Посівна-2017: час підвести підсумки

Посівна площа сільськогосподарських культур в Україні цього року становить 26,9 млн га, що на 152 тис. га більше за минулорічну. Врожайність різниться в залежності від регіону. Приміром середня врожайність озимої пшениці на сьогоднішній день в Одеській області - 39,5 ц/га, а в Київській - 34,0 ц/га, в Запорізькій – 32 ц/га. Врожайність буде вищою в західних областях (Львівська, Тернопільська, Вінницька, Волинська) та центральних (Хмельницька та Вінницька), які менше потерпіли від негоди).  Однак вони тільки розпочинають збір урожаю, і робити підсумки ще зарано.

В Мінагрополітиці рапортують, що попри незначне зниження врожайності, завдяки світовій кон’юнктурі цін на зерно, очікують, що річний фінансовий результат роботи сільгоспвиробників буде на рівні минулого року. Я б уряду порадив сподіватися не на кон’юнктуру, бо вона часто підводить, а все ж таки займатись плановою діяльністю, щоб сільгоспвиробники мали змогу працювати в прогнозованих умовах, а не займалися вирішенням бюрократичних проблем (так званим: гасінням пожеж).

Цьогорічні примхи природи внесли серйозні корективи, і сільгоспвиробникам навряд чи вийде перевершити минулорічний рекорд збору урожаю в 66 млн тонн. Поправка на непогоду дає підстави прогнозувати обсяг урожаю зернових 60,8 млн. т., що незначно перевищує показник 2015 року (60, 1 млн т.). Є і песимістичніші прогнози на рівні 58-59 млн. т.

Збір кукурудзи, соняшника, сої, цукрового буряка ще не розпочався. В останні роки сільгоспвиробники все більшу увагу приділяють гороху, площі під яким у 2017 р. порівняно з минулим роком, збільшили на 70% до 386 тис. га проти 226 тис. га у 2016 р. У 2015 році посівні площі гороху становили – 170 тис. га, а у 2014 році – 146 тис. га. Таким чином горох услід за соєю переходить із нішевої культури в експортноорієнтовану.

Виклики посівної

Вартість весняної посівної 2017 р. склала близько 103 млрд грн, що на 14% більше минулорічного показника, в основному за рахунок зростання вартості пального (+25% до 2016 р. – оптова ціна доходила до 20 грн проти 15 грн за літр у 2016 році) та добрив (+10%).Основу весняної посівної склали 4 культури, на які припадає більше 93% всіх витрат або 96 млрд грн,  це – соняшник (38 млрд грн), кукурудза (32 млрд грн), соя (16 млрд грн)та ярий ячмінь (10 млрд грн).

Посівна могла бути ще дорожчою через коливання національної валюти, що відображаються на цінах – бо імпортується майже все пальне,  засоби захисту рослин – стовідсотковий імпорт, а мінеральні добрива – більше половини, зокрема, з Білорусі, Росії і нікуди від  цього не подінемося. Якщо порівнювати курси валют із попереднім роком, то долар США 15 березня 2017 р. коштував 26,90 грн проти 26,51 грн у 2016 р., ЄВРО – 28,60 проти 29,48 грн у 2016 році.

Проблеми із посівною є кожного року. 2017 рік запам’ятався «панікою» навколо забезпечення добривами, нестандартними погодними умовами. Також вчасно було вирішено питання з сертифікацією насіння. Справедливо зазначити, що завжди ці проблеми вирішувались і посівну проводили вчасно, попри усі проблемні фактори... І цей рік не став винятком. Але наприкінці посівної весна завдала ще одного удару. Сніг, заморозки вдарили по багатьох культурах. Це відчули майже у всіх регіонах.

Відміна спецрежиму ПДВ призвела до 20% пододорожчання посівної. Затримки із сертифікацією насіння, яке не здійснювалося з грудня 2016 року по березень 2017 року поставило під загрозу проведення посівної кампанії ярових культур

Із 400-450 тис. тонн насіння кукурудзи, соняшнику, сої та інших ярових культур, необхідних на проведення весняної посівної, 25-30% (150 тис. тонн насіння) були не сертифіковані і, відповідно, не могли бути висіяні.

Проблема виникла у зв’язку із припиненням діяльності Держсільгоспінспекції, ліквідацію якої було розпочато ще у 2014 році. Таким чином, процес ліквідації Держсільгоспінспекції пережив, так би мовити, трьох аграрних міністрів. Та що там, навіть уряд встиг змінитися, тож і не дивно, що ніхто достеменно не розбирався у справах попередників. Установу зрештою ліквідували, а от її функції з сертифікації насіння почали передавати новій структурі «Державному центру сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції» в останній момент, що й призвело до зупинки самого процесу сертифікації.

Аграрії, щоб посіятись і легально продати продукцію, обов'язково мати вітчизняний сертифікат, тоді як у іноземних компаній є сертифікати якості насіння OECD та ISTA. Сертифікувати насіння офіційно розпочали з 1 лютого цього року. Зважаючи на завантаженість лабораторій, то по факту сертифікація розпочалася вкінці лютого – початку березня. Тобто в період коли вже необхідно виходити в поле, а не займатись сертифікацією насіння. Сільгоспвиробники посіялися, але це збільшило вартість посівної. До того ж на ринку побільшало контрафактного насіння. Щоб в подальшому не виникало проблем через бюрократичні процедури необхідно вводити в обіг міжнародні сертифікати ОЕСD та ІЅТА. 

Затримки із рефоруванням Держсільгоспінспекції призвели також до затримок із реєстрацією сільськогосподарських машин, підготовкою механізаторських кадрів, видачею посвідчень тракториста-машиніста.

Введення спеціального мита на азотні добрива з Росії наприкінці минулого року призвело до підняття цін на 1,5-2 тисячі грн/тонн, які назад не повернулися коли мито вирішили призупинити. Росія – ворог, але ініціатори введення такої заборони швидше керувалися монопольними економічними інтересами, а не національними. Для нікого ж не секрет, що чотири з п’яти підприємств з виробництва азотних добрив – ПАТ «Азот» (Черкаси), ПАТ «Рівнеазот», ПрАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот»» (Луганська обл.) і ПАТ «Концерн «Стирол»» (Горлівка) – контролює група Ostchem Дмитра Фірташа.

Ціни на аміачну селітру, карбамід та інші добрива в залежності від виробника в порівнянні з минулим роком виросли приблизно на 30%. Якщо фермери минулого року купляли карбамід по 7 тис грн., то цього року він коштував вже 10 тис. грн за тону. Кричущий факт, але українські добрива закордон експортуються за ціною нижчою ніж продаються всередині країни.

Треба зазначити, що найбільші аграрні холдинги України підготувалися до весняної посівної краще: їхня забезпеченість азотними добривами на початок весни складала 70–100%. Проблеми із добривами в основному були у дрібних сільгоспвиробників, в яких нема обігових коштів, щоб закупити їх ще восени за нижчою ціною, бо весною вони вже подорожчали на 20-30%.

Головна тенденція посівної кампанії під урожай 2017 року – пристосування до глобальних змін клімату. Питання нестачі вологи червоною ниткою проходило крізь розповіді агрономів усіх регіонів: чи то в Одеській області, чи то в Чернігівській. Коли вже й на півночі нашої країни в останні кілька років спостерігається гострий дефіцит вологи під час посівної, то питання зрошення та ефективного використання вологи виходить для агрономів на перше місце. В таких умовах немає іншого шляху, аніж застосовувати зрошення або технології, які сприяють накопиченню і збереженню вологи в ґрунті.