд. грн і це сегмент зростає, в той час, коли переробка молока знижується. Але це ж проблема якраз не контролюючих органів, а переробників!!! Бабусі з пенсією 1 тис. грн виграють конкуренцію у переробників з оборотами в десятки та сотні мільйонів! І роблять це тому, що працюють над просуванням – вони йдуть до споживача та значно ефективніше переконують його купити у неї молоко, сметану, чи сир, ніж наші переробники! Що ж вам, шановні переробники, заважає створити бодай одну нормальну асоціацію переробників, створити власну систему контролю якості та просування якісної сировини? За мізерні 2 млн доларів (це навіть не 0,01% від обороту галузі!) можна організувати прекрасну інформаційну кампанію, що пояснить українцям, чому небезпечно купувати такі продукти на базарах, і все. Отже, в черговий раз - це банальне перекладання відповідальності на інших.

4. "Постійне зменшення кількості молочної сировини" взагалі не є проблемою, на мою думку. Адже більшість молочних підприємств мала проблеми з реалізацією готової продукції в останні роки. Ще раз повторюся, 20 млрд - це оборот, який проходить повз переробників. Просто зробіть те, що я написав вище, і у вас не буде проблем з сировиною. Ще один момент – платіть більше за молоко ґатунку екстра, і у професійних виробників буде стимул розвивати виробництво. Третє - управляйте ефективно власним бізнесом: не тільки логістикою, але й маркетингом, і у вас відразу будуть гроші на сировину, та й виробники будуть активніше збільшувати об'єми виробництва.

5. “Обмежений доступ до фінансових ресурсів”. Це не проблема молочної галузі - це проблема всіх галузей без виключення. А от молочники не повинні на це скаржитися взагалі! Адже багато років підряд вони заробляли по 100% маржі на експорті сиру до РФ, і, при цьому не збудували жодного нового заводу за ці гроші (ок, парочка нових є, але у них і проблем немає)! Вони не підвищували ефективність, не інвестували в маркетинг і т.п. Куди пішли ці фінанси? Їх банально «прогуляли». Причому всі. Маючи 100% маржі, можна було мати 200%, та половина грошей банально розкрадалася на кожному етапі, адже власники не приділяли уваги бізнесу, який і так дає гроші.

Хочу додати, що проблеми починаються та закінчуються на власниках підприємств з переробки молока. Найманий менеджер лише є ретранслятором їхньої філософії бізнесу, та їхньої ментальності. Адже менеджера підбирають саме під таку ментальність. Приємно, що зараз є значний прогрес у власників, врешті почалися позитивні зрушення на підприємствах, але цього недостатньо. Потрібно зробити значно більше, ніж робиться зараз, щоб галузь можна було назвати оздоровленою. Навіть переробники констатують, що професійні виробники молока зараз попереду від переробників, що вони розвиваються краще і швидше. Чому так сталося?

Коли мене попросили допомогти з розробкою стратегії розвитку молочної галузі, щоб зосередити зусилля на швидкому та сталому її розвитку, ми відразу відкинули ті речі, на які ми не можемо напряму впливати! Тобто зовнішні фактори, на які ми не впливаємо, і які залежать від держави, погоди, і т.п., не розглядалися як проблеми взагалі. І це була позиція фермерів! Вони протягом багатьох років розвивалися в умовах, коли потрібно було конкурувати і виживати, не маючи надприбутків, і це зробило їх сильнішими і стійкішими. Вони звикли сподіватися лише на себе. В той же час переробники регулярно говорять про поганих журналістів, дорогі кредити, занадто прискіпливий контроль, або його дефіцит, і купу всього іншого, але не про те, що дійсно важливо.

Щоб не бути голослівним, назву мій топ-5 проблем, які, на мій погляд, є дійсно важливими та актуальними в галузі переробки молока:

1. Менеджмент. І далі – це величезна проблема. Страшенні дірки існують в ефективності на кожному етапі заготівлі, виробництва, і, особливо, маркетингу. Відверто скажу, що молочна переробка, на мій погляд, має найслабкіший менеджмент з усіх сегментів агробізнесу України.

Маленький приклад – ФАО та ЄБРР організовували навчальну поїздку до США. Єдиний представник переробників в останній момент відмовився від участі. А от з восьми виробників що були в поїздці, семеро володіли англійською! Коли ми спілкувалися з фермерами, переробниками та науковцями в США, вони були дуже приємно вражені рівнем спілкування.

А що переробники? В першій місії по просуванню експорту молокопродуктів, виявилося що більшість експортних менеджерів навіть не володіє англійською!!! Я зараз не говорю про інші аспекти, бо з ними ситуація є ще гіршою.

2. Відсутність асоціації переробників молока, яка б дійсно працювала на галузь, і займалася питаннями просування експорту, просування внутрішнього споживання, боротьби з неякісною продукцією, модернізацією, накопиченням знань, досвіду, тощо.

У нас ситуація є смішною – просуванням експорту молокопродуктів займається Асоціація виробників молока, члени якої не виробляють молокопродукти і не експортують їх! Але фермери розуміють, що без експорту, не буде попиту на молоко! Фактично фермери ще й допомагають безпорадним переробникам.

Інший приклад – у нас виробники молока вже займаються системним експортом якісних першокласних знань – вони консультують інших виробників в семи країнах світу, отримуючи за це пристойну винагороду. А переробники поки що не можуть налагодити навіть системного експорту якісних молочних продуктів.

3. Відсутність системної роботи з експорту продукції. Перші зрушення є, але в принципі цей фактор стримує розвиток галузі. Зараз світові ціни трошки пішли вгору, і відразу всі розслабилися. А системна робота передбачає створення міцної позиції на стратегічних ринках. І знову велика проблема з кадрами!

4. Відсутність орієнтації на якість як кінцевої продукції, так і процесів всередині підприємства. Найбільша ж проблема - це відсутність системної роботи з підвищення якості сировини. Це дискредитує галузь в очах споживача та негативно впливає на ефективність всього ланцюга. Це проблема майже всіх виробників. Одиниці працюють інакше. І кожен повинен бути не байдужим, адже про галузь будуть судити по найгіршому її учаснику. Але нічого не відбувається – «моя хата з краю» - це підхід переробників до проблеми.

5. Банально, але застаріле обладнання та технології. Так, ми збудували за роки незалежності всього 2-3 нових заводи, і продовжуємо модернізації та реконструкції того, що, часто, за визначенням не має перспективи.

Додам також відсутність кооперативних заводів, але це вже проблема виробників, в не переробників. І буду робити все можливе, щоб вони з'явилися. Тоді переробникам лишиться ще менше сировини, а на ринку з'являться нові конкуренти! І тоді, на мою думку, вони дійсно займатимуться вирішенням власних проблем, а не перекладатимуть відповідальність за свої проблеми на зовнішні фактори!

Я дуже хочу бачити нашу молочну галузь України конкурентною, сучасною та такою, яка б дала українцям ще один привід пишатися своєю країною, а кожному ефективному учаснику галузі заробляти достатні гроші для сталого розвитку.