Хочу бути аграрієм: як стати інженером сільськогосподарської техніки?

журналіст Agravery.com

Про одну з ключових професій агросектору з перших вуст.

Рік за роком в Україні виробляють рекордні обсяги сільськогосподарської продукції, а аграрний експорт залишається вкрай важливим джерелом надходження валютної виручки в країну. Однак високі виробничі результати могли б залишатися тільки мріями, якби не професіоналізм та відповідальне ставлення до своєї справи кожного окремого працівника в сільському господарстві. Agravery.com та агрохолдинг HarvEast продовжують серію публікацій про ключові професії в агросекторі. Ми будемо розбиратися — як стати найкращим у своїй агро-спеціальності та за якими критеріями обирати роботодавця своєї мрії. Досвідчені фахівці поділяться рецептами успіху та особливостями роботи у тій чи іншій професії, викладачі навчальних закладів порадять, де здобути потрібні знання, а керівники компаній та рекрутери розкажуть, наскільки затребуваними сьогодні є представники різних агро-професій, та чи є їм місце в агробізнесі у майбутньому.

Раніше Agravery.com детально описав особливості роботи апаратника оброблення зерна. Цього разу розповідаємо про тих, хто змушує працювати машини за будь-яких обставин. Розглянемо професію інженера з експлуатації сільськогосподарської техніки.

Доба простою – мільйони збитків

 

Агроінженер – так по-новому звучить в українському переліку кваліфікацій професій спеціальність інженера з експлуатації сільськогосподарської техніки. Обов’язки залишились незмінними: правильно організувати експлуатацію та обслуговування машино-тракторного парку, проводити його ремонт, підвищувати рівень готовності машин до роботи. Також інженер має виявляти передчасне зношення деталей та окремих вузлів, складати графіки з обслуговування та звітність,  брати участь у формуванні заявок на придбання деталей для ремонту. Крім того, агроінженер має навчити механізаторів та причетних робітників працювати із цією технікою.

Микола Морозов, провідний інженер з експлуатації машино-тракторного парку HarvEast Ремсервіс, має в обслуговуванні понад 80 видів різної сільськогосподарської техніки. Це 30 самохідних машин, 50 –  складають навісне та причіпне обладнання. В цій компанії інженер працює вже понад 8 років, для цього вчився 9 років на відповідних спеціальностях – 4 в технікумі очно та 5 років заочно в університеті. Удосконалення професійних навичок не припиняє й досі.

Микола Морозов, провідний інженер з експлуатації машино-тракторного парку HarvEast Ремсервіс,

«Кожен день ми працюємо із сучасною, складною та дорогою технікою. У вищі я отримав лише базові знання, там не навчали працювати із комбайнами, які коштують мільйони гривень. Тому справжнє навчання я отримав у полі. Перші два роки роботи в HarvEast з обережністю підходив до машин, боявся більше нашкодити, ніж відремонтувати. Згодом, накопичений досвід та постійне навчання, яке організовує компанія, додали мені впевненості. Сьогодні вже 99% робіт із обслуговування ми із колегами проводимо власними силами. Сторонні організації викликаємо лише тоді, коли в нас не вистачає діагностичного обладнання», - розповів агроінженер Микола Морозов.

Свою роботу провідного інженера Микола не може назвати простою. У проміжках активних польових робіт вся техніка проходить технічні ремонтні роботи. Агрегати розбираються майже до гвинтиків: зношене міняють, поломане ремонтують, інші деталі чистять та змащують. Якщо техніка на полі встане хоча б на добу, це може коштувати компанії тисячі і, навіть, мільйони гривень збитків. Наприклад, один комбайн може за день обробити 30-50 гектарів. У разі поломки компанія відразу шукає інший комбайн йому на заміну, це коштує додатково майже тисячу гривень за гектар.

«Після планових ремонтів, рідко, але все ж таки техніка може встати на полі. Щоб цього не сталося ми працюємо у режимі «нон-стоп». Особливо у сезон. Дзвінок може бути у будь-який час, і вночі також. Якщо проблему не можна вирішити в телефонному режимі, тоді я виїжджаю на місце. Попередньо заїжджаю на склад запчастин, а в дорозі постійно думаю над проблемою, яка виникла. Якщо потрібно, консультуюсь із колегами. Чесно кажучи, мені подобається шукати проблему поломки, по деталях доходити до суті. Це дуже цікаво. Та й агрегат, який знов може працювати, приносить мені велике задоволення», - каже провідний інженер з експлуатації машино-тракторного парку HarvEast Ремсервіс Микола Морозов.

«Полювання» на інженерів

 

Власник ПСП «Пісківське» Валерій Колоша господарює на 3 тисячах гектарах, має понад три десятки одиниць сільгосптехніки. Вирощує зернові та має понад 3 тисячі поголів’я ВРХ. Він радить обирати агроінженерів із числа тих, хто почав кар’єрні сходи мінімум з водія трактору, має високу комунікабельність та довіру.

«Я задоволений роботою нашого інженера с/г техніки. Він до нас прийшов водієм 12 років тому, відразу після закінчення вищого навчального закладу. Сьогодні вже як три роки очолює нашу сервісну бригаду. Він любить техніку, постійно вчиться та шукає профільну літературу в інтернеті, спілкується із колегами-професіоналами. Тому свою роботу він знає досконало, часто може відремонтувати техніку, консультуючи хлопців лише по телефону. Механізатор - це серце господарства», - вважає Валерій Колоша.

Велику частину роботи агроінженерам доводиться приділяти пошуку та закупці деталей. Тому йде постійна співпраця із дилерами. Комерційна складова завжди обговорюється із керівництвом. Гарний інженер з експлуатації сільськогосподарської техніки може як зекономити багато грошей, так і безпечно витратити їх. Часто сервісні компанії намагаються нав’язати заміну цілого вузла чи агрегату, а не шукати конкретну причину поломки. Проте кваліфікований інженер відразу знає, чи можна відремонтувати цю деталь, чи потрібна нова. Своєму агроінженеру пан Валерій платить високу заробітну плату, щоб не було спокуси йти на змову із продавцями запчастин. 

«Ми знаємо скільки можна переплатити за погане ставлення до техніки і, навпаки, скільки можна зекономити, якщо любити свою роботу. Тому, крім професіоналізму, я повинен довіряти людині. Мій інженер пропонує мені запчастини від трьох різних постачальників, і ми обираємо кращий варіант. Зі свого боку, я плачу йому гарну зарплату, щоб йому не цікаво було брати хабарі від дилерів. А скільки саме я йому плачу – це комерційна таємниця, наразі за фаховими інженерами у сільському господарстві йде справжнє полювання», - додав власник ПСП «Пісківське».

Простір для самостійних рішень

 

фото: poettinger.at

У своїй роботі часто стикається із інженерами сільськогосподарської техніки керівник сервісної служби компанії «Pöttinger» Анатолій Нагірняк. За його словами, гарний інженер може замінити середнього розміру станцію технічного обслуговування.

«Звісно, людина повинна володіти технічним знаннями. Більш того, має постійно знати, в якому стані знаходиться техніка на підприємстві. Агроінженер має йти в ногу з часом, бо все навколо постійно модернізується, оновлюється, удосконалюється. Якщо запустити навчання, можна вже не надолужити. Також має бути комунікабельність – треба знайти підхід до підлеглих у стресових ситуаціях», - розповів Анатолій Нагірняк.

Із агроінженерами сервісні компанії намагаються тримати партнерські стосунки. Це в більшості випадків вдається, каже Анатолій Нагірняк, тому що обидві сторони зацікавлені у швидкому вирішені проблеми.

«Ми намагаємось працювати на випередження. Якщо мій інженер бачить, що може трапитись поломка через недотримання правил експлуатації, тоді ми активно починаємо працювати і пояснюємо інженеру господарства шляхи вирішення проблеми. З їхнього боку часто надходять дзвінки з проханням проконсультувати. Коли йде сівба, чи у розпалі жнива, ми взагалі можемо на полі пліч-о- пліч лагодити техніку, тому що дорога кожна година», - пояснив Анатолій Нагірняк.

Він порадив керівникам компаній, у разі досягнення певної довіри з головним інженером, надавати їм більшого простору для прийняття самостійних рішень, це в рази скоротить час ремонту техніки.

Навчання – безпрограшна інвестиція

 

«Щоб отримати ступінь бакалавра з агроінженерії, потрібно досконало вивчити систему виробництва продукції рослинництва, тваринництва, її первинної переробки. Потрібно знати принципи та вимоги експлуатації сучасної с/г техніки. При цьому, сучасна техніка передбачає широке використання інформаційних технологій, сьогодні також активно впроваджуються системи точного землеробства.

Український агросектор відрізняється від європейського тим, що у нас значно вища середня площа одного господарства. У наших західних сусідів склався більш родинний підхід до с/г бізнесу. Україна ж стає країною великих господарств та агрохолдингів із сучасною технікою. Безумовно, попит на кваліфікованих фахівців буде завжди присутній, а попит на фахівців-агроінженерів дуже високий. Наприклад, показник працевлаштування випускників нашого факультету становить 100%», - зазначив декан механіко-технологічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) Вячеслав Братішко.

Сьогодні два десятка вищів пропонують навчання за спеціальністю «агроінженерія». Для вступу потрібно пройти ЗНО із української мови, математики та обрати третій предмет. Навчання на очній формі буде коштувати в районі 8 тисяч гривень за рік, заочна - вдвічі дешевша. В подальшому агроінженер може стати головним інженером агрохолдингу, працевлаштуватись у сервісні центри чи центри з продажу імпортної техніки. Є можливість продовжити навчання в аспірантурі. Тоді відкривається можливість самостійно проектувати та випробовувати сільськогосподарську техніку.

Вакансії

 

Один із провідних сайтів з пошуку роботи лише протягом останнього місяця оприлюднив 30 вакансій інженера в агросфері. Зарплати стартують від 15 тисяч гривень, середньою можна назвати зарплату - 20 тисяч гривень. Слід зазначити, що дві актуальні у січні 2021 р. вакансії агроінженера пропонують платню у 50 тисяч гривень. Екстравагантних вимог до агроінженерів, зазвичай, не висувають. Іноді потенційні роботодавці вказують додаткові умови: знання англійської та водійські посвідчення категорії «В».

Майбутнє професії

 

Вже сьогодні можна бачити тенденції, які суттєво змінюють професію агроінженера, а більшість питань, де цей фахівець має задіяти свої знання, вирішуються в телефонному режимі. Наприклад, складну поломку можна не описувати довго, достатньо вислати відео із роботою того чи іншого проблемного вузла і отримати рекомендації інженера сільськогосподарської техніки.

В майбутньому спеціалісти, які володіють цією професією, зможуть більше працювати віддалено – в якості консультанта. Це дозволить обслуговувати більше техніки та не витрачати час на зайву логістику. В складних чи незнайомих питаннях агроінженери часто радяться із колегами – такі консультативні центри обслуговуватимуть техніку за допомогою консиліумів, які будуть охоплювати декілька різних напрямів.

Техніка завжди потребуватиме обслуговування, тому сама професія не зникне, зміняться лише підходи до її виконання.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама