Реклама

Їстівні тарілки, бактерії як альтернатива добривам, або чим мені запам'ятався молодіжний саміт в Бразилії

Коментарі

0

учасниця Youth Ag Summit

Світ рухається вперед, а головною його рушійною силою є молодь та ті ідеї, які вона впроваджує в життя.

В Бразилії з 4 по 6 листопада 2019 року проходив молодіжний саміт Youth Ag Summit, організований компанією Bayer. У ньому приймало участь 100 делегатів з різних країн, які презентували свої проекти, в тому числі і я. Мій проект базувався на ідеї створення вертикальних ферм в школах, про це я вже розповідала в інтерв’ю. Нас поділили на десятки, в середині яких йшло обговорення проектів. Після цього, методом закритого голосування, ми обрали найкращий проект. Він проходив в фінал, де вже журі обирало три з десяти проектів, які отримали грант. Деякі з цих проектів дійсно заслуговують на увагу і реалізацію, в тому числі й в Україні.

Мені дуже сподобався проект Тельми Гонсалес, конкурсантки з Мексики. До речі, він виграв грант на подальше впровадження. Тельма привезла на конкурс прототип посуду, зробленого з кукурудзяної муки та інших зернових. Він може в майбутньому замінити одноразовий пластиковий посуд, що зменшить використання цього ресурсу та засміченість ним. Біотарілки вже виготовляють у багатьох країнах, в тому числі й в Україні, але ці були тоншими і майже нічого не важили. Тому, їх зручно брати на пікнік. Крім того, якщо їх після цього там залишити, то вони дуже швидко розкладаються. Проте, я не впевнена, чи можна використовувати такий посуд для вживання супу. Цілком можливо, що вже ведуться розробки водостійкого покриття для цього посуду.

Також, на мій погляд, цікавий проект мала конкурсантка з Канади Грейс Хевер. Її ідея полягала у виробленні білку в умовах міста. Це доволі відчутна проблема. Дієтологи стверджують про те, що людина недоотримує білок у повній мірі, споживаючи звичну кількість продуктів. Тому Грейс розробила проект утримання кролячих ферм в квартирах чи ресторанах. Вибір кроликам був наданий не просто так, оскільки кількість протеїну у їх м’ясі більше, ніж у курячому та їх доволі легко розводити. Наразі конкурсантка працює над створенням додатку з усією необхідною інформацією для бажаючих спробувати себе у кролиководстві. Також в додатку буде можливість підібрати оптимальну для себе бізнес-модель. Втім, як на мене, не завжди жителі міста готові вбивати вирощених власних тварин. Досить часто господарі прив’язуються до своїх хатніх тварин, а для родини з дітьми це майже неможливо. Крім того, для цього потрібні певні навички, яких може не виявитись у містян. Тому ця ідея підходить більше для тих, хто виріс в сільській місцевості, і з часом переїхав до міста або для закладів харчування. Хоча тут також потрібно прораховувати, скільки в місяць заклад потребує кроликів і чи зможе він себе забезпечувати м’ясом в повному обсязі.

Третього конкурсанта, який мені запам’ятався оригінальністю проекту, звуть Саадман Файзал. Він з Бангладешу і там великою проблемою є псування фруктів та овочів під час транспортування. За його словами, від ферми до ринку в нормальному стані доїжджає менше 50% товару. Усе інше або викидається на сміттєзвалище, або продається зіпсованим, хоча зовнішній вигляд таких продуктів може бути цілком нормальний. Інфраструктура Бангладешу розвинена погано, а територія країни доволі велика, тому такі втрати є нормою для цієї країни. А обладнати свої автомобілі холодильними установками перевізники не можуть, це їм просто не по карману. Тому Саадман пропонує встановлювати у автомобілі, які займаються перевезеннями плодоовочевої продукції, спеціальних індикаторів, які будуть аналізувати навколишні умови та на основі цих даних повідомляти перевізника про стан товару. В результаті, перевізник буде знати, наскільки його товар придатний для споживання людиною чи тваринами, чи його потрібно відправляти на переробку або взагалі утилізувати. Це дозволить мінімізувати втрати та покращити здоров’я населення. Прототип таких датчиків вже розроблений, їх вартість становитиме лише $10. Втім, навіть така сума для більшості є непомірною. Та і сама плодоовочева продукція дуже дешева, що не дає можливості заробити достатньо коштів. Такі низькі ціни встановлені тому, що більшість населення країни знаходиться за межею бідності. В результаті, фермери вирощують продукцію і продають її майже за безцінь, та і самі живуть здебільшого завдяки тому, що споживають вирощену продукцію. Цей проект виграв грант на реалізацію, тож я маю сподівання, що у найближчому майбутньому ситуація там може дещо покращитись.

Ще одним проектом по боротьбі з втратою продуктів харчування був представлений кандидат з Бразилії Лукас Альмейда. Він працює фахівцем з живлення та прагне запустити проект, за допомогою якого у спеціалізований пункт кур’єрами на велосипедах з супермаркетів будуть доставлятись продукти харчування, чий термін придатності вичерпано, або підходить до кінця. Там їх будуть віддавати чи реалізувати за мінімальні кошти людям, які цього потребують. В США та Європі схожі проекти вже давно запущені і доволі успішно працюють, а от в Бразилії таких закладів ще не відкривали. Проте в розвинених країнах такі продукти віддають без перевірки якості. Наприклад, я знаю, що в Парижі віддають кисломолочні продукти чи яйця із вичерпаним терміном придатності. Їх вживання може бути небезпечним для людей. Тому такий товар спочатку необхідно перевіряти. Тож в Бразилії цим будуть займатись фахівці зі спеціалізованої лабораторії. В одній з таких лабораторій автор проекту і працює, відповідно має досвід та необхідне обладнання для проведення перевірок. Якщо харчі виявляться непридатними до споживання людиною, вони будуть направлятись на годівлю тварин чи будуть утилізуватись.

Ще грант виграла дівчина з Австралії Грейс Скотт. Її проект був пов’язаний з мікробіологією. Вона працює над виведенням мікроорганізмів, які можуть замінити добрива у культивації рису, проте деталі цього проекту є досить технічними. У найближчий час Грейс планує продовжити роботу в лабораторії та поділитися більш детальною інформацією про її успіхи, тож можливо, цей проект може в майбутньому стати корисним і для українських фермерів.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама