Чим «Управління проектом» відрізняється від «Генпідряду»?

Коментарі

0

керівник департаменту компанії Інтерпроект

Будівельно-монтажні роботи – це просто черговий етап. В проекті є ряд завдань, які потрібно виконати до того, як почали «лити бетон чи монтувати обладнання».   

Так, якщо ти бізнесмен – ти робиш бізнес, генеруєш гроші. І коли постане життєва необхідність, наприклад зробити ремонт, покласти плитку в ванній кімнаті – ти викликаєш спеціаліста, котрий зробить цю роботу якісно. Займатися цим особисто (господарським способом) -  аж ніяк не благородна справа. На мою думку, потуги окремих інвесторів (малий та середній бізнес) господарським способом побудувати підприємство – це рудимент радянського мислення, культури. В результаті – плитка покладена нерівно і перевитрати по матеріалам.

Провівши з три десятки зустрічей з потенційними замовниками послуги «управління проектом», а точніше вислухавши підходи та бачення щодо реалізації інвестиційних проектів, можу поділити клієнтів по наступним сегментам :

Приватний інвестор «що заходить на ринок» - інвестор, що має інший основний (не аграрний) бізнес, який бачить перспективу в ринку, що розвивається. Прагматичний підхід та обережність в свого роду «стартапі» змушують такого замовника йти до професіоналів – для зменшення інвестиційних ризиків та забезпечення власного спокою.

Приватний інвестор «з традиційними підходом», в якого є потреба будівництва агропідприємства і в якого немає ресурсу (людського) – спеціалістів, які б були вузькими професіоналами та відповідали безпосередньо за реалізацію проекту. Як правило, тягар по реалізації несе сам власник або делегує цю «радість» службі експлуатації (вже працюючого бізнесу). Тобто штатним співробітникам в особі головного інженера (і/або енергетика), найманого директора, бухгалтера… і т.п. – людям, в яких вистачає роботи (тим більше в сезонні піки) і які не завжди володіють необхідними компетенціями.

Агрохолдинги – великий бізнес, корпорації в яких постійно (кожного року) відбувається реалізація різного роду інвестпроектів, в т.ч. - будівництво. Як правило такі холдинги мають в своїй організаційній структурі цілу гілку, що так і називається «відділ капітального будівництва» або «служба замовника». На постійній основі утримується штат професіоналів. Чому? Тому, що є потреба – бізнес розвивається, будуються підприємства – потрібна команда.

Що стосується приватного інвестора «з традиційним підходом» - це клієнт, за свідомість якого варто поборотися (власне для чого і випускається даний матеріал). І це короткострокова перспектива. Для холдингів послуга з «управління проектом» - об’єктивно, сьогодні, не є цікавою, по зрозумілим причинам.

Звісно, приватному інвестору, можна зібрати команду самому під реалізацію проекту, але тут є пару проблем:

  • Складно знайти професіоналів на ринку – професіонали без роботи не сидять, а хедхантери – не завжди справляються з роботою.
  • Збільшення статті постійних витрат – штат потрібно утримувати, орендувати житло, купувати службові автомобілі.
  • Відсутність лояльності нових працівників – люди приходять на визначений період часу щоб заробити (рубанути) грошей. Тут без коментарів.

Наведемо основні особливості кожного етапів реалізації:

Концепція та проектування. На даному етапі роботи спрямовані для розробки «дорожньої карти» проекту. Задача полягає сформувати бачення майбутнього підприємства, його виробничих потужностей, технічних характеристик, вартості, терміну окупності і т.д. Фактично – це якісно пропрацьоване техніко-економічний обґрунтування (або передпроектні розробки). Як показує практика, лише 3% замовників замовляють такі роботи в проектних організаціях. Однак успіх проекту в цілому напряму залежить від якості виконання даного етапу.

Що стосується робіт, пов’язаних з розробкою проектної документації, тут головне плідна робота з проектною організацією, а саме вчасна видача вихідної інформації проектанту. Тут і геологічні вишукування й отримання технічних умов, взаємодія з державними установами, робота з постачальником технології. Враховуючи бюрократизацію і процедурність – побігати доведеться добре.

Тендерні процедури. На даному етапі доведеться підписувати договори на суми, що вимірюються десятками мільйонів гривень. Ціна помилки занадто висока. Для оптимальної організації тендерів, необхідно правильно розробити технічні завдання, проаналізувати підрядників та постачальників на предмет технічної, комерційної та юридичної складової. Тут без компетенцій вузьких технічних спеціалістів та професійних інженерів – кошторисників – не обійтись.

Звісно, можна «віддати» дані роботи Генпідрядній організації. Але про економічний ефект не буде йти й мова. В Україні немає компаній, які б могли одноосібно, власними силами виконати повний комплекс робіт (будівельних, інженерних) – відповідно будуть субпідряді організації. Далі все зрозуміло й банально…

На етапі тендерних процедур – при правильній організацій – економлять та оптимізують бюджет проекту.

Підготовка до будівництва та будівельно монтажні роботи. Для початку (законного) необхідно отримати дозвіл на виконання робіт – ряд процедур, що є в зоні відповідальності замовника будівництва.

При умові якісного проходження етапу по вибору підрядників та постачальників саме будівництво буде виконано вчасно з вірогідністю 90%. Все залежить від команди підрядників, яка формується на етапі тендерних процедур.

Однак варто слідкувати за якістю виконання робіт та відповідністю до проектних рішень. Дана задача – відповідальність інженера з технічного нагляду. Також правильна організація документального супроводу при будівництві, акумуляції всього документообігу спростить життя під час здачі об’єкта в експлуатацію та подальшому обслуговуванню службою експлуатації. А незалежна перевірка актів виконаних робіт (що подають підрядники) – унеможливить закриття завищених об’ємів робіт.

Навчання персоналу. Особливо важливий етап для інвестора який «заходить» в агроринок, тому що сформувати на навчити команду – запорука тривалої експлуатації обладнання.

В результаті, по завершенню проекту, є можливість повноцінно обслуговувати підприємство та забезпечити номінальну технологічну продуктивність. Забезпечується отримання персоналом експлуатаційних компетенцій та відповідних посвідчень, що видаються спеціалізованими державними органами України.

Пусконаладка. Завершення проекту. В процесі пусконаладки є ряд основних задач – відлагодити технологічний процес та вивести його на проектну продуктивність. Зібрати гору документів та успішно пройти інспекційну перевірку для отримання сертифікату про готовність.

Реалізувати інвестиційний проект силами Генпідрядної організації однозначно не вийде. І тут про недооцінку Генпідрядника мова не йде. Генпідрядник – це про роботи та пов’язані з конкретними роботами організаційні функції. Більше того, згідно законів України без Генпідрядної організації й побудувати нічого не вийде, оскільки це (наявність офіційної Генпідрядної організації) прошито через все законодавство нашої держави та відповідні нормативні документи (ті ж самі дозвільні та реєстраційні документи).

На шляху реалізації проекту будівельно-монтажні роботи – це просто черговий етап. Так він найбільш затратний та найбільш тривалий по часу (хоча не завжди), але не основний. В проекті є ряд завдань, які потрібно виконати до того, як почали «лити бетон чи монтувати обладнання», так само вистачає  - і під час, і після будівельних робіт.    

Замовнику потрібно прийняти рішення, як і з ким він проходитиме інші етапи проекту (окрім будівництва). Іншими словами: хто організовуватиме йому роботу та контролюватиме основні ресурси проекту – гроші та час.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама