Реклама

Селяни нераховані: що дасть ОТГ повноцінний перепис населення?

Коментарі

0

перший заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад

Перепис населення може дати можливості для розвитку сільській місцевості. Але проведений опитуванням, а не через смартфони. 

Курчат по осені рахують, а українців не можуть порахувати вже 10-тий рік. І ось, коли, здавалося б, держава нарешті проведе повний перепис, з’являється інформація, що він більше не потрібен. Згадаймо - перший Всеукраїнський перепис населення був проведений у далекому 2001 році. Починаючи з 2011, дату другого перепису переносили аж 6 разів, але все ж зупинилися на 2020 році. 

23 січня міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет оприлюднив результат “Оцінки чисельності населення України”, яка проводилася без безпосереднього опитування людей, і заявив, що традиційний перепис Україні більше не потрібен і альтернативний метод оцінки населення значно дешевший та швидший за застарілу систему опитувань. Мовляв, на основі даних мобільних операторів, статистичних обстежень та даних реєстрів рахується кількість наявного населення України, його вікова та статева диференціація. Але в оцінці, проведеній Кабінетом міністрів, немає жодної інформації про розподіл населення за типом місцевості. Державні органи не знають, скільки українців живуть в селах та містах, скільки мешканців чоловічої чи жіночої статі, якого вони віку та в яких сферах працюють. 

Навіщо це взагалі знати? Для того, щоб мати змогу ефективно планувати державне управління. Детальний перепис населення потрібен самій державі, а не органам місцевого самоврядування, які, як правило, все про свої населені пункти знають і перепис не відкриє для них Америки. Адже територія сіл відносно невелика і є можливість прослідкувати за демографічними змінами. Але держава не приймає показники об’єднаних територіальних громад. Протягом 2016-2018 років Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад збирала інформацію про кількість населення у рад-членів асоціації, але державні органи відмовилися приймати дані. Умотивували це тим, що інформація була зібрана не за законодавством і користуватися цими цифрами не можна.

Але детальний перепис населення міг би стати в нагоді при формуванні державного бюджету та розподілі фінансування. Наприклад, інфраструктурна субвенція об’єднаних територіальних громад напряму залежить від кількості населення ОТГ, адже розраховується за формулою, відповідно до площі громади та кількості сільського населення. Недо- або перефінансування відбувається і під час виборчого процесу. Майже ніде в Україні немає повного співпадіння між фактичним населенням села, статистичною інформацією та реєстром виборців - це завжди три абсолютно різні цифри. Розраховуючи фінансування виборів у сільській місцевості, держава бере до уваги дані реєстру виборців, що частіше за все дуже відрізняються від реальної цифри населення села. Особливо ця різниця помітна в селах, що знаходяться неподалік великих міст. Таким чином держава фінансує дві тисячі виборців, а виборців насправді вісім тисяч, або навпаки. Така значна різниця негативно впливає на державний бюджет. 

Перепис сільського населення допоможе визначити перспективні й неперспективні населені пункти та правильно розподілити серед них державне фінансування. Державі доцільніше звертати більше уваги на населені пункти, що розвиваються більш інтенсивно та мають вищу народжуваність, й інвестувати в розвиток галузей, що підтримують їхню економіку. У той же час інвестиції мають бути спрямовані й на населені пункти, що зазнають демографічного спаду. Це необхідно для того, щоб не створювати незаселені території в країні. 

Якщо розглянути кожну область та район окремо, можна змоделювати план розвитку регіону та країни в цілому, спрогнозувати, у якому напрямку рухається держава. Лише володіючи інформацією про обсяг продуктивної робочої сили, кількість дітей, учнів професійних технічних навчальних закладів, людей працездатного та непрацездатного віку можна сформулювати модель розвитку країни, визначити демографічні тенденції.  Також перепис населення та аналіз переміщення громадян допоможе оцінити рівень урбанізації, внутрішньої та зовнішньої міграції.

Дізнатися цю детальну інформацію та опрацювати її, спираючись на дані операторів мобільного зв’язку, статистики та реєстрів, неможливо. Дмитро Дубілет зазначає, що команда "Оцінки" протягом лютого-березня 2020 року проведе оцінку чисельності наявного населення на рівні регіонів та районів, проте навряд ця інформація буде відповідати дійсності. Наразі найточнішим в Україні, хоч і дорогим і важким, методом перепису населення є опитування.

Поки що Державна служба статистики України не відмовляється від проведення другого Всеукраїнського перепису населення, а результати “Оцінки” активно обговорюються в соцмережах. Незмінним залишається одне  - порахувати українців треба і чим швидше, тим краще. Питання лише в тому ЯК.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама