Фермерам про рейдерство

Рейдерство – явище в нашій країні не нове. Але механізми захоплення чужого постійно змінюються і вдосконалюються. Тому поради, які були актуальні ще навесні, сьогодні можуть бути неефективними. В контексті агробізнесу механізми рейдерських захоплень можна поділити на кілька груп:

1. Корпоративне рейдерство. Це мабуть найстаріший його вид, який полягає в захопленні контролю над підприємством з метою переспрямування грошових потоків (в кишеню рейдерів, зрозуміло), або (коли такий контроль тимчасовий) банального заволодіння чужим майном чи навіть знищення захопленого господарства (усунення конкурента). В арсеналі прийомів – махінації з корпоративними правами, підробки документів та печаток, оборудки з даними державних реєстрів.
2. Земельне рейдерство. В більшості випадків йдеться про перерозподіл земельних банків агропідприємств на користь конкретних осіб. Найчастіше це робиться шляхом визнання недійсними договорів оренди, укладених з власниками земельних ділянок. Використовують правову необізнаність селян, підкуп (не обов’язково грошима, можна й привабливими обіцянками), підробку документів, примітивний обман та зловживання довірою.
3. Захоплення врожаю сільськогосподарських культур. Відносно новий метод за яким рейдери просто збирають вирощену вами продукцію і самостійно реалізовують її.

Зона ризику. Теоретично об’єктом рейдерської атаки може стати будь-яке господарство. Але більше ризикують звісно не великі агрохолдинги, а фермерські господарства та малі (за площею земельного банку) підприємства. Втім критерій величини тут не вирішальний. Під прицілом рейдерів в першу чергу опиняються слабкі господарства. Слабкі в кількох аспектах: фінансовому (не мають коштів, які можуть бути використані для захисту), кадровому (невелика кількість працівників на територіально розкиданих земельних ділянках не дозволяє забезпечити постійний контроль за їх станом), адміністративному (відсутність “адміністративного ресурсу” та/або наявність конфліктів з органами влади та місцевого самоврядування дозволяє рейдерам легко заручитися підтримкою чиновників), громадському (господарству, яке або представники якого не беруть участь у громадській діяльності, мають слабкі зв’язки з територіальною громадою важко привернути достатньо увагу до рейдерською атаки та забезпечити підтримку інститутів громадянського суспільства). Та найбільше юридичному – якщо ви (самостійно чи за допомогою залучених фахівців) не можете правильно скласти позовну заяву чи повідомлення про злочин, ви вже програли.

Трохи більше розповім при фактори ризику в частині оренди землі. Ось поширені слабкі місця, які рейдери використовують для прориву вашої оборони:

1. Відсутність кадастрових номерів земельних ділянок або (за наявності цих номерів) відсутність відомостей про земельні ділянки в державному земельному кадастрі (на публічній кадастровій карті). Це не тільки унеможливлює (чи сильно ускладнює) укладення нових чи поновлення існуючих договорів оренди, але й дає можливість “організувати” накладення меж з іншими ділянками і “віджати” такі землі у сумлінного орендаря.
2. Використання типового договору оренди (укладеного в попередні роки). Такі договори часто не містять усіх істотних умов? Визначених статтею 15 Закону України “Про оренду землі” (типовий договір оренди землі, затверджений постановою КМУ від 03.03.04 р. довгий час “відставав” від вимог закону), що відкриває можливість для втягування в судові процеси.
3. Проблеми з підписанням договорів (підписання договору від імені орендодавця родичами чи іншими особами).
4. Помилки (недоліки) в реєстрації земельних ділянок, договорів (до 2013 року) чи прав оренди (після 2013 року).
5. Недоліки (помилки) у визначені меж земельних ділянок.
6. Невідповідність розміру орендної плати вимогам закону, несвоєчасний чи неповний розрахунок по оренді.
7. Відсутність або неправильне визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Ці та багато інших факторів створюють для рейдера можливість втягнутися у війну. При чому доволі часто без мети перемогти в цій війні. Останнім часом збільшилася кількість випадків, коли рейдер не прагне реально відібрати вашу землю – його завдання в тому, щоб створити для вас реальні проблеми. І коли ви порахуєте потенційні збитки, то цілком можливо погодитися на “відступні” в меншому розмірі.

Ще один фактор, який не можна оминути увагою – це корупція. В моїй практиці (а земельним правом займаюся з 1995 року) не було жодного випадку, коли б за рейдерами не маячила фігура більш чи менш впливового чиновника, судді чи правоохоронця.

Під час дискусії на форумі ВАР не оминули увагою і питання захисту від рейдерства. Всі запропоновані варіанти мають свої переваги, але й свої недоліки.

Юридичний захист (відстоювання своїх прав та інтересів в суді). Звісно це необхідно і найбільш правильно. Але враховуючи стан судоустрою в Україні це означає, що позитивне рішення ви отримаєте в кращому випадку через півроку (реально в кілька разів більше). А коли воно набере законної сили стягнути завдані вам збитки буде вже нереально.

Фізичний захист (використання охоронних структур). Цей варіант дозволяє захиститися від зазіхань на ваше майно (врожай). Але він пов’язаний з додатковими витратами, подекуди стоїть на межі закону (різницю між охоронцями, “тітушками” та бандитами помітно не завжди), а інколи є способом сучасного рекету: певна організація влаштовує напад (скажімо самовільно збирає частину вашого врожаю), аби потім запропонувати вам недешеву охорону.

Звернення до правоохоронних органів. Всім нам хочеться вірити, що наша поліція буде нас охороняти, а при порушенні закону разом з прокуратурою швидко стане на наш захист. Але, повірте, рейдери це давно прорахували. Вони не займаються відвертим бандитизмом, в їхньому активі завжди є й досвідчені юристи і потрібні документи (навіть якщо ці документи доволі швидко визнають липою). А результат (і це підтверджують ті, хто вже побував під рейдерською атакою) відомий – правоохоронці скажуть, що мають місце цивільно-правові відносини, спори з яких потрібно розв’язувати в суді.

То який же спосіб захисту обрати? Відповідь проста – комплексний. Але тим, у кого знайомство з рейдерством ще в перспективі (на жаль, підстави для песимістичних прогнозів є) в першу чергу слід звернути увагу на профілактику, зробити все, аби вийти із зони ризику. До лікаря краще звернутися до того, як захворієте, - буде дешевше. Так само і до адвоката.

В ідеалі надійний захист може забезпечити комплексний аудит і бухгалтерської документації (спробуйте довести в суді розмір завданих збитків, якщо у вас не обліковувалися витрати на вирощування вкраденого згодом врожаю) і правової (насамперед земельної). Мені б дуже хотілося побажати українським землеробам, щоб рейдери обходили їх десятою дорогою. Але чи вірите ви самі, що вас мине це ганебне явище? Маєте сумніви? То приміряйте на себе згадані вище фактори ризику. Можлива і вам знадобиться земельний аудит. Ми теж хочемо бути оптимістами, але поки що збільшуємо штат юристів. Це виклики осені.