«Генетичне сміття»: як підвищити надої молока в Україні

Головна причина виникнення такої ситуації є розпад СРСР. Радянська влада піклувалася про генетичний розвиток ВРХ та давала вказівки як, куди, кому і в якому напрямку рухатися. А коли Україна стала незалежною виявилося, що ми по суті нічого не знаємо про розвиток генетики.

Як наслідок, коли весь світ активно розвивав одну породу корів, яка на їхню думку є найбільш ефективною, на нашому ринку залишилися ті ж самі малоефективні породи.

Крім того, в період становлення державного устрою України, колгоспи переформовувалися у ферми, і питання генетики було на останньому місті.

Проте все ж у 90-х роках XX століття були господарства, які генетичні питання у своє розвитку ставили на перше місце. Вони вирощували голштин і зараз мають надої більше 9 тон, в той час, коли решта – 6-6,5 тон.

Взагалі світова практика показує, що у країнах,  де господарства перейшли на голштин, найвища продуктивність. Наприклад, в Ізраїлі вирощують лише голштина і при цьому мають 11 706 тон надоїв молока. Ця країна є лідером по надоях у світі. В той час коли в Україні середній надій вирощують лише 0, 66%  голштина і мають надій 7500 тон.

Єдиний вихід із ситуації  для України є розробка ефективної програми розведення голштинської породи для всієї держави та кожного окремого господарства. Це дасть нам змогу підвищити продуктивність та генетичний потенціал наших ВРХ. Як наслідок, ми матимемо змогу вийти із власними голштинами на світовий ринок і вартість українських корів зросте в рази.