Реклама

Боротьба з аграрною тінню або чому податки повинні платити всі

Коментарі

0

заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Судовий і законотворчий процес, наука, бізнес - практично всі сучасні суспільні інститути в тій чи іншій мірі використовують принципи конкуренції, в тому числі, конкуренції ідей і змагання сторін. Так має бути і з податками. В ідеалі. 

Щоб прийняти новий закон, парламентарям необхідно вислухати його прихильників і супротивників, які, переслідуючи свої інтереси, найбільш повно, якісно і всебічно розкриють його плюси і мінуси.

Але що робити, якщо одна зі сторін не може надати своєї позиції? Саме так до недавнього часу були справи з пропозицією аграріїв вирівняти податкове навантаження на гектар у легальних с/г виробників та «тіньовиків». Прихильники: Всеукраїнська Аграрна Рада, інші провідні аграрні асоціації, коаліція бізнес асоціацій УРБ, СУП активно просували цю пропозицію, домігшись його включення в ТОП-10 пріоритетів бізнесу Національної бізнес-коаліції. А ось противники публічно не виступали - «тіньовики» вважають за краще не висовуватися.

Тепер голос проти, нарешті, публічно прозвучав. Його речником став доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський. Однак, це той випадок, коли заява адвоката лише погіршує становище обвинуваченого, бо стає очевидно, що серйозних аргументів проти ініціативи аграріїв немає.

Pro ...

В Україні близько 30-40% с/г земель - або 12-15 млн. га - обробляються нелегально, тобто без укладення відповідних договорів та сплати податків. Ці оцінки випливають з даних Державної податкової служби, Держгеокадастра і космічної зйомки, проведених проектом Світового Банку. 

Легально працюючі аграрії платять від 1600 до 5000 грн. податків на гектар (без урахування ПДВ), а ті, хто в тіні, - в середньому 150 грн. В результаті бюджети всіх рівнів, і насамперед місцеві, недоотримують близько 20 млрд. грн. Також страждають і легальні с / г виробники, тому що їх конкуренти, користуючись економією на податках, переманюють пайовиків до себе.

Але і це не все. Нелегально вироблена с/г продукція реалізується за готівку і створює благодатний грунт для різних схем з ухилення від сплати та незаконному відшкодуванню ПДВ, на чому держава втрачає ще пару десятків мільярдів грн., а легальні виробники і трейдери стикаються з проблемою арешту і блокування вантажів і кораблів в портах.

Щоб почати боротися з цією проблемою і зменшити масштаб зловживань, аграрії пропонують встановити мінімальну суму податків, яка повинна бути сплачена з гектара товарних сільськогосподарських земель. Причому її розмір пропонується прирівняти до мінімального податкового навантаження, яке несуть ті, хто чесно платять податки.

... and contra

У свою чергу, Олег Нів'євський заявляє, що аграрії не мають рації в головному - нібито ключовою причиною тіньового виробництва с/г продукції є зовсім не бажання піти від сплати податків, а неможливість вести бізнес по-білому для малих с/г виробників.

Мовляв вони стикаються з:

- обтяжливим регуляторним середовищем: зараз Україна займає лише 64 місце серед 190 країн у рейтингу Світового банку за легкістю ведення бізнесу;

- надмірним оподаткуванням: нібито при відсутності можливості врахувати витрати на виробництво, малі аграрії повинні платити 18% від своїх доходів, що значно більше, ніж платять «комерційні аграрні підприємства, які платять тільки приблизно 10 дол. на 1 га, перебуваючи на четвертій групі єдиного податку »;

- можливістю значно дешевше купувати необхідні для аграрного виробництва послуги і матеріально-технічні ресурси, якщо платити готівкою;

- відсутність у малих аграріїв доступу до банківського кредитування.

«Фатальна» IV група

Що ж, на перший погляд виглядає переконливо. Однак, тільки якщо не знати реального стану справ з регулюванням в аграрному секторі. Наприклад, про те, що, хоч як це дивно, але Україна є одним з чемпіонів за легкістю сплати податків малими аграріями в світі.

Почнемо з того, що для того, щоб вести аграрний бізнес в рослинництві ніяких особливих дозволів або ліцензій отримувати не треба. Саме обтяжливе - це необхідність раз на рік здавати звітність в статистику, яку ніхто не перевіряє, а також платити податки.

Здавалося б, сплата податків в Україні справа непроста, за одним винятком - четвертої групи єдиного податку (далі ЕН4), яка спеціально придумана для аграріїв. Вона є гранично простою і замінює собою податок на прибуток, податок на землю і збір за спеціальне водокористування.

Звітність по ній зводиться до множення суми нормативно-грошової оцінки землі, що обробляється, зазначеної в Держгеокадастре, на ставку ЕН4. Сам податок сплачується в чотири етапи раз в квартал. Аграрії з того ж ЄС і США, можуть тільки позаздрити - їх податкова система значно складніше, навіть якщо вони користуються пільгами звільняючих їх від податків, то довести, що ти на цю пільгу маєш право, складніше ніж у нас заплатити. А якщо врахувати вартість роботи їх бухгалтерів, так ще й дешевше.

 А як же тоді рейтинг легкості ведення бізнесу? Чому у нас в ньому 64 місце ?! Якщо подивитися таблицю з його розрахунком, стає зрозуміло, що простота сплати податків українськими с/г виробниками, як і в цілому їх регуляторне середовище, просто не береться до уваги. Для його розрахунку враховуються загальні параметри, які до малих аграріям часто не мають ніякого відношення, такі як складності будівництва заводу і підключення його до мереж.

Так може ми зацькували «малюків» податками? 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 1,5% військового збору з усією виручки це, дійсно, заборонно високе податкове навантаження для ведення будь-якого бізнесу.

Однак, справа в тому, що платником ЕН4 може зареєструватися будь-який  виробник, хоч і з 1-м гектаром в обробці, а платник ЕН4 не повинен платити ПДФО і військовий збір з виручки від реалізації своєї продукції. Більш того, для малих аграріїв, яким складно реєструвати юридичну особу, була придумана спеціальна, супер спрощена підгрупа ЕН4. Перебуваючи на ній, не потрібно платити нічого крім ЕН4, навіть податок на доходи самого фермера, і не потрібно реєструвати юридичну особу.

Так може сам по собі ЕН4 дуже високий? І знову ні. По-перше, він однаковий для всіх: і для малих і для великих. А по-друге, він становить десь 300 грн. з га. Відповідно, якщо врахувати, що за статистикою вартість вирощеної на одному га продукції становить від 14 000 до 25 000 грн, то він становить менше 2% від виручки такого малого аграрія, що, до речі, еквівалентно і навіть вище середньої податковому навантаженні з податку на прибуток в інших галузях.

Якщо ж такий малий аграрій займається вирощуванням трудомістких культур, наприклад, картоплі і, тим більше, ягід, то сума податку до виручки становитиме значно менше 1%.

Чому ж тоді звичайні аграрії платять від 1600 грн на га? Та тому, що вони, на відміну від сімейних фермерських господарств, крім ЕН4 повинні також сплачувати і ПДФО з орендної плати, і ПДФО та ЄСВ із зарплати співробітників. 

Але необхідні аграрію товари можна купити за готівку значно дешевше, ніж за безготівковий розрахунок. Причина проста: контрабанда, контрафакт і крадений товар завжди коштують дешевше, ніж куплений легально, з якого сплачені всі необхідні податки і платежі. Однак, цей факт ніяк не може спростувати необхідність спонукання всіх платити хоча б мінімальну суму податків з одного гектара в обробці. Адже нікому в голову не приходить відмовитися від мінімальної заробітної плати та податкового контролю за виплатою зарплати, щоб вся зарплата виплачувалася в конвертах, а її одержувачі могли купити більше контрабандних товарів за готівковий розрахунок на ринках.

Ще більш дивним виглядає останній аргумент щодо недоступності кредитів для малих аграріїв. Це дійсно проблема, однак, однією з її причин є саме те, що такі аграрії працюють в тіні. Відповідно, за документами їх не існує і кредити видавати нікому. Іншими словами, перший і необхідний крок для забезпечення доступу малих аграріїв до кредитів - це перехід на легальну роботу зі сплатою всіх належних податків.

Податки платять тільки боягузи і дурні?

Не можна підтримувати якісь групи підприємців, створюючи або зберігаючи для них легальні і квазелегальні можливості не платити податки, перекладаючи таким чином тягар утримання держави на інших. Це не тільки нечесно і несправедливо, але й веде до руйнівних для економіки наслідків. Так, за даними Податкової служби, ще 10 років тому в Україні практично вся земля оброблялася легально, просто тому, що в рамках дії спецрежиму ПДВ було невигідно працювати в тіні.

Так, спецрежим ПДВ залишився в минулому - уряд каже, що у країни немає грошей, щоб платити аграріям за легальність. Що ж, раз так, тоді потрібно збільшити ціну роботи в тіні. Можна, звичайно, спробувати розширити каральний апарат і приставити до кожного поля по податківцю, але куди раціональніше встановити мінімальну суму податків, яка повинна бути з цього поля заплачена, як пропонують аграрії. Це дешевше, простіше, надійніше, це справедливо і, нарешті, це працює.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама