Словник кооперації, або що треба знати початківцю?

На шпальтах «аграрних» ЗМІ за останній рік з’явились чисельні статті про сільськогосподарську кооперацію. Кооператор-початківець може заплутатись у тому масиві інформації, і не зрозуміти – що в першу чергу потрібно знати, щоб створити сільськогосподарський кооператив? На такий випадок Agravery.com склало «дорожню карту» — яке прочитати законодавство про сільськогосподарську кооперацію, і до кого звертатись за порадою та фінансовою допомогою.

Читайте також: ТОП-3 причини розвитку кооперації в Україні

Законодавство про кооперацію

Найважливішими для роботи сільськогосподарського кооперативу є два закони — «Про кооперацію» і «Про сільськогосподарську кооперацію». 

Такі документи визначають, хто може стати членом кооперативу – «засновниками кооперативу  можуть  бути   громадяни   України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав,  які беруть участь у діяльності  кооперативів через своїх представників». (закон «Про кооперацію»).  Також, які ресурси дозволено залучати, щоб створити таке об’єднання, тобто «вступні, членські  та  цільові  внески  члені об’єднання, добровільно передане кооперативу його членами майно, грошові пожертвування та гранти, отримані від господарської діяльності кошти, або ж інші надходження не заборонені законодавством» (той же закон).

Або ж – як потрібно керувати кооперативом за законодавством. Наприклад, «вищим органом управління кооперативу є загальні збори його членів, які затверджують статут кооперативу, утворюють органи контролю за роботою кооперативу». Також -  визначають розміри вступного і членського внесків та паїв, порядок розподілу доходів та використання фондів кооперативу» та інше. Якщо кількість кооперативу більша за 50 осіб, то можна утворити спостережну раду об’єднання з 3-5 членів кооперативу, які працюватиму в раді на громадських засадах.

Законодавство дозволяє створювати сільськогосподарські виробничі або обслуговуючі кооперативи (СОКи). Кооперативи першого виду спеціалізуються на вирощуванні чи виробництві агропродукції та харчів, і «є суб’єктами підприємницької діяльності». Мета такої діяльності — «отримання прибутку, і продаж продукції за цінами, встановленими за договірними засадами з покупцем».

Спеціалізація СОКів – це  «обслуговування своїх членів-виробників сільськогосподарської продукції» , наприклад з обробітку грунту або виробництва паливних пелет. Або ж – спільних закупівель ресурсів для агровиробництва, чи спільних продаж вирощеної продукції, заморозки ягід та овочів, або ж інших видів переробки агропродукції,  «не маючи на меті отримання прибутку». Тому що такі послуги мають надаватись, «щоб зменшити витрати та та/або збільшити доходів членів кооперативу».

Робота сільськогосподарського кооперативу залежить і від норм, прописаних в Податковому кодексі. Наприклад, СОКи можуть отримати «неприбутковий» статус, і не сплачувати податок на прибуток. Але потрібно враховувати, які вимоги до неприбуткових організацій виставляє Податковий кодекс. Також – які податки «неприбутковий» СОК все рівно повинен сплатити, якщо є наймані працівники.

Прийом на роботу постійних чи сезонних працівників регулює Трудовий кодекс. Зокрема, кодекс визначає, як правильно і легально оформити працівника в кооператив, аби уникнути штрафу від Держпраці у 320 тисяч гривень.

Також важливими є нормативні документи про порядок нарахування субсидій на сплату комунальних послуг чи опалення. В таких документах може критись відповідь, чому селяни все рівно побоюються вступати до кооперативу. Наприклад, щоб не втратити право на отримання субсидії. Оскільки додатковий дохід з участі в сільськогосподарському кооперативі для чиновників може означати, що селянин не потребує допомоги на опалення від держави. 

Читайте також: Роз’єднує аграріїв: що заважає розвитку кооперативів?

Освіта та дорадчі послуги для сільськогосподарської кооперації

Але в Україні іноді проводяться тренінги з сільськогосподарської кооперації. Наприклад, подібний тренінг 7-8 серпня цього року в Києві провели спільно Продовольча організація ООН, ЄБРР та Києво-Могилянська бізнес-школа. Навчання провели для керівників вже існуючих сільськогосподарських кооперативів. Всі затрати покрив голландський Rabobank. Тренери інтенсиву розповідали, як вірно обрати стратегію для розвитку кооперативу, і як при цьому не дати розпастись колективу.

Потрібні знання для роботи сільськогосподарського кооперативу можуть дати  консультаційні установи, як ЛАДС – Львівська аграрна дорадча служба. Керівник ЛАДС – директор Національної асоціації дорадчих служб в Україні Іван Паньків. Тренер з кооперації в ЛАДС – Михайло Вишньовський.

 Установа працює на грантові гроші. Тому кооператорам-початківцям безплатно розкажуть про останні законодавчі новації, чи нові продукти, виробництво яких дасть кооперативу найбільший прибуток. 

Якщо ж для вас і допомога ЛАДС недоступна, ви можете перейти за посиланням на будь-який із текстів Agravery.com, про розвиток сільгоспкооперації в Україні. І вибрати найкращий рід діяльності для вашого кооперативу. Наші історії свідчать, що однаково успішною може бути і кооперація для оранки грунту, і для спільного вирощування малини, і навіть для варіння крафтових сирів.

Читайте також: Психолог чи економіст: чому треба вчити керівників сільгоспкооперативів?

Фінансова допомога сільськогосподарським кооперативам

Щоб відшукати гроші для розвитку вашого сільськогосподарського кооперативу, варто звернутись за допомогою державних органів. Зокрема, у місцеве управління агропромислового розвитку при районних чи обласних адміністраціях. За поданням такої структури районна чи обласна рада може відшукати кошти в місцевому бюджеті, і виділити субвенцію на розвиток вашого кооперативу. Як це доволі часто роблять Львівська чи Тернопільська обласна рада.

Не кожній обласній раді в Україні вдається відшукати кошти, щоб підтримати сільськогосподарську кооперацію у своїх регіонах. Але кооператори можуть звернутись за допомогою до недержавних організацій. Наприклад, до Благодійного фонду «Агрохолдинг Мрія». Установа з`явилась у 2011 році, директор – Василь Мартюк. За останні три роки Фонд профінансував декілька десятків кооперативів, з різним профілем діяльності – від спільної оранки грунту до вирощування малини на експорт.

Допомогу на розвиток кооперативу може виділити навіть представництво ЄС. Зокрема, під час конкурсів в рамках проекту ЄС та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Учасник такого конкурсу має показати представникам ЄС чіткий план розвитку свого кооперативу та громади свого села. Якщо такий план здасться переконливим для журі, учасник конкурсу зможе виграти грант на показаний проект з розвитку кооперативу. Сума може досягнути декількох десятків тисяч євро, і таких грошей вистачить, щоб на 100% покрити видатки по проекту. ЄС також може видати грант на реалізацію проекту із сільськогосподарської кооперації на умові співфінансування — тобто, 20% потрібних на проект коштів учасники кооперативу повинні внести самостійно. Або ж попросити допомоги держави, щоб місцевий бюджет покрив потрібну частку фінансування.

Сільськогосподарська кооперація розвивається і на Донбасі. Але там учасникам кооперативів поки що недоступні ні гроші з держскарбниці, ні кошти з фондів ЄС. Тому матеріальною підтримкою кооперативів на Донбасі займається проект FAO «Підтримка сільськогосподарських кооперативів в Донецькій та Луганській області».

Цей проект опікується сільськогосподарськими кооперативами Донбасу з 2015 року.  За останні три роки FAO допомогло створити два десятки сільськогосподарських кооперативів у Донецькій та Луганській області. FAO також опікується кооперативами, створеними до війни — зокрема, в листопаді передало декілька одиниць грунтообробної техніки СОКам «Універсал» та «Райгородець», котрі працюють в Донецькій області з 2010 року. 

Читайте також: Проти війни: кооперація як шлях облаштування прифронтових територій

Успішні приклади сільськогосподарської кооперації

Коротко нагадаємо про декілька успішних напрямків для старту кооперативів, про які вже раніше писало Agravery.com:

Вирощування малини —  СОК «Файна поляна». Села-учасники — Августівка, Хоробрів та Хоростець Козівського району Тернопільської області. Заснований у 2015 році. Кооператив займається збором та збутом малини, вирощеної на присадибних ділянках учасників СОКу. Голова кооперативу — Василь Вега.

Виробництво кормів для тварин, помол пшениці та круп —  кооператив «Старий млин», село Ценів Козівського району Тернопільської області. Заснований у 2016 році. Створений спільними зусиллями  Благодійного фонду «Агрохолдинг «Мрія», проекту  ЄС і ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» та місцевих мешканців. Основа кооперативу — млин, оснащений екструдером, крупорушкою, олійницею, сепаратором та  зерновим гранулятором. Заплановано також запустити олійний прес, на якому можна душити соняшник на олію, а також гарбузове насіння, сою.

Виробництво сирів —  СОК «Сировар», село Ценів, Козівський район Тернопільської області. Займаються переробкою коров’ячого молока на сири, а також їхнім продажем. Заснований у 2017 році. Засновником кооперативу стало молоде подружжя Михайлишин. Декілька роклів назад сім`я  переїхала з Тернополя до Ценіва, та створила власну сироварню. Через певний час робота сироварні загальмувалась через нестачу молока на переробку. Так, як каже Орися Михайлишин, і з`явилась ідея створити в селі кооператив, що заготовлятиме та перероблятиме молоко.

Обробіток грунту — село Купин, Купинський район, Хмельницька область. Заснований у 2015 році. Кількість учасників — 31 житель села Купин. З допомогою проекту ЄС-ПРОООН кооператив зміг купити трактор та ґрунтообробну техніку до нього. Цьогоріч учасники кооперативу посадили 7 тисяч саджанців малин, яку переробляє Сатанівський консервний завод.