Яблука: чи буде що покласти у сховища?

Нестача яблук під кінець сезону може посилитися навіть не через низький урожай, а тому що фермери упустили оптимальні строки збору яблук, а це, в свою чергу, веде до того, що одночасно будуть збиратись декілька сортів. Аграрії не зможуть велику кількість продукції у цілості довезти до сховищ. І ще одна проблема стосується безпосередньо фруктосховищ: чи достатньо їх потужностей, щоб забезпечити потреби фермерів?

Врожай чи ні?

Володимир Печко, голова Громадської спілки «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України» вважає, що урожайність яблук буде на тому ж рівні, що і у минулому році, можливо трошки вища, як і їх якість. Більше того, навіть планується збільшити їх експорт.

«У 2019 році український ринок „з'їв“ весь урожай, навіть довелося імпортували яблука. Цього року інші плани, скажу більше, уже близько 1 000 тонн вітчизняної продукції експортовано. Взагалі плануємо експортувати 10−20 тисяч тонн яблук», — зазначає Володимир Печко.

Читайте також: Роман Безус: В Україні абсолютна більшість кооперативів існує виключно на папері

У той же час підприємства, які вирощують яблука на продаж, говорять про дещо іншу ситуацію. В одному з найбільших садів України, що росте на Черкащині, збираються підраховувати нестачу.

«Цьогорічний урожай яблук на нашому підприємстві я оцінюю як дуже поганий. Але тільки після 14 жовтня я зможу сказати, наскільки відсотків він менший за минулорічний», — говорить Олександр Самойленко, директор департаменту садівництва і горіхоплідних культур АПК «Маїс».

На ТОВ «Федорівське» у Вінницькій області ситуація не краща. «Уже зараз можу сказати, що цьогорічний урожай менший на 30−40% від минулорічного. У зв’язку з морозами весною, холодами та сильним осипанням, оскільки була суха зима, без вологи, тому у нас такий урожай. Через погодні умови, затяжну пізню весну, збір урожаю змістився на 10−12 днів по усім сортам у порівнянні з минулорічними показниками. Але відзначу, що оскільки дощів не було, ми без будь-яких проблем транспортували яблука у сховища», — констатує Сергій Токан, директор підприємства.

Сьогодні ще триває збір осінніх сортів яблук в Україні, можливо ситуація вирівняється і ми вийдемо, як і сказав Володимир Печко, на минулорічний рівень. У другій половині жовтня на початку листопада у нас буде достовірна інформація.

Джек-пот

Під час вебінару «Перспективи плодоовочевого сезону-2020/21 в Україні», заступник директора ТОВ «Буковинський сад» Ярослав Федоришин сказав, що господарства, які не побоялися залишити яблуко у сховищах до початку червня, зірвали справжній джек-пот, адже ціна на плоди перевищували 30 грн/кг.

«Більшість підприємств вірять, що повториться ситуація минулого року, коли вони зберегли продукцію і весно продали яблука по максимально високій ціні. Тому сьогодні фермери якісне яблуко залишають на збереження, а реалізація йде від невеликих фермерських господарств», — коментує ситуацію голова «Укрсадвинпром».

Виникає наступне запитання: чи вистачає потужностей сховищ?

«Так, максимальний об'єм в Україні, який іде на збереження — це більше 70 тисяч тонн яблук, це в ті сховища, які були побудовані за бюджетний кошт. Зазначу, що з року у рік підприємства будують холодильники за власний кошт, також, є господарства, які зберігають яблука „дідовськими“ методами: у погребах, в холодильниках не з регульованим газовим середовищем. У таких підприємств ще на збережені знаходиться біля 100 тис. тонн продукції», — говорить Володимир Печко.

Читайте також: Мінімальний податок. Кому доведеться платити за гектар?

«Майже 80% нашого урожаю ми зберігаємо у власному сховищі, який на даний момент нас абсолютно влаштовує і розширювати його не плануємо. Компанія має холодильні установи з регульованим газовим середовищем (РГС) розраховані на 5 тисяч тонн яблук. Хочу зазначити, що наше сховище ми збудували у ще 2009 році, тоді держава частково нам компенсувала затрати на його побудову», — зазначає Олександр Самойленко.

На ТОВ «Федорівське» дещо інша ситуація. Сергій Токан вважає, що якщо в Україні була б достатня кількість фруктосховищ, тоді і цінова політика на яблука була б більш лояльна для покупців. Оскільки багато виробників не хочуть орендувати приміщення, платити за них. Більшості простіше одразу продати, правда, тоді відбувається перенасичення ринку і ціна йде донизу — це великий «мінус». На підприємстві «Федорівське» все ж таки зберігають яблука.

«Частину урожаю ми зберігаємо у власному фруктосховищі, переробленому із старої перевалки, а частину в орендованих разом з сусідами сховищах. До речі, місяць такої оренди у середньому коштує 40−50 копійок за кіло яблук», — розповідає Сергій Токан.

Ще до кінця не заповнені сховища яблуками у Херсонської області, адже в регіоні триває збір урожаю. Павло Булгаков, експерт зі зберігання плодоовочевої продукції та фруктів ФОП Булгаков уточнив, що сьогодні тільки закінчують збирання яблук сорту «Гала».

Підтримати чи ні

Все більше і більше фермерів думають на перспективу і планують експортувати власну продукцію. Якщо сьогодні сховищ для збереження яблук для внутрішнього ринку вистачає, то, як вважає Володимир Печко, потужностей сховищ для експорту — ні.

«Так, ми забезпечуємо свої потреби, але не потрібно забувати, що з тими сортами які є у нас, їх якістю, нам необхідно виходити з країни у глобальний експорт. Робити так, як це робить Польща, Голландія», — говорить пан Володимир.

Читайте також: Осіння посівна. Які перспективи озимих культур в умовах зміни клімату?

«Незважаючи на те, що у нас в країні працюють державні програми, що відшкодовують затрати на будівництво сховищ, але працюють вони погано. На вулиці кінець вересня, а підприємці не отримали ніяких відшкодувань з бюджету і невідомо чи отримають взагалі у цьому році якесь бюджетне фінансування. А все так добре починалось, коли нам обіцяли виділити кошти на зрошення, шпалери, обладнання, зберігання та переробку продукції… На даний момент це закінчилось нічим», — резюмує голова «Укрсадвинпром».

Хоча, справедливості заради потрібно відзначити, що деяким підприємствам раніше було частково компенсовані затрати на будівництво фруктосховищ.

«Я навіть знаю людей із Асоціації «УКРСАДПРОМ» і Корпорації «Укрвинпром», які частково отримали компенсацію за побудову сховищ та купівлю сортувальних ліній, але й там є свої нюанси і не все так просто. Потрібно фінансово буди готовим до первинних витрат, а уже потім готувати документи на компенсацію. Ви тільки уявіть, які величезні кошти потрібно мати фермеру, щоб за рік збудувати сховище! Це все не так просто, як здається, на перший погляд. Ці програми є, але вони працюють не для всіх, — розповідає директор ТОВ «Федорівське».

Ще одне питання, яке варто піднімати на державному рівні - це стимулювання та розвиток кооперації. Правда, за умови надання їм привілеїв, а не для того, щоб загнати нові юридичні особи під подвійне оподаткування.

Холодильні тенденції

Про розвиток та будівництво холодильних сховищ і взагалі про промисловий холод знає все директор компанії «Інсолар-холод» — Анатолій Богдан. Його компанія з 1990 року займається холодильним обладнанням і велику кількість сховищ для фермерів побудували саме вони. Анатолій Васильович бачив, як протягом трьох десятиліть мінялися настрої і побажання фермерів.

«Хочу відзначити, що за останні кілька років кількість фермерів, які замовляють холодильне обладнання, не збільшилась. Скоріше змінився їх підхід до збереження. Вони стали більш вимогливими до якості. Економ-варіанти уже ніхто не будує. Будують якісні, хороші сховища. Це пов’язано з тим, що підприємства планують працювати не тільки на внутрішній ринок, але виходити на експорт», — каже пан Анатолій.

Слід пам’ятати, що в одній камері можна зберігати як яблука, так і ягоди, тільки у різний час, але не одночасно. Навіть більше, в одній камері не можна зберігати різні сорти яблук.

Також, як відзначає експерт, розміри фруктосховищ замовляють у залежності від площ садів. Фермери планують з гектару отримати 40−50 тонн яблук, тому у залежності від того, скільки у них гектарів саду, такий розмір сховищ замовляють.

Чи буде українське яблуко на нашому столі? Однозначно буде! Тільки все залежить від його кількості і ціни. Підприємства готові вирощувати, зберігати, і їм навіть вистачає для цього потужностей.