Зниження ставки ПДВ на етапі агровиробництва призведе до згортання інвестиційної активності — експерт

Практична реалізація положень законодавчої ініціативи, спрямованої на застосування зниженої ставки ПДВ лише на етапі поставок окремих видів сільськогосподарської продукції, — без «подовження» її дії на увесь ланцюг поставок — зумовить зниження інвестиційної активності в аграрному секторі економіки.

Таку думку висловив Леонід Тулуш, к.е.н., завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» №3656 у першому читанні, передає прес-служба закладу.

«Попри заяви ініціаторів даного законопроекту відносно того, що прийняття відповідного закону „сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства“ та формуванню низки інших позитивних ефектів для аграрної галузі, фаховий аналіз положень даної законодавчої ініціативи формує підстави для менш оптимістичної оцінки можливих наслідків практичної їх реалізації для сільгосппідприємств — платників ПДВ», — розповідає науковець.

Так, будь-яка податкова новація має відповідати критерію парето-оптимальності, згідно з яким певне законодавче рішення буде вважатись покращенням лише у випадку, коли воно приносить економічні вигоди певним економічним суб'єктам, не знижуючи суттєво можливостей розвитку або не приносячи збитків іншим учасникам економічних відносин.

«У випадку із законопроектом №3656 відповідні умови не дотримані. Адже запропоноване нормотворцями рішення принесе очевидні вигоди лише трейдерам. При цьому інші учасники економічних відносин в АПК — виробники, переробники та держава — понесуть певні збитки або можливості для їх розвитку будуть знижені. В першу чергу, це стосується сільгосппідприємств — платників ПДВ», — вважає експерт.

За словами Леоніда Тулуша, вітчизняна практика адміністрування ПДВ суттєво відрізняється від аналогічної в країнах ЄС. Насамперед це стосується питання отримання бюджетного відшкодування ПДВ. З огляду на те, що частка доданої вартості у ціні зазначених у законопроекті видів сільгосппродукції складає, в середньому, близько 55%, 14%-ої ставки ПДВ вистачить лише для компенсації сум «стандартного» вхідного — тобто не пов’язаного із понесенням інвестиційних витрат — ПДВ, сплачених постачальникам виробничих факторів.

«При цьому „новий“ залишок ПДВ — тобто суми ПДВ-зобов'язань до бюджету — буде втричі меншим, ніж за діючого порядку. Внаслідок цього, у сільгосппідприємств виникне необхідність отримання бюджетного відшкодування з ПДВ при здійсненні ними інвестиційних витрат. До того ж, після зниження ставки ПДВ для поставок сільгосппродукції та, відповідно, суттєвого зменшення обсягів ПДВ-зобов'язань, період компенсації від'ємних сум ПДВ збільшиться у рази», — підкреслив експерт.

Таким чином, варіант із компенсацією сум інвестиційних ПДВ-витрат за рахунок формування заявок на відшкодування ПДВ з бюджету не сприятиме вирішенню даної проблемної ситуації, оскільки, відповідно до норм Податкового кодексу України, такому відшкодування передує позапланова документальна податкова перевірка.

В результаті, за оцінками вчених Інституту аграрної економіки, більшість сільгосппідприємств буде уникати додаткової уваги з боку фіскалів у вигляді позапланових перевірок, а тому направлятиме відповідні суми ПДВ-витрат, понесених при закупівлі товарів інвестиційного характеру, в рахунок погашення майбутніх ПДВ-зобов'язань, фактично вилучаючи їх зі свого обороту на досить тривалий час.

«Отже, для сільгосппідприємств зниження ставки ПДВ — при одночасному здійсненні інвестиційних витрат — означатиме або додаткові податкові перевірки, або вилучення обігових коштів на досить тривалий період», — зауважив Тулуш.

Водночас слід зважати й на те, що у сільському господарстві ПДВ виконує «мотиваційну» функцію — стимулювання сільгосппідприємств до здійснення витрат інвестиційного характеру, в першу чергу — придбання сільгосптехніки. Адже внаслідок здійснення таких витрат — зокрема, придбання сільгосптехніки, — та, відповідно, формування податкового кредиту, суми ПДВ-зобов'язань не сплачуються до бюджету.

Після зниження сум ПДВ-зобов'язань внаслідок зниження ставки ПДВ, відповідна «мотивація» щодо здійснення інвестиційних витрат, у тому числі, придбання техніки, у сільгосппідприємств зникне — адже суттєво зменшиться одне із джерел їх фінансування.

«Це може негативно позначитися на темпах інвестиційної активності в галузі, а також на ємності відповідного ринку товарів інвестиційного призначення — сільгосптехніки та супутніх товарів, елеваторів та відповідного обладнання тощо. Даний ринок суттєво „звузиться“, що негативно позначиться на ефективності функціонування його операторів, незалежно від того, яку техніку чи обладнання вони пропонують — імпортну чи вітчизняну», — підсумував Леонід Тулуш.

Нагадаємо, у 2020 році «Укрспирт» збільшив виплату податків на 40%.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама