Олександр Гончаров: Цьогоріч є дві об’єктивні причини, чому «не спрацював» гліфосат

Стандартна норма препарату на певну фазу розвитку бур’яна не діяла в цьому сезоні. Аграрії звинувачували і форсунки обприскувачів, і виробників гліфосату. Проте марно. Зміна форсунок не допомагала, а висновки лабораторій підтверджували належну якість агрохімікатів. Як потрібно було вирішувати проблему, розповів незалежний експерт з агрономії, кандидат біологічних наук, Олександр Гончаров.

Що стало головною причиною того, що гліфосат «не спрацював» саме у сезоні 2021?

— Наразі є дві об'єктивні причини, чого так все погано із гліфосатом. Перша — це надлишок вологи через опади. Велика кількість води сприяла посиленій транспірації рослин. Той гліфосат, який потрапляв на бур’яни, якби «виходив з потом». А зустрічний потік вологи, оскільки транспірація була надзвичайно сильною, просто заважав гліфосату проникнути до коріння рослин.

По-друге, постійне зволоження призвело до того, що навіть пошкоджені бур’яни, які б за звичайних умов загинули, за рахунок ідеального водного режиму, мали шанс відновитися.

Що слід робити фермерам в умовах надмірних опадів?

— Є декілька варіантів. Якщо йдуть надмірні опади, то потрібно збільшувати норми внесення гліфосату, на 10−20%. Другий варіант дій — застосовувати бакові суміші, які будуть посилювати дію гліфосату, та просто «складати» рослини. Тобто, є сенс зробити невеликий доданок до гліфосату, наприклад, діючу речовину 2,4-Д, 0,3−0,4 л/га, не більше. Але і менше додавати немає сенсу, наша мета — змити восковий наліт з бур’янів та забезпечити максимальне надходження гліфосату. Паралельно ми якби сумуємо ефективність двух речовин, але робити слід таким чином, щоб гліфосат встиг потрапити у кореневу систему.

Якщо додамо занадто велику дозу 2,4-Д, то гліфосат не встигне потрапити до кореневої системи, бо рослина почне відчувати себе «зле» і в корінь нічого надходити не буде. Якщо внесемо 2,4-Д у малій кількості, то агрохімікат не спрацює. Наприклад, додати 0,2 л/га 2,4-Д, якщо спиратись на мій практичний досвід — цього мало. Слід додавати 2,4-Д мінімум від 0,3 л/га до 0,5 л/га, це оптимальний діапазон.

Читати також: Готуємося до осінньої посівної. Чому потрібно перевіряти якість добрив, насіння та ґрунту?

Можливо є інші варіанти, окрім суміші із 2,4-Д?

— Треба зважати на післядію агрохімікатів, і у певних випадках додавати дикамбу до гліфосату, або працювати клопіралідом. Що дикамба, що клопіралід, як правило, мають дію на ґрунт, і це цікаво, ми можемо тоді «притиснути» ті проростки насіння бур’янів, що є у ґрунті. Але все залежить від того, яка сільськогосподарська культура у полях, і яка буде наступною.

Чи має сенс додавати до гліфосату аміачну селітру, КАС, амоній?

— Для гліфосату доданки такого роду дуже гарно працюють. Особливо це стосується умов півдня України. Бо на півдні дуже жорстка і лужна вода, яка містить багато солей, кальцію, магнію. Лужна - оскільки має рн 7,8 -7,6, в окремих випадках показник навіть перевищую відмітку 8. Для гліфосату погано і те, і інше. Молекула гліфосату у воді розчиняється на частини — іони металу, калійна соль і гліфосат, і оцей «хвіст»", кислотний залишок іде окремо. До цього кислотного залишку можуть доєднуватися іони кальцію та магнію, і тоді утворюються нерозчинні сполуки, а гліфосат випадає в осад.

Щоб вирішити цю проблему, якраз використовують сульфат амонію, і у такому випадку «вбиваємо двох зайців» — підкисляємо робочий розчин, тобто сильно збиваємо рН, на пару одиниць, що є позитивним для нашої мети. Назване добриво, сульфат амонію, реагує із солями жорсткості, «вимикаючи» їх з гри. Тобто, наприклад, в США це загальна практика: в них сульфат амонію у продажах позиціонується іноді як добриво, а іноді як доданок до гліфосату.

А якщо показники рН води є прийнятними?

— Якщо з водою все нормально, то навіщо нам витрачати зайві гроші? Якщо вода, наприклад, з рн 6,5, містить солей жорсткості на мінімумі, можливо є дощова вода, тоді додавати ще «смакові» доданки у вигляді добрив не є доцільним. Це може мати сенс лише у одному випадку, якщо рослини забруднені пилом, то його дрібні частки перешкоджають будь-якій пестицидній обробці і, особливо, обробці гліфосатом.

Читайте також: Від насінини до порту. Як дізнатися все про стан рослин в період вегетації?

Також брудна вода «вбиває» гліфосат, зв’язується, і, як вже йшлося, пил на поверхні листя — це погані умови для спрацювання агрохімікату. Якщо працюємо по пилу, то вже потрібно збільшувати кількість робочого розчину, дещо зменшувати його концентрацію. Відповідно, очищену на зворотному осмосі воду нам невигідно брати, оскільки нам прийдеться в умовах забрудненого пилом поля давати 100−150 літрів розчину гліфосату.

Через який термін залишки гліфосату зникають з грунту?

— Це залежить від типу ґрунту. Коли маємо справу із супісками, легкими піщаними ґрунтами, де органіки мало, гліфосат може давати певну ґрунтову дію та не в тому плані, що буде працювати як повноцінний ґрунтовий гербіцид. Але на ті проростки бурянів, які є під поверхнею ґрунту, цілком може діяти. І знову ж показник рН важливий, бо на кислих ґрунтах гліфосат почуває себе чудово. Можна поспівчувати фемерам, які обробляють піщані ґрунти та ще й кислі. Це мова про Чернігівську область, Західну Україну — там гліфосат може лишатись у верхньому шарі ґрунту і створювати проблему висіяному насінню культурних рослин навіть, якщо з моменту обробки минув тиждень. На півдні України, де глина та органіка у грунті переважають, то вони роблять гліфосат не шкідливим для культурних рослин дуже швидко, на другу-третю добу.

У публікації використані матеріали YouTube каналу No-Tiller.