Фітосанітарні особливості сезону 2019/20

Погодні умови цього сезону можна визнати як сприятливі не тільки для сільськогосподарських культур а і для шкідливих організмів (детально читайте тут - Ред.). Моніторинг перших експортних партій додає оптимізму і можна говорити, що якість врожаю, як мінімум, буде на рівні минулого сезону. Добре це чи погано, важко сказати, але якщо Україна хоче себе позиціонувати не як виробник  великого валу, а як продавець якісного товару, то там ще є над чим працювати.

Більше того, Україна знову йде на рекорд:  за оцінками експертів, експорт зернових і олійних з України в 2019/20 МР досягне 54 млн, що 2 млн т перевищить рекорд 2018/19 МР. В той же час опади, які ми спостерігаємо протягом останніх днів, створюють сприятливі умови для грибкових захворювань. На жаль, це спричиняє серйозні проблеми для експортерів, оскільки наявність фузаріозу, сажки, альтернаріозу значно звужує географію експорту українських зернових. Фітосанітрні вимоги таких країн як Бразилія, Китай, Єгипет, Індія, Індонезія, Іран, Ізраїль, Малайзія, Мексика, Катар, Саудівська Аравія, Південна Корея, Сирія, Таїланд, В'єтнам вимагають, щоб вантажі були вільні від збудників тієї ж сажки та фузаріозу. Тому експортерам в таких умовах буде досить важко формувати експортні партії. Але бажання бізнесу експортувати створює значні корупційні ризики, коли державний контроль закриває очі на вимоги країн. З іншого боку хотілося б нагадати усім, що імпортери можуть за такі дії заборонити ввезення товарів з України. І що тоді будемо робити з рекордними врожаями?

Законодавство.

Особливістю цього сезону є вступ в дію Закону України 2501 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур". Ним приведено наше законодавство у відповідність до вимог Міжнародної конвенції з карантину та захисту росли (IPPC) та вимог ЄС. Це важливий крок, оскільки дає змогу уніфікувати підходи до фітосанітарних процедур, що представляє Україну надійним партнером в глазах країн-імпортерів.

Законом також введенно європейський підхід до лабораторій, зокрема наявність ISO 17025. Що це нам дає? Нарешті хтось може прийти і перевірити, чи організація може називатися лабораторією, чи здатна вона робити різні види експертиз. Більше того, законом передбачено можливість залучення приватних лабораторій, що в свою чергу створить реальну конкуренцію державній монополії і тепер замовник має можливість вибирати.

Захист рослин

Тема пестицидів досить жваво останні роки обговорюється - загибель бджіл, контрабанда, фальсифікат дають розуміння, що щось потрібно робити. Якщо коротко, то все законодавство, що регулює пестициди, створено в 90-х, тому очікувати, що в таких умовах щось можна змінити, не доводиться. Тут потрібно починати писати все з самого початку і під реалії сьогодення. З іншого боку, у нас нарешті приведено у відповідність до законодавства перевірки - наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.05.2019 № 242 "Про затвердження уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах карантину та захисту рослин". Це європейський підхід, коли інспектора будуть ходити на перевірки з так званими чек-листами. Чи будуть мати ці перевірки вплив на обсяги контрабанди і фальсифікату? Думаю навряд, оскільки законодавством передбачені попередження про перевірку, тому я буду здивований, коли підприємець, отримавши повідомлення про перевірку, не сховає фальсифікат і контрабанду. Якщо відверто, то нарада «ЗЕ» з митниками на Західній Україні має більший вплив на контрабанду ЗЗР, чим сьогоднішній державний контроль та нагляд.