Covid-економіка та агросектор. Як все буде?

Часи турбулентності приносять нові виклики. Саме кризові умови змушують змінюватися людей, галузі, країни.  Як використати процес вимушеної трансформації на користь агросектору, плюси та мінуси пандемії для галузі – провідні експерти розповіли під час заходу BlackSeaGrain 2020.

Контроль та Фуд сейфіті

Як показує світовий досвід, сільське господарство виявилося стійкішим до пандемії, ніж промисловість. В країнах, в яких переважає промисловий експорт, наприклад, Німеччина, в другому кварталі падіння експорту складало близько 30 відсотків. Для України падіння експорту в цей період було мінімальним, знижувався лише імпорт.

-Сільське господарство є менш вразливим до пандемії. Хоча знаємо випадки і в США, і в Німеччині, і в Україні, коли підприємства зупинялися, зокрема, тваринницькі комплекси, бо в колективі були захворювання на коронавірус. Та в цілому спостерігається спокійніша реакція щодо попиту на сільськогосподарську продукцію, ніж на промислову. Хоча були і панічні закупівлі, заборони на експорт вводили, – згадує Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Єдиний чинник, який вплине в майбутньому на агросектор та інші галузі – це новий вид контролю. Тарас Качка впевнений: «В повітрі витає додатковий контроль щодо Covid у продукції. Думаю, це буде необтяжливим. Питання безпеки набирає більше ваги».

Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Фото: УкрАгроКонсалт

Читайте також: Зіновій Свереда: Парадокси податкового кодексу гальмують розвиток кооперації

Схожої думки притримується і Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні:

- Що мені здається Covid змусить нас зробити - так це те, що питання харчової безпеки та сертифікації продукції стануть абсолютно необхідними для будь-яких компаній. Це HACCP та інші.

- Питання Фуд сейфіті стало більш нагальним, відчутним, яким усі почали опікуватися, - зазначає Ольга Трофімцева, незалежний експерт.

Здорове харчування у посиленому тренді

Прихильників здорового способу життя побільшає у всьому світі. Цей тренд існував і до пандемії. У постковідну еру він тільки посилиться, також споживачі будуть шукати здорову їжу, і вимоги до сільськогосподарської продукції можуть змінюватися.

-Очевидно, що в наступні роки буде більш уваги до двух речей – зміни клімату, увага людей до свого здоров’я, до харчування.  Відповідно, ці тренди, які були дуже довгострокові – щодо більшого споживання рослинницької продукції, ніж тваринницької – вони будуть пришвидшуватися. Ця дієтологічна зміна споживання буде дедалі пришвидшеною і потужною, - вважає Тарас Качка.

На споживчих ринках настає нова постковідна ера, отже потрібно буде вивчати зміни попиту.

-Потрібно говорити про нову еру, як ми будемо жити з Covid19. Людство має вчитись жити і з цим вірусом. Потрібні відповідні стратегії. Дивитись треба комплексно: з точки зору попиту і пропозиції. Попит – це про зміну дієт і вподобань, перевагу рослинних продуктів тощо, - розмірковує Ольга Трофімцева.

Ольга Трофімцева, незалежний експерт. Фото: УкрАгроКонсалт

Читайте також: Упав-віджався? Що відбувається з агроекспортом в ЄС

Проте експертка руйнує сталі переконання щодо майбутнього перенаселення планети та неможливості прогодувати світ:

-Ми маємо годувати світ, та останні прогнози свідчать, що населення світу буде збільшуватися до певної межі і потім піде плавно вниз. Як це буде виглядати? Китай, Німеччина, Польща, Україна – населення цих країн буде поступово зменшуватися. В Кенії показник може збільшитися втричі. А в Україні буде 17 млн людей до 2050 року, згідно прогнозів експертів. То ж яким чином ринки збуту будуть виглядати для українського АПК, ось на що треба звернути увагу, - наголошує Ольга Трофімцева.

Післяпандемічні ризики в агро

Агросектор в постковідну еру знову зіткнеться з проблемами зміни клімату, в Україні на перший план вийде питання зрошення.

-Яким буде світ після пандемії? Поки ніхто не скаже, як її зупинити, але їсти ми будемо завжди - і ми, і люди на планеті. Україна вже є глобальним гравцем, якщо брати олійні та зернові. Але ми весь час отримуємо нові виклики. І це пов'язано не тільки з ковідом, але і з погодою, - каже Олена Волошина.

Погода є важливим чинником майбутнього в агро, а отже важливі технології, їх адаптація до змін клімату. Важливим, на думку експертки, є і відновлення іригації, адже в Україні є канали, системи зрошення, на які були витрачені свого часу величезні інвестиції.

-Зміни клімату ведуть до того, що іригація потрібна вже не тільки на півдні, а й в центрі України. Друге питання – логістика, річки – це недовикористаний ресурс, - вважає Олена Волошина.

З обережністю до вкладання коштів в системи зрошення ставиться Ольга Трофімцева: «Величезні інвестиції в зрошення – чи окупляться вони? Враховуючи, що вода повинна бути не солоною, вода може стати викликом. ЇЇ стає менше, та перерозподіл її змінюється».

фото: УкрАгроКонсалт

Ейфорія аграрних ринків

Постпандемічні настрої на аграрних ринках в останні тижні  - майже істеричні. Та щодо тривалого зростання економіки – думки експертів не співпадають.

-Хочу бути практичним, звернути увагу на те, що відбувається на аграрних ринках в останні два-три тижні. Глобальний ринок знаходиться в ейфорії, ціни ростуть, попит стабільно високий. Це відбувається саме в постковідний період, зараз унікальний час - період швидкого відновлення глобальної економіки після глибокої кризи, - каже Сергій Феофілов.

Cергій Феофілов, генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт». Фото: УкрАгроКонсалт

Ольга Трофімцева  висловлює схожу думку: «Зараз агроринки трохи істеричні, і ціни поводять себе відповідно. Істеричність ринків буде залишатися і в поточному році і в наступному. Тому що вона посилюється, зокрема, через національний протекціонізм, який зріс останнім часом.

- Природно, що людство звертається до питань продовольчої безпеки. Це означає активізацію попиту саме в агросекторі, але саме на сировину. Цей період ейфорії, тривалого попиту, підвищення цін, зростання маржинальності, вважаю, він не буде тривалим. Це поточний рік, це майбутній 2021-й можливо, але потім глобальна економіка побачить більш збалансоване ставлення і продовження роботи на сировинних ринках буде вкрай невигідно, - вважає Сергій Феофілов.

Читайте також: Талановиті в усьому. Жінки агросектору діляться досвідом створення малого бізнесу у тваринництві

Ольга Трофімцева не бачить поки відновлення економіки ні в Україні, ні в індустріальних країнах, а ще одним трендом постковідної економіки вважає дефіцит кадрів в агросекторі.

-Не погоджуюся з тезою, що почалося відновлення економіки. Економіки індустріальних країн також будуть падати. Обережне відновлення можливо почнеться в 2021 році. Потрібно налагодити життя поруч з вірусом. А от тренд дефіциту кадрів в АПК буде посилюватися,  -  вважає експертка.

Вихід з коронакризи, на думку Сергія Феофілова, стався на основі ефективного використання фіскальних інструментів, це були величезні бюджетні витрати. Трильйони доларів були надруковані, щоб не допустити більшого падіння.

фото: УкрАгроКонсалт

-2020 рік може стати дуже показовим і таким, що завдасть тенеденції на майбутні 10-20 років. Краще не буде. Волатильність зросте. Чи маємо триматися за кукурудзу і соняшник до останнього – не знаю, потрібно рахувати, чи маємо триматися за переробку – питання дискусійне, є різні випадки. Підприємцям слід замислитися, що будемо вирощувати в Україні з огляду на зміни клімату, - резюмує Ольга Трофімцева.

Щодо ковідної реальності, то самий точний прогноз – це те, що все буде непрогнозованим. Давати довгострокові прогнози стало невдячною справою, дуже багато факторів є непредбачуваними  та ризикованими. Волатильність ринків та агросектору буде тільки зростати.