Розвиток технологій VS охорона навколишнього середовища

Неонікотиноїди застосовуються в сільському господарстві як інсектициди для протруювання садових (яблуня, слива) і польових (картопля, кукурудза, томати, огірки, цукровий буряк, соняшник). Проте мають спірну репутацію - якщо у ЄС вони мають бути незабаром заборонені, то в Україні ситуація  щодо  їх використання чи заборони до цих пір спірна. 

Дискусія навколо неокотиноїдів (їх статусу у якості протруювачів насіння), їх використання чи повної заборони та того, як це вплине на насіннєву галузь, розпочалася у країнах ЄС з 2013 року. Так, Європейська комісія опублікувала Регламент (EC) № 485/2013, відповідно до якого було заборонено до застосування низку речовин, зокрема клотіанідін, імідаклоприд і тіаметоксам у якості протруювачів насіння. Регламент набрав чинності 01.12.2013 і ці заборони торкнулися: культур, привабливих для бджіл та  ярих зернових. Винятком на використання цих трьох неоніків є їх застосування  в теплицях; або для озимих зернових та для культур, чиї врожаї збираються до цвітіння

Відповідно до Регламенту (EC) № 485/2013, Європейська комісія також мала розпочати розгляд нової наукової інформації (надану та підготовлену European Food Safety Agency, EFSA)  для переоцінки вищезгаданих обмежень та вивчити дані для розширення заборони про застосування клотіанідіну, тіаметоксаму і імідаклоприду в якості протруювачів насіння у решті випадках (в теплицях, для озимих зернових, культур, що збираються до цвітіння). Попередні Висновки EFSA по застосуванню неоніків (були опубліковані у листопаді 2016 року) ,засвідчують, що по клотіаніду/імідаклоприду, було виявлено високі ризики. Також, проект пропозиції був наданий DG SANTE  (Генеральний Директорат ЄС з охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів, підрозділ Єврокомісії).

У січні 2017 року, DG SANTE звернувся до країн-членів ЄС із запитом, щоб вони висловили свою позицію щодо подальших обмежень наявних застосувань неоніків, та уже березні 2017 винесли на розгляд проект пропозиції, які передбачали заборону застосування клотіанідіну у якості протруювача насіння для цукрового буряку та ярих зернових; імідаклоприду у якості протруювача насіння для зернових, буряку, картоплі і овочів, а також заборону всіх інших його застосувань для обробки листя (наприклад, для цитрусових, кісточкових, хрестоцвітних); тіаметоксаму у якості протруювача насіння для цукрового буряку, картоплі та овочів. Проект від DG SANTE не був підтверджений Єврокомісією. Зараз тривають перемовини із країнами-членами ЄС. Це означає, що, мабуть, перш за все DG SANTE розгляне письмові відгуки від країн-членів.

Наявні правила прийнятті рішень дозволяють Єврокомісії ухвалити остаточне рішення за відсутності кваліфікованої більшості голосів країн-членів ЄС. Якщо рішення знову не буде прийнято країнами-членами ЄС, Єврокомісія матиме змогу прийняти його на власний розсуд. У випадку, якщо пропозиція буде прийнята Єврокомісією, застосування заборон почнеться через півроку після того, як документ набере чинності. Країни-члени ЄС матимуть внести зміни або відкликати дозволи на використання продукції для захисту рослин, які містять вказані активні речовини протягом трьох місяців після набрання чинності регламенту.

Там часом в Україні ситуація є неоднозначною, Розпорядженнями КМ України від 24.02.2016 №228-р та 18.02.2016 №217-р було  схвалено Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) та Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та затверджено План заходів на 2016-2019 роки. Передбачено що у 2017 році має бути підготовлений проект, а у 2018 році його прийнято у відповідність до Виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 485/2013, яким встановлюються умови затвердження активних речовин клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду і забороняються використання та продаж насіння, обробленого засобами захисту рослин, які містять зазначені активні речовини. Проте підготовлених проектів учасники ринку досі не бачили, для них критично важлива прогнозованість та плановість у веденні діяльності, а не несподівано прийняті рішення, як це часто буває в Україні..

Слід сказати, що увага загалу і відповідний політичний тиск щодо цієї теми тільки наростають із кожним етапом! Сьогодні у Європі епоха соціальних медіа і це потрібно враховувати, незалежно від того, чи ми розглядаємо політичні питання чи питання насінництва - ключове слово тут, ймовірно, СОЦІАЛЬНИЙ, як результат, у формуванні остаточних думок, політик і в кінцевому регулюванні усіх питань, зокрема, питань насінництва.