Елеватор в лізинг: як залучити інвестиції в інфраструктуру

Україна збільшує врожаї та тому постійно будує нові об'єкти зернової логістики. Адже останні роки проблем з кількістю зерна не було, на відміну від можливості його вчасно вивезти. Тільки цьогоріч, розповідає голова Адміністрації морських портів України Райвис Вецкаганс, буде відкрито три нових термінали — MV Cargo в порту Південний, проект зернового терміналу в порту «Бердянськ» і термінал компанії «Євровнешторг» в порту «Миколаїв». Всі гравці на ринку зернової логістики згодні — цей бізнес чим далі, тим більше привабливий.  За даними Мінагрополітики, цього року будують не менше 88 нових елеваторів.

Побудова елеватора є складним та масштабним проектом, що потребує значних інвестицій та, відповідно, уважного вивчення й підбору найвигідніших умов фінансування.  Банківські установи можуть відмовити у кредитуванні таких проектів. Причиною того є вимоги НБУ до банків формувати резерви під позику, що в рамках інфраструктурних проектів не вигідно самим банкам. А якщо вони навіть і погодяться на кредитування, їх фінансово-організаційні вимоги можуть бути наджорсткими — що не є вигідним вже для позичальника.

Читайте також: Профіт від ІТ, або чому агрохолдинги змушені ставати розробниками програмних продуктів

Тож компанії шукають альтернативи, однією з яких може бути будівництво в лізинг. Так, наприклад, перший в Україні портовий елеватор в лізинг почала будувати минулого року компанія «Новотех-Термінал» в Одеському порту.  

Потужність елеватору — 3 млн. тонн на рік, складається з чотирьох черг, планується, що він буде зданий в експлуатацію  до 2019 року. Загальна вартість об’єкту становить близько $10 млн., 70% з яких — власні кошти компанії. Решта 30% — передане в лізинг обладнання, яке фінансувала ТОВ «ТЕКОМ-Лізинг». Компанією «Новотех-Термінал» були обрані контрагенти з постачання обладнання, які узгоджувалися з ТЕКОМ-Лізинг, після чого були укладені трьохсторонні угоди між задіяними компаніями. Так чином в «Зернова столиця-інжиніринг» були придбані силоси, норії — в «Елеваторпромсервіс», електрообладнання — в «С-Інжиніринг» тощо.

«Ми не фінансуємо придбання ділянки, під'їздів, іншої інфраструктури, яка входить у вартість об'єкту, а лише обладнання», — пояснив Agravery.com директор лізингової компанії Павло Мухін. Зокрема, ділянка під елеватор була передана Одеською держобладміністрацією на умовах довготривалої оренди.

Врешті, чому саме лізинг? «Ціна лізингового капіталу була конкурентною в порівнянні з вартістю кредитів. До того ж лізинг має кілька суттєвих переваг. По-перше, процес оформлення фінансування займає менше часу і сама процедура простіше. По-друге, немає необхідності вишукувати додаткові активи для надання в заставу під залучені фінансові ресурси. Об'єктом застави виступає предмет лізингу, право власності на який, зберігається за лізинговою компанією весь період дії договору фінансового лізингу», — говорять в «Новотех». Як розповіли Agravery.com, ставка лізингової угоди складає приблизно 8-9% річних.

Читайте також: Q&A: як перейти до приватного газопостачальника

Для лізингодавця подібні угоди не є простими. «Це потребує глибокого аналізу, фактично ми фінансуємо об'єкт, який сам буде заробляти гроші на лізингові платежі», — говорить Павло Мухін. За його словами, до них звертається клієнт, який планує розширити виробництво, реконструювати або заново побудувати. Вони аналізують проект — скільки клієнт вкладає своїх грошей, які плани по окупності, як буде вестися реалізація, які ризики — та приймають рішення про відмову або погоджують проект. «Це має бути не стартап, не новий для клієнта бізнес, він має мати площі, вкладати не менше 30% від загальної проектної вартості. Такий аналіз займає більше часу але врешті, компанія й більше заробляє на цьому», — пояснює Мухін.

Особливих ризиків керівник лізингової компанії для себе не вбачає — елеватор важко перепродати, але він майже не втрачає в ціні, навіть навпаки. «Будь-які інфраструктурні проекти в Україні — суднонавантаження, елеватори, в т.ч. портові навантажувальні комплекси — це одні з найбільш дохідних галузей сьогодні. В разі чого, ми, безумовно, маємо певні передбачені законодавством зворотні механізми стягнення заборгованості та повернення об’єкту лізингу, але в будь-якому випадку наша ціль – це сталий розвиток нашого клієнта», — говорить керівник «ТЕКОМ-Лізинг». Сьогодні близько 30% портфелю компанії становить саме інвестиції в інфраструктуру: навантажувальні комплекси, технологічні комплекси, які перевантажують зерно. Є також елеватор, який «ТЕКОМ» фінансував для «Росток-холдинг».